1000 дрібниць: як збільшити вихід воску з-під воскопресу

2008 рік

Витопка воску

Вихід воску при переробці воскосировини залежить від багатьох причин, ми поговоримо лише про деякі з них. Для збільшення виходу воску з-під воскопреса сировину потрібно добре відварити, не менше півтори – дві години, забезпечити якомога більший тиск при пресуванні і намагатися зберегти температуру воскосировини якомога вищою до кінця процесу пресування.

Проблеми нектаровиділення у липи

2008 рік

Медоносні рослини

Мед з липи належить до числа елітних сортів меду, який не має собі рівних за якістю, користується хорошим попитом у споживача, реалізується без проблем по високій ціні, є найкращою сировиною для виготовлення питних медів. Саме тому така велика увага до липи зі сторони пасічників, незважаючи на всю примхливість і ненадійність цього дерева.

Віск як товар

2008 рік

Витопка воску

З давніх часів мед і віск, або навіть віск і мед, були товарами, які завжди йшли поряд. Але з деяких пір віск перестав бути товаром. Ви чули що-небудь про пасіку, яка спеціалізувалася би на виробництві воску? Але такі пасіки були в нас ще зовсім недавно, років 100 тому.

Семінар по медоварінню – роздуми після свята

2008 рік

Медове вино

Вже вчетверте в Києві на базі інститутів садівництва і бджільництва відбулися конкурс питних медів і семінар по медоварінню. Чим запам’яталися ці події? У конкурсі взяли участь 110 напоїв, як ніколи багато. Дегустаційна комісія змушена була працювати два дні, оскільки за один день оцінити таку кількість питних медів фізично неможливо.

Нове випробовування для українських бджіл

2008 рік

Отруєння бджіл

Останні два роки увага пасічників усього світу прикута до так званої хвороби зникнення бджіл. Початково виявлена у Франції, тепер вона поширилася у багатьох країнах – США, Канаді, Німеччині, Італії. Зовнішні прояви хвороби – бджоли залишають гніздо, часто розплід і рамки з кормом і зникають невідомо як і чому. Часто гинуть сильні і продуктивні сім’ї.

Бджільництво Тернопільщини

2008 рік

Організація бджільництва

Медоносна база області досить різноманітна. Соняшник в області не сіють, оскільки він тут не визріває. Люцерна, конюшина і еспарцет займають в області незначні площі. В останні роки дуже зросли площі під ріпаком озимим, який стає основною медоносною культурою області. Умови його вирощування тут – чи не найкращі в Україні.

Бджільництво Чернігівщини

2009 рік

Організація бджільництва

Медоносна база області досить різноманітна. За характером медозбору область ділиться на дві відмінні зони – лісостеп і полісся. Інша особливість медоносної бази – відсутність одного чітко вираженого головного медоносу. Донедавна, головним медоносом області була гречка, яку сіяли в три терміни, останню – куріпкову – в кінці серпня.

Ліс і бджільництво

2009 рік

Медоносні рослини

В минулому високосному році ми були свідками катастрофічних подій в державі: повені в Карпатах і засухи на півдні і сході. Подібні кризові явища погоди в державі стають все частішими і руйнівнішими. Зазвичай, такий стан речей у погоді пояснюють глобальним потеплінням, на нашу думку, причина подібних кризових явищ у кліматі і погоді – недостатня залісненість території країни.

Медоваріння на етапі відродження

2009 рік

Медове вино

Із меду можна виготовляти широкий спектр медових напоїв – вино, пиво, квас, збитні, чаї, а також міцні – горілку, бренді, бальзам. Найбільш поширеним і відомим у минулому був напій під назвою - медове вино, медовуха, питний мед.

Забарвлення українських бджіл (уривок із рукопису книги «Українські бджоли»)

2009 рік

Фізіологія бджіл

Наше завдання - з'ясувати, чому українські бджоли забарвлені в різні відтінки: жовті, чорні, сірі. Щоб відповісти на це питання, ми повинні спочатку зрозуміти, чому бджоли взагалі бувають різні за забарвленням, яку роль відіграє забарвлення в процесі життєдіяльності бджоли, тоді природа жовтого забарвлення українських бджіл стане зрозумілою.

Статей: 10 з 322