Проблеми нектаровиділення у липи

Рік написання: 2008

Мед з липи належить до числа елітних сортів меду, який не має собі рівних за якістю, користується хорошим попитом у споживача, реалізується без проблем по високій ціні, є найкращою сировиною для виготовлення питних медів. Саме тому така велика увага до липи зі сторони пасічників, незважаючи на всю примхливість і ненадійність цього дерева. 

Липа – дерево лісостепової зони, в степу майже не росте. Через свою декоративність використовується в парках, скверах, посадках вздовж доріг. Як медонос, належить до числа найкращих, оскільки гектар насаджень липи може дати до тонни меду. Здавалося б, при таких достоїнствах вся наша земля могла би бути вкрита липовими гаями і лісами. Колись так і було. Ще в княжу добу в лісах селянам дозволялося вирубувати вільху і березу і заборонялося – липу і дуб. Але часи змінилися, і тепер площі під липою в Україні незначні. Так, найбільші липові ліси в Україні знаходяться під Чигирином, деяке поширення липа дістала на Поліссі, Поділлі, Карпатах, гірському Криму. Майже зовсім немає липи в степу і на сході країни. Одна з причин, чому пасічники не беруть участі у вирощуванні липи: дерево починає виділяти нектар у віці 20 років, а середній стаж заняттям бджільництвом – теж приблизно 20 років. Тобто, пасічник, посадивши липу, не діждеться меду з неї. 

За повідомленням пасічників з різних областей України, в 2008 році медозбору з липи майже не було. Спробуємо розібратися чому так сталося. 

Про те, що липа - медонос примхливий і медує не кожен рік, пасічникам відомо. Так само відомо, що причин не виділення нектару у липи буває багато.

Так, для липи характерна періодичність у цвітінні і виділенні нектару, тобто липа цвіте і виділяє нектар не кожен рік, а з періодичністю раз на кілька років. Але цю причину ми відкинемо, тому що періодичність притаманна кожному дереву, а не виду в цілому. 

Продовжимо наш аналіз.  Якщо в попередньому році в період з липня по вересень випало опадів менше 140 мм,  то в наступному році липа зовсім не цвіте або цвіте слабо. Минулий рік справді був дуже сухим, але в цьому році липа цвіла, і квітування її було щедрим, отже, і ця версія не може бути причиною невиділення нектару. Адже взятку не було на території всієї країни, навіть там, де в минулому році опадів було більш, ніж достатньо.

Овдієнко Ю. повідомив мені, що на півночі Кіровоградської області, де стояла його пасіка на липі, взятку з неї зовсім не було і висловив припущення, що причиною цього могла бути гроза. Серед пасічників поширена думка, ніби грозові розряди над масивом липи тут же припиняють нектаровиділення  у липи. Навіть, якщо це вірно, то причина ця не діє в глобальних масштабах. Гроза - все-таки явище локальне. В одних місцевостях гримлять грози, в інших – ні. Якби це впливало на нектаровиділення липи, то ми мали би таку саму строкату картину: на одних пасіках – хороший медозбір з липи, на інших – ні. Отже, відкидаємо і цю версію.

Наступна можлива причина – низькі нічні температури під час цвітіння липи: +13º - +14ºС.  Важливі нічні температури. При +15º - +18ºС вночі, +24º - +28ºС вдень, вологості повітря 50% - взяток з липи бурхливий. За іншими даними, мінімальна допустима нічна температура +17ºС, після якої вдень дерево липи буде виділяти нектар. Саме так і було в цьому році. Отже, холодні ночі, які трималися весь червень, північні вітри, які переважали протягом місяця в більшості областей України, звели нанівець медозбір з липи. Але таке пояснення буде неповним. Тут ніби присутній елемент випадковості – мовляв, підвела погода. Насправді причина глибше. Сама назва – липа свідчить, що дерево має цвісти в липні. Вірніше місяць в Україні отримав назву за часом, коли цвіте липа, в ті часи, коли липи в нас було багато. А липень – Петрівка – це найтепліший в Україні період року, коли нічні температури складають якраз +17º - +25ºС, тобто є оптимальними для нектаровиділення у липи. В цьому році ми були свідками, коли більшість фруктових дерев цвіли в терміни, раніш від оптимальних. Це саме сталося і з липою, яка цвіла, починаючи з середини червня, тобто тижні на три раніше від оптимальних термінів. Причина тому – глобальне потепління. 

Таким чином, на нашу думку, причиною відсутності медозбору з липи у більшості областей України була комбінація двох факторів: 

  1. Раннє цвітіння липи - на три тижні раніше оптимальних термінів.
  2. Холодна погода в червні, передусім низькі нічні температури, і північні вітри вдень, які призупинили нектаровиділення у липи.

Підтвердженням нашої гіпотези може бути наступна обставина. Сумська область, чи не єдина в Україні, де в цьому році спостерігається медозбір з липи (5 липня). Це тому, що липа тут почала цвісти в липні, тобто в оптимальні терміни, коли ночі стали тепліші, коли в інших областях липа вже відцвіла, так і не давши медозбору.

Коментарі (0):