Ліс і бджільництво

Рік написання: 2009

Важко догодити селянину з погодою. Ось і в минулому високосному році ми були свідками катастрофічних подій в державі: повені в Карпатах і засухи на півдні і сході. Подібні кризові явища погоди в державі стають все частішими і руйнівнішими. Зазвичай, такий стан речей у погоді пояснюють глобальним потеплінням, на нашу думку, причина подібних кризових явищ у кліматі і погоді – недостатня залісненість території країни, а також хижацьке знищення вже існуючих лісонасаджень. 

Користь лісу для бджільництва.

Роль лісів у бджільництві величезна. Ліс є цінним джерелом пилкового і нектарного взятку для бджіл. Бджоли в лісі розвиваються значно швидше, ніж поза ним. Деревні медоноси, порівняно з травʼянистими, є більш надійними в засушливі сезони. Деякі дерева – липа, акація, софора, клен, верба, в’яз, гледичія, горіх волоський є джерелом цінних елітних сортів меду або підтримують розвиток бджіл протягом сезону. 

Ще важливішим є непрямий вплив лісу на бджільництво. Ліси помʼякшують клімат, різко зменшують силу і кількість вітрів, піднімають рівень ґрунтової води. Медоноси, захищені лісосмугами, значно продуктивніші на мед, ніж позбавлені такого захисту. 

Важлива роль полезахисних лісосмуг, особливо в степу і лісостепу. Площа їх в Україні складає 400 тис. га. 

Полезахисне лісорозведення – необхідна складова сучасного землеробства. Вирощування лісосмуг має на меті захист полів від несприятливих погодних явищ – посух, суховіїв, повеней, водної та вітрової ерозії ґрунту, промерзання ґрунту та ін. Затримуючи потоки повітря у приземному шарі, лісосмуги зменшують горизонтальну швидкість повітря і вертикальний обмін його. Лісосмуги  попереджають видування з полів снігу взимку, а ґрунту - весною.

Стан лісового господарства.

Більшість цифр, наведених в статті, взяті із інтерв’ю Марчука Ю. - заступника міністра лісового господарства. Здавна люди в Україні жили, харчувалися, рятувалися лісом. Відомо, що Україна - найменш заліснена країна Європи, всього 15,6%. Це в середньому, а в степу – лише 3%. Площа лісів – 10,6 млн. га. Зі здобуттям незалежності ситуація в цьому питанні не тільки не поліпшилася, але значно погіршилася. В лісовому господарстві працює до 80 тис. лісників і 300 тис. - в деревообробці (всього до 1 млн. людей). Один лісник доглядає 400 – 500 га лісу. 

Сосна виростає на 3 – 5 см в рік. Так само повільно ростуть дуб, ялина, граб смерека, липа. Є і швидкоростучі дерева – верба, тополя, вільха, береза. Ялиця, смерека, бук поширені лише в Карпатах, специфічний видовий склад мають ліси Криму, інші види дерев не мають подібної географічної локалізації. В наших лісах вирощуються переважно аборигенні види дерев, але поширені і інтродуковані: акація – з Північної Америки, каштан – з Балкан, горіх – з Греції, тополя пірамідальна – з Персії (причому завезли лише чоловічі екземпляри, тому вона в нас розмножується лише живцями, але не насінням). Є спроби інтродукції нових видів – секвойя, кедр. Вік соснового лісу – 80 років, в степу – 50. Дуб росте до 150 і більше років. Із цього випливає важливий висновок, що садить ліс одне покоління людей, вирощує друге, а плодами користуються наступні покоління. 

Ліси бувають природного походження (реліктові) – діброва, бір, так і штучно насадженні. Реліктові ліси зустрічаються на Поліссі і в Карпатах, у степу – лише штучно вирощені ліси.

Періодично ліси в Україні знищувалися. Цьому сприяла та обставина, що в Україні протягом довгого періоду панували колонізатори, які не дуже переймалися її природою. Наприклад, знищений ліс Геродотова Гілея, відомий ще 2500 років тому. Віддалений вплив тієї ситуації на наші часи – низька екологічна культура населення. 

Тепер стоїть завдання постійно збільшувати посадки лісу. На 2009 рік прийняті досить амбітні плани – посадити більше 100 тис. га лісу (в попередні роки висаджували в середньому по 35 тис. га лісу щорічно). Для цього заготовлено більше 600 млн. саджанців дерев. Щорічно для посадки дерев, крім лісників, залучаються до 100 тис. студентів і школярів. 

Особливе значення у бджільництві мають лісосмуги. Масово їх висаджувати почали після війни – основне призначення в інтересах оборони, але вони виявилися корисними і для потреб сільського господарства. Завдяки лісосмузі пшениця дає прибавку врожаю 3 ц, зернові на півдні дають врожай без жодного дощу протягом вегетаційного періоду. Площа лісосмуг в країні – 400тис. га. Але зі зникненням колгоспів, степові посадки лісу залишилися без господаря. Стоїть питання про передачу їх під опіку фермерських господарств.

Ліс - саморегулююча і самовідтворна система. На Поліссі і в Карпатах ліс може відновлюватись самостійно без участі людини. Так, на Чернігівщині більше 5 тис. га колгоспних паїв, які не оброблялися, заросли лісом. Першою, після вирубки чи лісової пожежі виростає береза, згодом її витісняє сосна. В степу без участі людини ліс вирости не може. В умовах півдня і сходу тільки штучні ліси.

З вирубуванням лісополос знову виникла загроза опустелювання півдня і сходу України. В останні роки відновилися пилові бурі, яких не було в наших степах років 40. 

Структура лісів України: Держлісгосп – 10,6 млн. га, ліси колгоспів – 2,3 млн. га, сільради - 400 тис. га, лісополоси і лісопосадки – 400 тис. га. Невелику кількість лісу має військове міністерство. Окреме управління лісом Чорнобильської зони.

Коментарі (0):