Рік написання: 2009

Природно-кліматичні умови. 

Область розташована на півночі України. За площею – 32,9 км², область належить до числа найбільших у країні. Населення – 1245,3 тис. мешканців, 15 міст, 31 селище і 1519 сіл. В території області 22% займає лісостеп (на південний схід від Ніжина), 78% - полісся. Ця обставина є визначальною в розподілі медоносів області і спеціалізації її бджільництва. Ґрунти – чорноземні в лісостепу і дерново-підзолисті на поліссі. Територія області рівнинна (висота місцевості 100 – 200 м над рівнем моря). Водні ресурси області значні – ріки Десна, Сейм, Остер. Значна кількість опадів - 500 мм і більше за рік. Глобальне потепління мало наслідком зменшення кількості опадів і підвищення середньорічної температури, що в цілому сприятливо для бджільництва. Сільське господарство – вирощування зернових, ріпаку, льону, картоплі. Посіви гречки незначні. Значні площі в області зайняті лісом. Після розпаду колгоспів частина земель в області не обробляється. Обласний центр – Чернігів має найбільше в Україні памʼяток епохи Київської Русі.

Медоносні угіддя і ресурси. 

Медоносна база області досить різноманітна.  За характером медозбору область ділиться на дві відмінні зони – лісостеп і полісся. Інша особливість медоносної бази – відсутність одного чітко вираженого головного медоносу. Донедавна, головним медоносом області була гречка, яку сіяли в три терміни, останню – куріпкову – в кінці серпня. Така схема висівання забезпечувала бджіл взятком протягом мало не двох місяців. Область була лідером по вирощуванню гречки. Тут проводилися всесоюзні наради з питань вирощування гречки за участю вчених, селекціонерів. Втім, все це в минулому. Слава гречкосіїв в області тепер втрачена, посіви гречки – незначні. Соняшник сіють в незначній кількості на півдні області. На поліссі хороший медозбір дають липа і різнотравʼя.  В деяких північних районах значним є медозбір з малини і крушини. Масово вирубувати ліси в області почали ще в царські часи. Це привело до зникнення дубових дібров і заміни їх в основному сосновими посадками. Значно скоротилися масиви липи. Змінилися і долини рік. Чагарникова рослинність тут була замінена на злакову. Все це значно погіршило медоносні ресурси. Падевого взятку в області немає, хоча хвойні ліси займають досить значні площі. Акації мало. Після ліквідації колгоспів і розпаювання землі, до 5000 га полів заросло лісом.

 Посіви ріпаку (озимого і ярого) дещо зросли в останні роки. Деякий медозбір дають сади, верби, кульбаба. Влітку помітним медоносом є конюшина – червона і рожева. Біла (лучна) конюшина є одночасно і хорошим медоносом, і хорошим кормом. Еспарцету в області немає, посіви люцерни незначні. Звернемо увагу читача на ту обставину, що медоносна база області характеризується різноманітністю видів, екологічною чистотою і відрізняється своєрідністю, забезпечуючи пасічників медами високої якості, яку важко досягти в інших областях.

Стан бджільництва області. 

Статистика стосовно бджільництва – переважно оціночна, точні показники невідомі. Бджолосімей – приблизно 150 тис., пасічників – 15 тис. (коли пасічникам виділяли цукор, було 210 тис. сімей і 20 тис. пасічників). Середній розмір пасіки – 10 бджолосімей. Розміри пасік на півдні більші, ніж на півночі. Великі пасіки зосереджені в районах Ніжин, Прилуки, Бахмач, Варва. Середній медозбір – 15 кг/сімʼю. Кращі пасічники області отримують по 50кг і більше від сімʼї. Медозбори на півдні області значно вищі, ніж на півночі. Насичення бджолами території – 5 сімей/км².  Більшість наведених показників належать до середніх по Україні.  Райони – кращі за умовами медозбору – Варва, Срібля, Прилуки. 

Про вулики можна сказати, що на півдні переважає лежак, в зоні полісся поширився багатокорпусний. Кочують місцеві пасічники мало, це зумовлено, як характером місцевої медоносної бази, так і переважно невеликим розміром місцевих пасік.

Кращі пасічники області – Вовнянко М. (300 сімей), Кобцев О. (120), Бурка Іван (100), Бурка Ігор (100), Мурзенко М. (Борзнянський технікум) і багато інших, всіх назвати немає змоги, оскільки в області 12 почесних пасічників України, а пасіки, розміром більше 100 бджолосімей, мають більше 25 пасічників. 

Аборигенними для області є дві породи бджіл. На півночі – поліські бджоли. В Коропському районі раніше існував навіть заповідник поліських бджіл. На півдні переважають українські бджоли. В радянські часи масово завозили кавказьких бджіл, тепер – карпатських.                             

Гнилець поширений мало, зустрічається вірусний параліч бджіл. Трапляються випадки отруєнь бджіл, в основному на ріпаку. Від хімії місцеві бджоли потерпають значно менше, ніж в інших областях. 

Досить широко в області практикується зимівля в закритих приміщеннях (зимівниках).                                         

Проблеми галузі. 

Спеціалізація бджільництва зосереджена на виробництві меду. Дуже мало в області виробляють пилку, маточного молочка, перги, не виводять маток для реалізації і відсутнє пакетне бджільництво. Область має дуже значні резерви для виробництва названих продуктів. Стоїть питання більш комплексного використання пасік з метою підняття їх рентабельності. Посіви гречки - головного медоносу області в минулому – недостатні. Пасічники сподіваються на збільшення площ під цією культурою. На ринок збуту продукції і ціноутворення дуже впливає низька купівельна спроможність населення області, тому чернігівські пасічники часто реалізують продукцію і за межами області. 

Громадська робота.

Чернігівщина – це та земля, де поблизу Батурина розміщувалися пасіки найзнаменитішого українського бджоляра Прокоповича, 180-річчя його школи ми відмічаємо тепер. 

«Вдалося зберегти осередки спілки пасічників», – говорить голова обласної спілки пасічників України – Даніленко Микола Андрійович. Товариству бджолярів – 30 років. Організовані курси підвищення кваліфікації в Чернігові, заняття – двічі на тиждень. Курси закінчили близько 500 пасічників. Керівник групи лекторів для початківців – Павлюк Олександр Борисович – учасник великої вітчизняної війни. Збирається засідання місцевого товариства. Вирішується питання видачі ветпаспорта  кожній пасіці. Працюють магазини – „Пасіка”, фірмовий - „Поліський мед”.  Спілки працюють і в деяких районах області. Так, Корюківське товариство об’єднує 400 пасічників району.

Ветслужба області закріпила за кожним ветлікарем певну зону для обслуговування пасік.

В планах роботи товариств – оформлення договорів з фермерами на запилення, забезпечення лікарськими препаратами для бджіл по знижених цінах, пропаганда продуктів бджільництва серед населення, підвищення кваліфікації пасічників, освоєння виробництва нових продуктів – маточного молочка, пилку, перги, медових напоїв.

Стаття написана на основі інтервʼю з головою обласної спілки пасічників України – Даніленком Миколою Андрійовичем.