Види роїння у медоносних бджіл

Рік написання: 2010

Осінні зльоти бджіл, причини яких невідомі, і які почастішали в останні роки, ставлять питання про те, як подібне явище можна пояснити з точки зору біології цього виду.  В цьому плані буде корисно розглянути сам процес роїння бджіл. 

Роїння в нас прийнято вважати процесом розмноження бджолиних родин, що взагалі-то невірно. Роїння і розмноження - це процеси різні.

За даними польського вченого Ліпінського, існує три види роїння бджіл: 

  1. Знайомий нам процес, коли від сім’ї відділяється частина бджіл, разом зі старою чи кількома молодими, попередньо виведеними матками.
  2. Зльоти бджіл, коли з гнізда злітають всі бджоли, залишивши там розплід і корми. Відбувається раптово.
  3. Ще більш дивна форма роїння – міграції або своєрідний відліт у вирій. Бджоли закінчують процес вирощування розплоду, запасаються кормами (у зобики) і злітають, залишивши порожнє гніздо. До міграції бджолосім’я готується протягом певного періоду.  Наші пасічники не відрізняють зліт від міграції. Якщо в гнізді залишився розплід – це явна ознака зльоту. В противному разі – міграція.

В країнах помірного клімату термін «роїння» майже завжди асоціюється з природним роїнням - варіант 1, оскільки типові зльоти донедавна були рідкістю. 

В країнах тропічного клімату часто зустрічаються зльоти і міграції. Наприклад, в Таїланді, де медоносну бджолу почали утримувати зовсім недавно, в окремі роки після медозбору злітають більшість бджолосімей, і вулики залишаються порожніми. Африканські бджоли в Америці схильні до міграцій іноді на кілька сотень км.

Роїння, як розмноження, залежить від процесу розвитку бджолородини протягом сезону, а її розвиток – від стану медоносної бази. Отже, роїння залежить від стану медоносної бази. Конкретні процеси в гнізді, які приводять до роїння, залишаються невідомими в чисто теоретичному плані. В останні сезонів п’ять роїння у нас значно поменшало. Це може свідчити про неблагополуччя з медоносною базою для бджіл. Втім, це і так очевидно, що наші бджоли, не маючи належної медоносної бази, незадовільно розвиваються з весни, не набирають належної сили, тому і не рояться. Саме по собі роїння не бажане з точки зору продуктивності пасіки, але при нормальному розвитку бджіл весною сім’ї набирають силу, достатню для роїння. Якщо цього не відбувається, щось неблагополучно в бджолиному господарстві. Нероїння бджіл: старіють матки, сім’ї зі старими матками слабші, у них середній вік бджіл вищий, вони частіше хворіють, менше збирають меду і менше будують. Штучний вивід маток у цьому випадку не завжди допоможе. Адже якщо немає умов для розвитку бджіл до роїння, то немає умов і для штучного виводу маток. Подібні матки у цьому випадку будуть просто невисокої якості. Не допоможе також завіз маток зі сторони. Якщо місцева популяція бджіл перебуває у пригніченому стані, то умови будуть ще більш несприятливими для завізних бджіл.

Але почастішали зльоти бджіл восени. А може це міграції? Причини подібних процесів наразі невідомі. Можливо, це вплив глобального потепління, коли бджоли перестають відчувати наближення зими. Інше пояснення – попадання в популяції наших бджіл генів південних рас, які до зльотів більш схильні через неконтрольований завіз маток із південних країн. 

Для вияснення причин подібних явищ бажано коротко розглянути стан наших знань про причини роїння медоносних бджіл.

Фактори, що сприяють роїнню.

В числі інших роїнню сприяють: перегрів гнізда, висока концентрація СО2, сильне електромагнітне поле, вилучення щільників, брак щільників, надлишок вощини, неналежна кількість бджіл, бактеріальні і паразитні хвороби, шкідники (вуликовий жук, мурашки, терміти), сторонні запахи, відсутність взятку, запах волосся і шкіри, недолік маточної речовини, тиснява і переповнення гнізда, струси гнізда, змішування бджіл різних генотипів, брак нектару, пилку і води, переповнення гнізда медом.

Фактори, що сприяють зльоту і міграціям.

Зліт можуть спричинити: воскова міль, вуликовий жук, шершні, оси, комахоїдні птахи, ящірки, жаби, скорпіони, павуки, бджоли інших видів роду Аріs, які займаються розкраданням меду, недостатня життєздатність розплоду, бактеріальні хвороби, маніпуляції пасічника у вулику, недостатній простір між рамками, надмірне диміння, мурашки, деякі ссавці, перегрів, надлишкова волога у гнізді, дощовий сезон, сильні вітри, вилучення щільників, старі щільники, зняття утеплення і надмірне охолодження, перегрів на сонці, брак пилку і нектару, брак води, надлишок нектару в гнізді, переповнення гнізда медом, використання репелентів при відборі медових корпусів, надлишок пилку, загальний стрес. Звичайно, зльоти і міграції у нас зустрічаються рідко, але раніше їх взагалі не було. Проте, фактори ці діють часто при спробі посадки роїв у вулики.

Гіпотези натурального роїння за Ліпінським З.

Згідно Арістотелю (384-322 рр. до Р.Х.), провідному вченому античності, причиною роїння було надлишок маток в бджолиному гнізді. Ця концепція, можливо, витікає із спостереження, що натуральному роїнню завжди передує виведення нових маток. 

Оскільки перші гіпотези роїння стосувалися тільки ролі маток в цьому процесі, то це положення стало основою моделі механізму роїння. Переоцінка гіпотези стала причиною відсутності прогресу в розумінні не тільки природи роїння, але і інших форм залишення гнізда. Згодом виявилося, що вивід нових маток не завжди має своїм наслідком роїння.

Губер (1792) вияснив що: 

  1. Роїння в бджіл є в результаті відсутності простору в гнізді.
  2. Втрата матки мобілізує бджіл для побудови маточників.

Батлер (1957) висунув гіпотезу, що цикл побудови маточників настає в результаті дефіциту в гнізді відкритої ним маточної речовини.  Проте, Вінстон (1987) показав, що цієї гіпотези не досить для розуміння природи роїння. Наприклад, не можна пояснити, чому дефіцит маточної речовини при тихій заміні матки рідко приводить до роїння.

Герструнг (1926) першим створив гіпотезу, яка не мала на меті вивід маток, як основну причину роїння. Він вважав, що надлишок маточного молочка, яке з’являється, як результат диспропорції від збільшення числа молодих бджіл до кількості розплоду, який потрібно годувати, веде до перегодовування бджіл цим молочком. Ці перегодовані бджоли створюють ядро майбутнього рою, які виводять матку і рояться. 

Ці гіпотези неможливо повністю перевірити експериментально, тому що такі операції, як видалення частини запечатаного розплоду чи добавка розплоду на виході, припиняють підготовку до роїння.

Напроти, Перепелова (1928) установила, що постановка відкритого додаткового розплоду стримує виведення маток. Ця гіпотеза про надлишок личиночного корму, як головну причину роїння, є в протиріччі до факту, що особливо велике співвідношення молодих бджіл до кількості незапечатаного розплоду (Дулітль, 1917, Таранов, 1947) і також надлишок молодих бджіл ранньою весною рідко ведуть до роїння. Ця теорія має хіба що історичне значення.

Друга головна концепція природи роїння є гіпотеза «тісноти і скупченості», створена Губером (1792) і доповнена Демутсем (1922). Згідно гіпотези, головна причина виводу маток і наступного роїння є переповнення гнізда робочими бджолами і скупчення їх на обмеженій ділянці щільників, призначених для виводу розплоду. Мінер (1849) установив, що найчастіше рої виходять із вуликів об’ємом від 10 до 30 л, які є справді замалими, адже бджолина сім’я може освоїти простір до 130 л.

Проте,  з іншого боку, відомо, що бджоли не рояться в умовах надлишкової тісноти, особливо коли вони мають молоду матку. Було показано, що після штучного переповнення гнізда в невеликих вуликах, тільки частина із них відпускала рої (Перепелова, 1947). Проте, майже половина не переповнених вуликів також роїлися. Суттєво, що ця гіпотеза не дає відповіді на основні питання в розумінні суті і механізмів роїння. Перш за все ця гіпотеза не пояснює феномену багаторазового роїння, коли з першим роєм іноді відлітає до 70% бджіл, і ефект переповнення і тісноти в гнізді пропадає.

Повністю протилежну гіпотезу запропонував Валбрехт (1961), згідно якої вивід маток є початком «мініатюрного гнізда» - нового ланцюжка біологічних подій, що веде до відродження сім’ї і роїння.

Бабич (1964) запропонував гіпотезу, згідно якої роїння є захисною реакцією бджіл з метою уникнути перегрівання розплоду. Подібна гіпотеза припускала, що бджоли, які нездатні переносити мед у верхню частину гнізда, стають все менш рухомими і поступово втрачають контакт з маточною речовиною, що повільно знижує їх метаболізм, сприяє розвитку яєчників і веде до виводу нових маток, а згодом і до роїння. Незважаючи на те, що ця концепція не пояснює багатьох феноменів роїння, наприклад, формування голодних роїв, вона містила два важливих положення, що  мед і маточна речовина можуть спричинити зміни в поведінці. Коли виявилося, що ці гіпотези мало допоможуть для контролю роїння, виникли більш складні пояснення роїння.

Сімпсон (1958), Вінстон і Тейлор (1980) висловилися за те, що роїння спричиняється багатьма причинами. Деякі із цих гіпотез припускали, що вивід маток і роїння збігаються з термінами, коли умови для роїння найкращі. Втім, не можна пояснити, чому роїння іноді трапляється в такі періоди, як рання весна чи кінець літа. Проте, гіпотеза Вінстона і Тейлора про багатофакторні причини роїння була кроком уперед в розумінні цього феномену. В групі внутрігніздових факторів Вінстон виділив: розмір сім’ї, переповнення гнізда, вік бджіл, вторинний фактор – зниження передачі маточної речовини. Серед зовнішніх факторів він виділив – наявність взятку, температуру, вологість, механічні і хімічні стреси. Проте, ця гіпотеза не могла пояснити вичерпно суті і механізмів роїння, зокрема, таких: чому рояться слабкі сім’ї? Чи чому бджоли здатні залишатися з безматочними роями?

Гайдак (1958) був першим дослідником, хто звернув увагу, що роїння у бджіл спричиняється психологічними факторами. 

Підсумовуючи процес вивчення роїння, Зілі (1995) невтішно зауважив: «механізми, що лежать в основі роїння, продовжують залишатися невідомими».  Новим підходом до розуміння природи роїння останніми роками став підхід, коли роїння розглядається як реакція бджолосім’ї на стрес, а стресом можуть бути перегрів, турбування, хвороби, соціальна конкуренція і особливо голод і спрага.

Коментарі (0):