Вулкан в Ісландії і бджільництво в світі

Рік написання: 2010

З початку року почалося виверження вулкану Ейяф’ятлайокудль в Ісландії. Розголосу в світі ця подія наробила лише після того, як хмари попелу в атмосфері досягли Європи і почали перешкоджати польотам авіалайнерів. А чи може подібне виверження якось вплинути на бджільництво? Звичайно, польотам бджіл за нектаром попіл вулкану не зашкодить, але такий вплив цілком реальний. Можливі зміни в погоді. 

По-перше, попіл вулкану знизить прозорість атмосфери, і земна поверхня буде отримувати менше тепла. 

По-друге, попіл, осідаючи з опадами, буде свого роду мікродобривом, яке може впливати на ріст рослин і виділення нектару. 

І, по-третє, частинки попелу в атмосфері можуть виступати центрами конденсації атмосферної вологи і, як наслідок, може зрости кількість опадів. 

Це найбільш очевидні зміни, які можуть нас чекати. Все залежить від інтенсивності виверження і його тривалості. 

Подібний висновок не є гаданням на кавовій гущі. Відомий факт, що після виверження вулкану Тамбора в Індонезії в 1815 році в атмосферу Землі було викинуто 120-150 км кубічних попелу. Це була найбільша подібна катастрофа нових часів. Її наслідки відчули на собі і європейці в повній мірі на наступний 1816 рік, який ввійшов в аннали історії, як «рік без літа». Середня температура ряду місцевостей впала на 3-5°. В документах того часу повідомлялося про незвичайно холодну літню погоду, про проливні безперервні дощі, про сніг і морози посеред літа. В той рік в центральній Європі було зібрано на третину менше зерна, ніж звичайно. Тільки в 1818 році був зібраний нормальний врожай. 

Попереднє виверження вулкана Ейяф’ятлайокудль відбулося в 1821 році і тривало два роки до 1823 року. Тобто, виверження відбуваються приблизно раз в 200 років. Якби в нас були дані по умовах медозбору за 1823 - 24 роки, ми могли б, проаналізувавши їх, зробити певні висновки. На жаль, в творах нашого славного земляка Прокоповича подібний аналіз є, починаючи тільки з 1827 року. 

До речі, 1827 рік був вкрай несприятливий для бджільництва, коли більшість сімей бджіл загинуло. Ми не можемо напряму пов’язувати несприятливий 1827 рік з виверженням вулкану в 1823-му, оскільки пройшло 4 роки, хоча несприятливий вплив виверження вулкану на флору і фауну триває якраз кілька років. Можливо, Прокопович не знав про виверження вулкану в Ісландії, але зміни в погоді, і їх вплив на бджіл він звичайно ж помітив би. 

Повертаючись у наші часи, можна прогнозувати, що в залежності від кількості попелу, який буде викинуто в атмосферу, вплив вулкану може бути як позитивний (холодніша зима, влітку більше опадів, краще нектаровиділення), так і негативний (надто холодна зима, холодне дощове літо, відсутність медозбору).

Коментарі (0):