Рік написання: 2023

Оскільки бджоли - частина природи, то їх життя цілком залежить від погоди і клімату. Це зрозуміло і не піддається сумніву. Але наше покоління пасічників стикається з дещо новими викликами в цьому плані, яких не було раніше. Клімат і погода почали змінюватися буквально на наших очах в останні десятиліття. Зміни ці дістали назву “глобальне потепління”, яке впливає на стан довкілля: погоди, клімату, рослинності, ґрунтів, і є найбільшим викликом для нашої, пасічників спільноти. Глибокі зміни неминучі в глобальному сільському господарстві, агротехніці, зокрема, і в бджільництві.

Прикро, але глобальне потепління найбільше впливає саме на зону помірного клімату, в якій знаходиться і наша країна. Клімат при цьому зміщується від помірно континентального в сторону різко континентального. Для погоди стали характерними екстремальні умови, стихійні лиха, сильні вітри, спека, засухи, значні добові коливання температур, вищі від норми температури влітку, тепла зима з нестійкою погодою, подовження літа приблизно на місяць, коротша весна, але довша осінь.

Таким чином, стає очевидним, що зміна клімату стане ключовим фактором стресу в нашій галузі і проблемою як для бджіл, так і для пасічників. Глобальне потепління збільшить втрати пасічників і зменшить їх прибутки від бджіл. Бджолам взагалі загрожує вимирання в нових умовах. Це наша нова реальність, з якою нам доведеться жити і працювати.

В даний момент ми знаходимося на роздоріжжі, ще немає остаточного усвідомлення змін, які вже сталися в природі, отже, немає і стратегії, як діяти в нових умовах, що вже склалися. Розводити і утримувати бджіл, так як ми це робили раніше, вже неможливо. В той же час ще недостатньо зрозуміло, як зміни клімату і погоди можуть вплинути на бджільництво. Щоб не допустити чергової кризи в нашому бджільництві, потрібні злагоджені зусилля пасічників і науковців, щоб подолати виклики, спричинені глобальним потеплінням.

Як перший крок в правильному напрямку - ми повинні проаналізувати, що відбувається з природою при глобальному потеплінні. Потім нам належить оцінити виклики, які несе це стихійне лихо. А в кінці - запропонувати заходи, які би мали мінімізувати негативні наслідки цього явища.

Відносно причин глобального потепління єдиної точки зору немає, але більшість науковців схиляється до думки, що це наслідок діяльності людини по знищенню довкілля, хоча не виключається, що зміни клімату можуть бути викликані зміною інтенсивності сонячного випромінювання. Проте існує згода, що зміни клімату призведуть до підвищення глобальної температури, змін в режимі опадів, зміщення пір року, підвищення частоти екстремальних погодних явищ, зокрема, таких, як спека, посухи і повені. Це матиме наслідки для сільського господарства, зокрема, такі, як часті неврожаї та падіння виробництва.

Не стане в цьому плані винятком і бджільництво. Бджоли продемонстрували виняткову здатність протистояти несприятливим умовам довкілля, що дозволило їм поширитися без допомоги людини на всіх материках, крім Антарктиди, в усіх природно-кліматичних зонах планети, хіба що за винятком зони тундри і хвойних лісів. Ця здатність ґрунтується на можливостях бджіл збирати і запасати велику кількість кормів про запас - меду і перги, що дозволило бджолам виживати в умовах холодної зими помірного клімату, сезону дощів у тропіках і літньої засухи в умовах степу і пустелі.

Можна і далі аналізувати шкоду для бджіл від глобального потепління на глобальному ж рівні, але ми надалі зосередимося на нашому бджільництві і спробуємо розібратися, чим загрожують саме нам зміни клімату і погоди, які вже сталися.

Як можна протистояти глобальному потеплінню на місцевому рівні.

Оскільки головна причина глобального потепління - це знищення довкілля, то його відновлення здатне зберегти рівновагу в природі і погоді, і, принаймні, не поглибить наші проблеми. Конкретно для нас - це висадка дерев і збереження річок, балок і річкових долин. В Україні заліснення складає приблизно 15% її території в кращому випадку. Це найнижчий показник в Європі. Але це статистика на папері, насправді значні площі лісів Карпат і Полісся - це вирубки. Заходи по збереженню довкілля абсолютно недостатні. В степу розорюються балки і річкові долини, до 20 тисяч дрібних річок і струмків вже припинили своє існування, за даними газети "Сільські вісті". Довкілля не може бути здоровим, якщо воно являє собою лише поля під посівами агрокультур. Наслідок від такої практики - це зменшення опадів і опустелювання степу. При такому розвитку подій в довкіллі все менше місця залишається для бджіл і пасічників.

Можна навести такий приклад захисту природи. Коли вже готував цю статтю до друку, прийшло повідомлення Бі-Бі-Сі із Африки наступного змісту. У Кенії оголосили офіційний вихідний у листопаді, щоб висадити за день 100 мільйонів дерев. Уряд Кенії має на меті висадити 15 мільярдів дерев за 10 років у рамках боротьби зі зміною клімату.

Уряд направив у державні розплідники близько 150 мільйонів саджанців. Влада закликає кожного кенійця посадити принаймні два дерева в цей день. Їх надають безкоштовно. Всього до кінця сезону дощів у грудні планується висадити 500 млн. дерев, а за рік - півтора мільярда. Це при тому, що Кенія і так має прекрасні тропічні ліси, які тут називаються національними парками. 

Але подібні програми і масштаби є в багатьох країнах, і не лише в Африці. Таких програм немає в Європі, тому що там приблизно і так близько третини площі вже зайнято лісонасадженнями. Така пропорція земель під лісонасадженнями вважається оптимальною для довкілля.

Чому в нас за 30 років незалежності не було подібних програм? Так, у нас окремі пасічники самотужки садять медоносні дерева, але це крапля в морі. Без юридичного захисту зі сторони держави такі посадки дерев приречені і не можуть робити погоди в захисті довкілля.

Може бути варіант, коли планета сама поверне клімат в сторону похолодання. Це якщо на Землі прокинеться один із великих вулканів, в атмосферу попаде багато попелу, до поверхні землі буде надходити менше сонячного тепла і клімат знову буде таким, як раніше, з холодною зимою.

Вирощування розплоду і розведення бджіл.

Період без розплоду буде коротшим в річному циклі або відсутнім взагалі через підвищення температури. Можливо ми взагалі не будемо мати перерви у вирощуванні розплоду протягом усього року. Така ситуація має як свої переваги, так і виклики. Довший період вирощування розплоду означає більшу шкоду від паразитів і хвороб розплоду. Тому пасічники мали би більше практикувати методи зі штучним обмеженням вирощування розплоду, наприклад, такими як метод Корженевського, чи метод Калайтана. Це дасть можливість економніше витрачати корми і протистояти паразитам і хворобам. 

Зміна кліматичних парадигм, як не дивно, означає, що весна стає коротшою, і в пасічника є все менше часу весною для створення відводків і вирощування маток. Натомість, осінь стає все довшою, наприклад, в 2023-му році в центрі країни в останній день вересня була температура +30°С, а в останній день жовтня - +22°С. Це означає, що від часу відкачки меду з соняшника, яка починається в нас 25 липня, до кінця жовтня ми маємо більше 90 днів комфортної для бджіл температури. Такі сприятливі умови ми можемо використати для розведення бджіл, поділу сімей, створення відводків, виводу маток. Парадоксально, але весною ми не маємо такого довгого періоду для розведення бджіл. Таким чином осінь стає кращим періодом для розмноження бджіл. Звичайно, осіннє розведення бджіл має свої особливості, про що є смисл поговорити в окремій статті. Можна заперечити, що погода восени не завжди дає можливість займатися подібними роботами, але і не кожна весна підходить для створення відводків чи виводу маток.

При розведенні бджіл в нових умовах проблемою можуть стати, як не дивно, самі пасічники і бджоли. Якщо раніше в наших умовах (сухість степу і холодна зима) могли виживати лише бджоли української раси, то тепер наші пасічники можуть завозити бджіл південних рас, які зможуть тепер витримувати умови довкілля, і це створить загрозу для руйнування чи розмивання природно-генетичних комплексів місцевих популяцій бджіл, які створювались природно протягом тисячоліть. Така практика лише поглибить наші проблеми з розведенням бджіл.

Будуть очевидні зміни в напрямках природного добору через фактори, які змінилися і які тиснуть на бджіл, так і в штучній селекції. Наприклад, такий параметр, як зимостійкість втрачає свою актуальність. Для чого нам зимостійкі бджоли, якщо у нас немає холодної зими. 

Якщо до глобального потепління у нас були втрати сімей бджіл переважно зимою, то тепер бджоли гинуть взимку, весною, влітку і восени. І втрати ці тепер значно більші, ніж ті, що ми мали колись в зимівлі. В таких умовах пасічники змушені будуть більше уваги приділяти розведенню бджіл. Можливо нам доведеться повертатися до схем розведення, які практикувалися при утриманні бджіл в дуплянках, коли частина сімей просто ліквідовувалася при відборі меду, або перед зимівлею, але пасічники тоді займалися розведенням бджіл в значно більших масштабах, ніж тепер.

Підвищення температури.

До глобального потепління в степу температура влітку рідко перевищувала +27°С. Тепер інша картина. Температури можуть сягати +36°С, а в окремі дні і більше. Це означає, що зовнішня температура може перевищувати температуру гнізда бджіл. Температури вище +36°С скорочують середню тривалість життя бджолам. При температурі +45° і вище бджоли гинуть від перегріву за кілька годин (Seele, 2019).

У бджіл є кілька механізмів протистояти високим температурам довкілля. Поки зовнішня температура нижча температури гнізда, бджоли інтенсивно вентилюють вулик через льоток. Згодом бджоли розвішують крапельки води у зоні розплоду, її випаровування знижує температуру на кілька градусів. Як останній захід - бджоли викучуються на передню стінку вулика у вигляді ройового грона і сидять непорушно до вечора, коли температура спаде. Високі температури стримують розвиток варроа, але можуть провокувати гнильцеві хвороби розплоду. Пасічник може допомогти бджолам тим, що розмістить вулики в тіні дерев. Оскільки температури під кронами дерев на 5 - 10 градусів нижчі, ніж на сонці, то така практика має стати обовʼязковою при розміщенні вуликів. Обовʼязковим має стати доступ бджіл до води, оскільки ранків з росою через надмірну сухість повітря влітку вже майже не буває.

Шкідники і хижаки бджіл.

Зміна клімату в бік потепління матиме наслідком, що шкідники і хижаки бджіл отримають вигоду від такої ситуації. Питання часу, коли відомі в світі вороги бджіл появляться у нас. Це малий вуликовий жук, азійський шершень, гігантський шершень, кліщ тропілелапс, трахейний кліщ, і можливо ще деякі, про які ми і не чули.

При відсутності ветеринарної служби у нашому бджільництві поява кожного із цих шкідників може виявитися катастрофічною для наших бджіл. Наприклад, малий вуликовий жук вже є в Європі. Питання часу, коли він появиться у нас. Це може статися через природний дрейф поширення шкідника на кілька десятків км в рік. Або жук може прибути до нас простіше - з вантажем якого-небудь перевізника. Запобігти цьому неможливо. Наприклад, в Австралію попав кліщ варроа, незважаючи на всі суворі заходи, які здійснювалися цією країною, щоб не пустити кліща на свою територію. Не допомогло Австралії навіть її географічне положення - ні її віддаленість, ні її острівна локація.

Природного барʼєру для нових шкідників і хижаків з півдня, яким була наша холодна зима, більше немає. Як немає і інших барʼєрів. Тому цілком можливо, що у нас реалізуються всі вищеозначені потенційні загрози з хижаками і паразитами бджіл, і це створить нову реальність у нашому бджільництві.

Хвороби і віруси бджіл.

Хвороби розплоду і бджіл у вигляді гнильців і вірусів вже є в нас у такому ж асортименті, як і в світі. Але зміни клімату і погоди створять нові режими для їх перебігу. Наприклад, щодо варроатозу. Відомий дослідник варроатозу Ренді Олівер зі США виявив, що кількість кліща в гнізді подвоюється щомісяця. Хоча теоретична максимальна швидкість збільшення його кількості - приблизно у 9 разів за місяць, але бджоли інтенсивно знищують кліща, хоча і не можуть повністю запобігти його накопиченню в гнізді протягом періоду вирощування розплоду.

Це означає, що ріст закліщеності сімей по сезону можна розглядати як степені двійки. Якщо сімʼя вирощує розплід 5 місяців, то кількість кліща збільшується в 2⁵=32 рази. Але якщо розплід є на протязі 7-ми місяців, то кількість кліща зростає в 128 разів (2⁷). Будь-яка обробка проти кліща в цьому випадку означає, що ми маємо понизити його кількість до безпечного попереднього рівня. Але якщо закліщеність зростає за сезон більше ніж в 100 разів, ліки від кліща повинні мати ефективність більше 99%. Таких ліків проти кліща у нас немає. Висновок: щоб надійно протистояти варроатозу в нових умовах, ми повинні лікувати бджіл від кліща 2 - 3 рази за сезон, якщо ми бажаємо зберегти наших бджіл.

Довший період закліщеності означає важчий перебіг хвороб, повʼязаних з кліщем. В першу чергу це близько 30 вірусних інфекцій, основна з них - вірус деформованого крила. Подібні перспективи з появою негативного зворотного зв'язку можуть виникнути і з іншими шкідниками і хижаками бджіл.

Наприклад, тепла осінь означає загрозу нападів шершнів, які знищують або ослаблюють частину сімей пасіки, заодно поширюючи хвороби і віруси, зокрема, ослаблення сімей в умовах засухи може спровокувати появу гнильців.

Медоносна база.

Подовження періоду вирощування розплоду в поєднанні зі знищенням довкілля і тривалими літніми засухами призведе до зменшення або повного браку корму протягом тривалих періодів. Як виявилося, в умовах підвищеної температури в пилку рослин білка стало менше на 30%, ніж це було раніше. Дефіцит пилку, як корму для бджіл: по кількості, по асортименту, по якості вже тепер відчувається в повній мірі в багатьох областях. Ознакою білкового недокорму або голодування є той факт, що бджоли починають збирати пилок з кукурудзи, з тонконогу та інших злакових. Такий пилок малопоживний для бджіл, відсоток його засвоєння незначний. Злакові - це переважно вітрозапильні культури, і їх пилок не містить білка для запилювачів.

Недоїдання бджіл призведе до проблем з вирощуванням розплоду, появи дрібніших бджіл з ознаками дистрофії, негативно вплине на підготовку бджіл до головного медозбору, знизить імунітет бджіл, скоротить тривалість їх життя, знизить детоксикаційну здатність бджіл протистояти агрохімікатам, підвищить їх вразливість до патогенів, шкідників і ворогів, зробить проблемним нарощування жирового тіла при підготовці до зими.

Мʼякі зими створюють деяку асинхронність у розвитку рослин і бджіл. Деякі рослини цвітуть занадто рано, або період їх цвітіння стає коротшим, через що бджоли не можуть використати в повній мірі переважно весняні і ранньолітні медозбори і підготуватися до нашого головного медозбору з соняшника.

Поява нових інвазивних видів рослин вже реальність. Наприклад, у нас це золотушник. Там, де достатньо вологи, зокрема, у західних областях ця рослина є продуктивним медоносом. Тому нові види рослин можуть приносити і користь на даному етапі. Але ситуація неоднозначна. Поширення інтродукованих видів іде в парі з втратою наших місцевих медоносів. Через те, що клімат став сухішим і боротьбу влади з гречкосіями протягом останніх ста років, ми втратили гречку - наш основний медонос другої половини літа. Тепер у нас немає ні гречаної крупи, ні гречаного меду. На медозборі з гречки у другій половині літа бджоли збирали мед і нарощували силу сімʼї, в той час як на медозборі з соняшнику бджоли ослаблюються або спрацьовуються зовсім.

Через ліквідацію тваринництва зникли кормові трави: еспарцет, конюшина, люцерна, буркун, які давали хороший взяток протягом весни і літа і нарощували силу до головного медозбору. Втрата посівів кормових трав значно звузила медоносну базу бджільництва.

Через вирубування лісосмуг дуже скоротилися або зникли насадження акації, софори японської і гледичії.

Потенціал посівів соняшника дозволяє забезпечити бджіл головним медозбором, але вже тепер в багатьох областях пасічники не мають достатньо підтримуючих джерел пилку і нектару при нарощуванні бджіл до головного медозбору.

Очевидно, більш нагальним стає проблема створення штучних кормів для бджіл, як вуглеводних - нинішній цукор з підсолоджувачами мало підходить для годівлі бджіл, так і білкових - замінників перги.

Підсумовуючи, можна сказати, що ми знаходимося лише на початку шляху протистояння глобальному потеплінню і ще не готові до змін в розведенні і утриманні бджіл в нових умовах.