Відкритий лист на статтю Миколи Горніча в УП № 2 за 2011р. «Про можливе гніздування українських бджіл, або чому бджолу назвали коровою»

Рік написання: 2011

Шановний Микола Лазарович! З великою цікавістю читав Ваш допис у свіжому номері УП. Був у захваті до кінця статті. І якби Ви поставили крапку і нічого не коментували, було б дуже добре. Тому що далі пішли в діло, пробачте, макаронні вироби на вуха читачів.

Якби далі було б дослідження наукового редактора журнала БК на тему: чому «Кілька століть напруженої роботи винахідників щодо створення вулика, який би нагадував дупло, мали нульовий ефект» і чому «Бджоли не хотіли жити в таких вуликах», або хоча б згадку про те, що автор планує таке дослідження і поділиться з читачами, ми б зрозуміли.

Достатнім був би коментар автора, що «Вищеописана гіпотеза - спроба пояснити як могли будувати гніздо українські бджоли в природних умовах степу, не маючи дерев з дуплами». І все було б добре. Є гіпотеза і нехай буде.

Але ж далі автор «дозволяє  зрозуміти» нам, « чому  в нас поширилися вулики тільки горизонтального  типу з плоским? гніздом» . Ну і це б ми ще «проковтнули». Але стверджувати, що «жде невдача кожного, хто спробує поселити українських бджіл у вулик, який нагадує дупло», це вже занадто. Бо не дай Бог хтось із шести з лишком тисяч передплатників УП повірить знаному бджоляреві.

Я вам, шановні читачі, скажу - не вірте! Пробуйте. Проаналізуйте уважно історію бджільництва, досвід бджолярів, робіть висновки і пробуйте.

Задумайтесь, чому український вулик кращий за дадан? Перегорніть сторінку цього ж УП, почитайте про І. І. Корабльова, вченого пасічника, який «брав участь у всіх  слов’янських з’їздах із бджільництва» і за пропозицією якого в Україні  був прийнятий вулик з вузько-високою рамкою, який було названо українським. Перегорніть ще дві сторінки і довідайтесь, чому український  двокорпусний кращий за український лежак. А я осмілюсь стверджувати, що український багатокорпусний перерізом 300х300мм, в якому я пасічникую, та маю їх півсотні - ще кращий.

Автор не знає або йому не вигідно розповісти, що на рамці українського вулика матка червить охочіше і не тільки на висоту 22-24см, а з низу до верху. Зробіть експеримент. Поставте в український вулик дві високі (українські) рамки на край гнізда, а решту місця заставте піврамками. Та ви матку не вигоните з крайніх рамок. Вона буде повертатись на них знову і знову, а Ваше плоске гніздо буде освоєне в останню чергу. Чому?

Дивно, чому п. Горніч ігнорує досвід покійного В.І.Мовчана ( нехай земля йому буде пухом), який за 21 рік пасічникування мав «рути», «дадани», лежаки та «делони» на одній пасіці в однакових умовах. Він віддав перевагу «делонам», яких мав 100 шт. до кінця днів своїх. А цей вулик - майже дупло. Ось який висновок він зробив: «На сьогодні, з моєї точки зору, «делон» - найбільш наближений до оптимального вулика на всі потреби». Ви можете сказати, що у нього були проблеми з хребтом, і він шукав легшої праці і знайшов? А чому решті пасічників тягати важкі скрині?

На початку статті Ви пишете «нашої гіпотези». Виходить що у Вас є однодумці? А чи не з редакції БК? Напрошується висновок, що Ви і Ваші однодумці ведете бджіл у вуликах з плоским гніздом. Зробили колись вибір, розумієте, що треба було б зробити інший, але «тяжко нести та жалко кинути». От і виправдовуєте свій вибір, а тих, хто хотів би щось змінити, в оману вводите.

І що б Ви писали тоді в журналі БК, якби не було заставних дошок; якби не було проблем з підготовкою до зими в лежаках; якби не було проблем з зимівлею в лежаках; якби не треба було б заносити важкі скрині в зимівники та виносити їх; якби не було проблем з сирістю в вуликах під час зимівлі; якби не було проблем з виробництвом секційного меду?

А скільки ще про вентиляцію можна писати...

Я виписую журнал БК, кожен раз чекаю наступного номера, із задоволенням читаю його, спасибі за Вашу працю. Ваша книжка «Медові вина» унікальна. Спасибі Вам велике від усіх пасічників. Я розумію, що Ви представляєте інтереси більшості пасічників, і це треба робити, бо є ГОСТ, бо «всі сучасні вулики-лежаки», але авторитетно стверджувати, що «...концепція щодо дупла, як ідеального житла для бджіл, - хибна», по меншій мірі, не коректно.

З повагою, Анатолій Тищенко, м. Кривий Ріг, 66 років, 17 років з бджолами, вулик український багатокорпусний (майже дупло), 50-60 кг меду з вулика.

P.S.  І чому немає коментаря редакції УП? 

Коментарі (0):