Україна в науковій програмі Конгресу Апімондії 2013

Рік написання: 2013

Відбувся Конгрес Апімондії 2013 в Києві. Чимало наших пасічників і спеціалістів були учасниками цієї події – повними або лише відвідувачами виставки АпіЕкспо. Наша реакція на цю подію неоднозначна. Тепер, коли учасники і гості Конгресу роз’їхалися по домівках, прийшов час вдумливого, всебічного, неупередженого аналізу того, що сталося. Об’єктивна картина роботи Конгресу може скластися лише з думок багатьох учасників цього заходу. Залишимо за дужками очевидні речі, наприклад, реєстрацію учасників, як мірило організаційної кваліфікації оргкомітету. Звернемо увагу на обставини менш очевидні, але дуже важливі в контексті того, що відбулося.

Мої перші враження: Конгрес відмітився деякими рекордами (чи, якщо хочете, антирекордами) в історичному плані. Вперше в історії проведення Конгресів в оргкомітеті від країни організатора (нагадаю склад оргкомітету: Васильківська Т. Ю., Боднарчук Л. І., Харковенко А., Риф’як Ю., Ільїнський К., Шмуля С., Ткаченко А., Підмогильний С.) не було жодного пасічника. Другий антирекорд – вперше в історії проведення Конгресів в офіційній емблемі Конгресу відсутня бджола. Можливо, організатори вважають, що цей атрибут є несуттєвим і зайвим у нашому бджільництві і на Конгресі? Зрозуміло, що другий антирекорд є наслідком першого. До речі, офіційна емблема Конгресу включає в себе квітку з синіми пелюстками, що вона означає – незрозуміло, адже з першої п’ятірки головних медоносів України (соняшник, акація, гречка, липа, ріпак) жоден не має квіток синього забарвлення.

Перейдемо, власне, до аналізу наукової програми Конгресу в руслі означеної автором теми. Зазначу, що збірник рефератів вийшов лише англійською мовою. На мові країни організатора збірника рефератів немає, знову ж таки - чи не вперше в історії Конгресів, хоча українська мова і була робочою на Конгресі. Є що приховувати? В силу означених обставин, імена українських учасників і теми їх доповідей подані нами в зворотному перекладі з англійської. Тому наперед прошу вибачення в авторів за можливі неточності, які завжди можуть бути при такому перекладі імен доповідачів і тем доповідей.

Є втім і позитивні досягнення. Повні учасники серед інших матеріалів отримали диск з постерними доповідями. Цінність цього ресурсу ще й в тому, що бажаючі можуть на матеріалах з диску навчитися робити власні постерні доповіді на майбутні подібні заходи.

Аналіз наукової програми почнемо в тому порядку, як вона подана в збірнику рефератів, а саме з роботи Комісії апітерапії.

Комісія Апітерапії

В наукову програму роботи Конгресу по апітерапії від України були включені наступні доповіді:

Голова постійної наукової комісії Апімондії по апітерапії – Теодор Чербуліз (США).

- Застосування прополісу в геронтології – Олег Сурков (Асоціація пасічників і апіфітотерапевтів Криму);

- Комбіноване використання прополісу і антибіотиків в лікуванні антибіотик-резистентного сальмонельозу – Оксана Корбут (Національний - медичний університет імені Богомольця);

- Альтернативний метод попередження і лікування остеопорозу бджолиною отрутою і бджолопродуктами – Дмитро Сенишин, Павло Сенишин (курорт Східниця);

- Застосування бджолопродуктів у ветеринарній медицині – Василь Шарандак, Ада Зайцева (Луганський національний аграрний університет);

- Використання прополісного масла і сорбентів в лікуванні ящуру корів з некротичними процесами – Віталій Іздебський, Костянтин Бордюгов (Луганський національний аграрний університет);

- Високоякісний мед з перуанської лікувальної рослини Uncaria Tomentosa (котячий кіготь) для попередження вікових змін, спричинених радіацією і зміною природного імунітету – В’ячеслав Цуприков (Національний науковий центр радіаційної медицини Національної Академії медичних наук);

- Проект «Інноваційні технології в бджільництві». Апітерапевтичний будиночок, освітній і оздоровчий центр пасіки доктора Синельникова біоенергоінформаційних технологій – Валерій Синельников, Віктор Овсянник (Асоціація пасічників і апіфітотерапевтів Криму);

- Еволюція ефективності прополісу в реабілітації пацієнтів з хронічним обструктивним захворюванням легень – Євген Івахненко (клініка Медіфаст, Маріуполь).

Постер по апітерапії від України був всього один - це постер від Валігури Лідії Олександрівни – автора 6-ти книг, почесного пасічника Криму і України (Асоціація апіфітотерапевтів Криму). Від Туреччини, наприклад, було з десяток постерів.

Честь і хвала авторам, які підготували доповіді і гідно представили Україну. 

До речі, самі доповіді нам недоступні. Опубліковані лише короткі реферати на англійській мові, із яких не завжди в повній мірі можна зрозуміти зміст самої доповіді і результати роботи авторів.

Тепер про тих, кого чомусь не було, або кого не пустили на Конгрес.  Перше враження від списку доповідачів – досить однобоко і неповно. Наприклад, зовсім відсутні доповіді від Асоціації апітерапевтів України, хоча її голова (Боднарчук Л. І.) входив до оргкомітету. Відсутні доповіді від Інституту бджільництва (відділ апітерапії). Не було доповідей від Харківської фармацевтичної академії (академік Тихонов). Не був представлений такий потужний центр апітерапії України, як Одеса. І ще багато апітерапевтів України, шанованих і відомих, на Конгрес чомусь не потрапили. З власної вини? Не пустили? Та справа навіть не в тому: хто був, а кого не було.

Українська апітерапія досягла разючих успіхів на тлі світової апітерапії. Одним із стимулів розвитку апітерапії України є злидні, в яких живе народ. Держава не може собі дозволити сучасну страхову медицину, як в США чи Європі, наприклад. Для багатьох апітерапія – панацея. Успіхам в апітерапії ми завдячуємо таланту українських апітерапевтів і пасічників, які створили цілі напрямки в апітерапії, які є тільки у нас, в яких ми випереджаємо світовий розвиток апітерапії. Наприклад, використання підмору бджіл, личинок воскової молі,  трутневого гомогенату, медових напоїв, спання на вуликах і ще багато чого. Конгрес Апімондії в Києві був унікальною можливістю заявити про наші досягнення на весь світ, означити наші пріоритети в світовій апітерапії. Але ні на пленарному засіданні, ні на трьох симпозіумах по апітерапії не було узагальнюючих доповідей про апітерапію України і про наші досягнення в цьому напрямку, про що мав би потурбуватися оргкомітет Конгресу. На пленарному засіданні прозвучала лише одна узагальнююча доповідь Теодора Чербуліза – голови комісії апітерапії Апімондії на тему: «Куди йде апітерапія?».

Не заявили і не означили. Хто винен? Питання риторичне. Доводиться лише пошкодувати про втрачені можливості.

Було би правильно, якби кільком молодим вченим з інституту бджільництва чи кафедри бджільництва НАУ дозволили подати доповіді на Конгрес безкоштовно. Тільки так можна виховати майбутніх корифеїв бджолярської науки. Цього також не було зроблено.

Комісія біології

В наукову програму роботи комісії по біології від України були включені наступні доповіді:

Голова постійної наукової комісії Апімондії по біології – Карл Крайльшейм (Австрія).

- Диференціація продуктивних типів карпатських бджіл – В. Папп, С. Керек, Є. Кейл, В. Гайдар (Інститут бджільництва). Заочна участь (відсутність учасників);

- Застосування органічних кислот для контролю розвитку популяції кліща Варроа деструктор в сім’ях медоносних бджіл – Олександр Куцан, Олена Десятникова (Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини, Харків);

- Порівняльна оцінка (дії) дезінфектантів на спори американського гнильцю Paenibacillus Larvae, Subsp. Larvae і бджіл – Ірина Маслій, Світлана Нємкова, Людмила Беліба, Олена Десятникова, Костянтин Плескач (Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини, Харків);

- Генетичні особливості українських бджіл типу «Хмельницький» - Ігор Головецький, Валентина Головецька (Національний університет біоресурсів, Київ), Олена Метліцька  (Інститут розведення і генетики тварин, НААН України);

- Гістолізні і гістоненезисні особливості в температурних рамках медоносних бджіл протягом постембріонального періоду – Юрій Ковальський (Національний університет ветеринарної медицини і біотехнологій ім. Гжицького, Львів);

- Довжина хоботків бджіл українського розведення (так в заголовку) – Ігор Головецький (Національний інститут біоресурсів, м. Київ);

- Захист бджолосімей від надмірного перегріву і охолодження – Валентина Головецька (Національний інститут біоресурсів, м. Київ);

- Кількісний склад неорганічних елементів в медах і імаго бджіл з різних регіонів України – Олександр Куцан, Роман Доценко, Олександр Оробченко, Світлана Нємкова, Ірина Маслій (Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини, Харків);

- Вміст неорганічних елементів в квіткових медах харківського регіону – Олександр Куцан, Роман Доценко, Олександр Оробченко, Світлана Нємкова (Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини, Харків);

- Вплив хелатних сполук корму на бджолосім’ю – Олексій Лосєв (Національний університет біоресурсів, Київ);

- Порушення еколого-біологічної основи резистентності бджіл під впливом антропогенних факторів, як можлива причина їх зникнення – Наталія Гарська, Дмитро Чертков, Ірина Гаранович, Яна Крисця (?), Дарина Боровльова.

Біологія бджіл – одна із ключових сфер у бджільництві, це та підвалина, на якій власне і тримаються розведення, утримання, селекція бджіл. Тому 11 доповідей від України для заходів комісії біології бджіл - це взагалі добре. Але тут є одна цікава особливість. Насправді, доповідь по біології бджіл від України була лише одна (перша в списку). Решта доповідей присутня в такій цікавій формі, як заочна участь. Тобто, оргкомітет отримав доповідь, включив її в збірник рефератів, але доповідь на робочих форумах Конгресу зроблена не була. Така ось цікава форма участі. Така заочна участь мала місце у всіх 6-ти комісіях Конгресу - де більше, де менше. Чому так сталося? Нам невідомо.  Тут ми не беремо сміливості аналізувати зміст доповідей – по змісту коротенького реферату це зробити власне і неможливо. Тематика деяких доповідей зрозуміла із їх назви.

На нашу думку, важливо сказати про те, яких доповідей не було запропоновано від України. В Україні, як відомо, дві раси бджіл: українська і карпатська. Але проблема в тому, що вони не входять в основні міжнародні класифікації (наприклад в класифікацію Руттнера). Це ненормальна ситуація. Виходить, що Україна, перебуваючи в центрі Європи, маючи 3 – 4 млн. сімей, не має власних рас бджіл, в той час, як в найглухіших закутках Африки чи Азії всі раси бджіл давно описані і вивчені. Конгрес в Україні – можливість заявити про наші раси бджіл. На жаль, цього не було зроблено. Власне, на секції біології бджіл від України прозвучала лише одна доповідь, тому немає предмету розмови для аналізу нашої участі.

Комісія: економіка бджільництва

Від України до секції економіки бджільництва були запропоновані наступні доповіді:

Голова комісії: Prof. Woo Kunsuk (Кунсук, Корея).

- Основні фактори успіху України в умовах глобальної економіки: галузевий підхід – Ольга Яценко (Національний університет економіки ім. Вадима Гетьмана);

- Перспективи технологічного розвитку індустріального бджільництва – Петров Д. (Братство бджолярів України);

- Розвиток сучасного бджільництва в Україні – Андрій Гетя, Олена Алшанова, Євген Тарасенков (Міністерство аграрної політики і продовольства України);

- Сучасні тенденції розвитку бджільництва в Україні – Валентин Гончаров, Олександр Папченко, Анна Рудова (Луганський національний аграрний університет). Заочна участь (відсутність учасників);

- Гуманістичне бджільництво – ключ до росту економіки галузі - Сергій Шмуля, Галина Хмара (Братство українських бджолярів).

Цікавою обставиною нашої участі в роботі комісії економіки бджільництва є те, що мінагрополітики в стосунках з українськими пасічниками нічого не робить для підтримки галузі, для боротьби з отруєннями бджіл, для виходу бджолопродукції на світовий ринок, в той же час береться аналізувати розвиток цього самого бджільництва.

Комісія: здоров’я бджіл

Від України до секції «Здоров’я бджіл» були запропоновані наступні доповіді:

Голова комісії – Dr. Wolfgang Ritter (Вольфганг Ріттер, Німеччина)

- Нозема церана в Україні – Тетяна Єфіменко (Інститут бджільництва ім. Прокоповича), Анастасія Ігнатьєва (Всеросійський інститут захисту рослин), Оксана Смірнова, Юрій Токарєв (Санкт-Петербургський аграрний університет), Анна Павліченко (Нацональний університет біоресурсів, Київ). Заочна участь (відсутність учасників);

- Органічні системи, як складова навколишнього середовища бджіл – Олексій Лосєв (Національний університет біоресурсів, Київ);

- Зберегти бджіл – наше завдання - Лідія Валігура (Асоціація пасічників і апіфітотерапевтів Криму).

Знову ж таки, від України була зачитана лише одна доповідь на секції «Здоров’я бджіл», але потрібно віддати належне авторам – тема доповіді нова і актуальна для нашого бджільництва. Нозема церана в Україні є, від неї гинуть бджоли, але діагностувати це захворювання у нас поки що не можуть.  Доповідь Тетяни Єфіменко з колегами справді відповідає високим цілям Апімондії.

 

Комісія: запилення і медоносна база

Від України до секції «Запилення і медоносна база» були запропоновані наступні доповіді:

Голова комісії - Dr Jacobus Biesmeijer (Якобс Бісмайєр, Велика Британія).

- Вплив дати висівання на тривалість цвітіння, дозрівання і медпродуктивність фацелії пронизанолистої – Микола Ковтун, Володимир Коваленко, Олександр Папченко (Луганський національний аграрний університет);

- Комплексне використання диких запилювачів і медоносних бджіл – Володимир Луців, Орест Луців (Львівський національний університет ветеринарної медицини і біотехнологій ім. Гжицького);

- Бджолозапилення в Україні – Леонід Бондарчук (Інститут бджільництва ім. Прокоповича);

- Шляхи захисту і раціонального використання комах-запилювачів в Україні – Геннадій Боднарчук (Інститут бджільництва ім. Прокоповича). Заочна участь (відсутність учасників);

- Впливи на врожай бджіл при запиленні насінників соняшнику в північному степу України – Сергій Хаблак, Анатолій Денисенко, Яна Абдулаєва (Луганський національний аграрний університет);

- Обґрунтування і розвиток класифікатора пилку – Леонора Адамчук (Національний університет біоресурсів).

Жодної доповіді по соняшнику від України – нашому основному медоносу. В списку рефератів мою увагу привернув реферат доповіді Леоніда Бондарчука «Бджолозапилення в Україні». Тут сказано буквально таке, цитую: «Понад 3 мільярди га соняшника, 5 – 10 мільярдів га гречки, 2 мільярди га ріпаку вирощується в Україні» (стор. 232). Насправді, в Україні вирощується 4 – 6 мільйонів га соняшника, 250 - 300 тис. га гречки і 1 – 1,5 млн. га ріпаку. В доповіді невірні і абсолютні цифри і їх порядок. Після прочитаного виникає питання – а чи редагував хто-небудь публіковане в збірнику рефератів? Стає також зрозумілим, що аналізувати наукові доповіді по збірнику рефератів справа марна. Після прочитаного зрозуміло, що і в інших рефератах цифри і факти не визивають особливої довіри (наприклад, про 3 млн. пасічників у Китаї).

Комісія: бджільництво для сільського розвитку

Від України до секції «Бджільництво для сільського розвитку» були запропоновані наступні доповіді:

Голова комісії – Dr. Nicola J. Bradbear (Нікола Бредбір, Велика Британія).

- Ройова індустрія: дослідження унікальної структури української бджільницької галузі, її походження і застійної стабільності – Юрій Риф’як (Лондонська школа економічних і політичних наук);

- Роль бджільництва в сільському розвитку Луганської області – Володимир Афанасенко, Сергій Гнатюк, Олександр Папченко (Луганський національний аграрний університет);

- Для збереження бджіл нам необхідно поліпшити як якість меду, так і його об’єми виробництва і ціну на мед. Пілотний проект: «Зберегти бджіл – відновити втрачений світ Колодної» - В’ячеслав Цуприков (Національний науковий центр радіаційної медицини), Григорій Рибачев (районна адміністрація м. Оржиця), Руслан Нестеренко, Руслан Руденко (Організація «Гогольмед: збережемо бджіл - збережемо світ» - м. Оржиця). Заочна участь (відсутність учасників);

- Апітуризм, як перспективний напрям сільського туризму в Україні – Олена Локутова (Національний університет біоресурсів, Київ).

Чим далі ми знайомимося зі збірником рефератів наукових доповідей, тим більше він нас розчаровує. В текстах багато помилок – граматичних, стилістичних і просто текст іноді некомпетентний. Візьмемо для прикладу реферат доповіді «Ройова індустрія: дослідження унікальної структури української бджільницької галузі, її походження і застійної стабільності». Тут Лондонська школа економічних і політичних наук дала маху. «Ройова індустрія» чи «ройова галузь» - немає такого терміну ні в англійській мові, ні в українській, ні тим більше - в бджільництві. Словосполучення «ройова індустрія» (The swarming industry) є просто нісенітницею.

Інший приклад – термін «бджолосім’я» (bee familia), який зустрічається тут і там в ряді рефератів. Насправді, в англійській мові використовується інший термін «бджолина колонія» (bee colony). І цей список помилок і недоладностей можна продовжувати, читаючи збірник рефератів наукової програми Конгресу.

Комісія: бджільницька технологія і якість

Від України до секції «Бджільницька технологія і якість» були запропоновані наступні доповіді:

Голова комісії - Mr. Etienne Bruneau (Етьєн Бруно, Бельгія).

- Біологічний фактор в процесі перетворення нектару в мед – Іван Безпалий (Національний аграрний університет, м. Біла Церква);

- Використання меду як підсолоджувала кислого молока – Вадим Лавицький, Любов Шаблій (Луганський національний аграрний університет);

- Обґрунтування способів первинної обробки і зберігання перги – Алла Колесник, Валерій Броварський (Національний університет біоресурсів), Ян Бринза (Словацький агроуніверситет, Нітра, Словаччина);

- Мікробіологічний аналіз натурального меду, як НАССР - модель в Україні – Наталія Ємельянова (Інститут тваринництва УААН, Харків);

- Впровадження системи для контролю параметрів безпеки українського меду – Дмитро Янович, Ігор Коцюмбас, Звеніслава Засадна (Державний науково-дослідний інститут контролю ветеринарних препаратів і кормових добавок, Львів);

- Вплив кислотності ґрунтів медоносних сільгоспугідь на коефіцієнт засвоєння свинцю, кадмію, цезію-137 і стронцію-90 квітковим пилком – Сергій Разанов (Вінницький національний аграрний університет);

- Модифікація стандартного методу EN 15662з метою визначення залишкових пестицидів в медоносних рослинах і бджолах – Сергій Мельничук, Юрій Баранов, А. Білоус, Вікторія Лоханська (Українська лабораторія якості і безпеки сільськогосподарських продуктів Національного університету біоресурсів);

- Випадки виявлення залишків метронідазолу в зразках експортованого меду – Дмитро Янович, Ольга Коробова, Маріанна Рідчук (Державний науково-дослідний інститут контролю ветеринарних препаратів і кормових добавок, Львів);

- Органічні підходи в бджільництві в Україні – Євген Руденко (Інститут тваринництва УААН, Харків);

- Розвиток бджолиного клубу в умовах східно-українського степу – Сергій Левін, Ілля Левін (Луганський національний аграрний університет). Заочна участь (відсутність учасників);

- Пристрій для штучного осіменіння маток – Олексій Самойленко (Київський політехнічний інститут);

- Розвиток і застосування сучасних технологій виробництва медових напоїв – Тетяна Васильківська, Анатолій Харковенко (Організація «Медяна роса»);

- Нова революційна технологія інтенсивного Діви Марії бджільництва і нова конструкція Діви Марії щільника – В. П. Глущенко, В. Н. Фурсов (Українське братство бджолярів (так в англ. тексті));

- Пилковий аналіз і якість бджолопродукції – Олена Локутова (Національний університет біоресурсів);

- Раціональна технологія отримання бджолиної перги – Сергій Величко, Валерій Броварський (Національний університет біоресурсів), Ян Бринза (Словацький аграрний університет, м. Нітра, Словаччина).

Точна кількість доповідей і учасників від України втім невідома. Як нам вдалося з’ясувати, ряду відомих спеціалістів і вчених було відмовлено в участі в науковій програмі. Це, зокрема, О. Д. Комісар, В. М. Корж, В. П. Поліщук. Наприклад, Корж В. М. послав наукову доповідь на Конгрес, але ні відповіді, ні запрошення на Конгрес так і не отримав, більше того, попав у список осіб, яких заборонено пропускати на Конгрес. Подібний поділ на своїх і чужих відчувався не лише, так би мовити, на індивідуальному рівні, але і на рівні організацій. Про мінімальну участь або про повну відсутність участі в семінарах наукових комісій ми можемо говорити стосовно Інституту бджільництва і його Гадячського філіалу, інституту зоології, кафедри бджільництва національного університету біоресурсів. Зверну увагу, що це структури, яким належить левова частка наших досягнень в науці про бджіл. Натомість непропорційно широко були представлені структури, які в розвитку науки про бджіл раніше помічені не були. Некомпетентність і поділ учасників на наших і не наших – такі інноваційні впровадження оргкомітету. 

Невідомо, хто і за якими критеріями обирав доповіді для включення до участі в науковій роботі Конгресу. Збірник рефератів не має жодних вихідних даних: редагування, перекладу, друку, тиражу.

Підсумовуючи, з сумом можемо констатувати, 43-й Конгрес Апімондії не став подією в науковому житті українського бджільництва. Свята не вийшло. Лише шоу.

Коментарі (0):