Трутні при вирощуванні маток

Рік написання: 2019

Продуктивність бджолосімей в значній мірі залежить, в тому числі, і від якісних продуктивних маток. Якість маток, в свою чергу, залежить від їх походження – генотипічної складової, від умов виведення і від якісного запліднення – фенотипу матки. Якщо перші дві умови очевидні, на теми виводу маток написані десятки книг, то питанню розведенню трутнів традиційно приділяють недостатню увагу. Про виведення трутнів не написано жодної книги. Що досить дивно, адже спадковості по лінії самців у тваринництві традиційно приділяється велика увага. Висловлю припущення, що якісна матка на 50% залежить від якості трутнів, з якими вона спарувалася. Спробуємо деталізувати це питання. 

Якщо біологія маток вивчена більш-менш задовільно, то у вивченні біології трутнів чимало «білих плям». Брак знань з біології трутнів часто утруднює процес виведення маток на належному рівні.

Деякі закономірності при виведенні трутнів. 

На основі вивчення першоджерел і власного досвіду можна сформулювати деякі базові принципи зі знання біології трутнів, які потрібні для вирощування якісних маток:

  • сильна бджолосім’я протягом сезону виводить до 5 тисяч трутнів. Більшість сімей нормальної сили виводять 2 – 3 тисячі трутнів за сезон. Слабкі і хворі сім’ї трутнів зазвичай не вирощують;
  • початок виведення трутнів залежить і від фотоперіодизму – тривалості дня і динаміки його зміни. В дослідах на півдні, шляхом подовження дня за рахунок штучного освітлення вдавалося стимулювати виведення трутнів уже серед зими. Натомість, коли тривалість дня скорочується, восени бджіл не можна заставити вирощувати трутнів, незважаючи на те, що всі інші умови в гнізді аналогічні весняним;
  • кількість трутневого розплоду в гнізді дуже корелює з запасами корму - як меду, так і перги. Більші запаси кормів – більше трутнів виростить сім’я;
  • в природно-відбудованих гніздах до 17% всіх комірок – трутневі. Якщо в рамковому гнізді видалити всі щільники з трутневими комірками, то частину бджолиних комірок бджоли знову перебудують на трутневі. Якщо бджолам дати в гніздо тільки трутневу вощину, то частину комірок бджоли будуть перебудовувати на бджолину. В екстремальних випадках бджоли можуть виводити трутневий розплід в бджолиних комірках і, навіть бджолиний розплід – в трутневих;
  • в нормі, коли бджоли починають вирощувати трутневий розплід через 21 день його безперервного вирощування. Це пов’язано зі зміною статусу сім’ї протягом її життя (в рамках гіпотези автора про статус бджолосім’ї);
  • пасічник повинен завжди відслідковувати виведення трутнів на своїй пасіці. Зазвичай, масове виведення трутнів починається за 4 – 5 тижнів до початку роїння бджіл. При ослабленні чи припиненні взятку в природі, виведення трутнів припиняється, а згодом наявні трутні виганяються бджолами з гнізда;
  • трутнів вирощують переважно сильні сім’ї зі значними запасами кормів у гнізді: меду і перги, при наявності взятку в природі. Вирощуванню трутневого розплоду передує вирощування розплоду бджолиного – безперервно протягом 21 дня. Бджоли схильні до канібалізму розплоду, в першу чергу, трутневого при припиненні взятку;
  • розвиток трутнів до статевої зрілості продовжується і після їх виходу з комірок. Таким чином, трутень для свого розвитку вимагає часу на два тижні більше, ніж матка. Тому до виведення маток можна приступати не раніше, ніж через 5 днів після запечатування трутневого розплоду;
  • сперма трутня формується на стадії личинки і завершується до стадії лялечки. В молодого дорослого трутня сперма мігрує до сім’яного міхурця, до того, як він стане статевозрілим. Обидва ці процеси: формування сперми на стадії личинки і міграція її на стадії молодого дорослого трутня вимагають щонайкращого пилкового харчування. При недостатньому білковому живленні протягом обох цих етапів життя трутня в нього буде менше сперми або не буде її зовсім. Причому якось затримати в часі цей процес неможливо. Сперма у трутня пізніше появитися вже не може. Матка не може бути якісною після парування з трутнями з недостатньою кількістю сперми;
  • численні дослідження показали, що матка не рахує і не оцінює ні кількості, ні об’єму сперми, яку вона отримує під час шлюбного польоту. Натомість, є підстави вважати, що матка якимось чином оцінює (рахує чи реєструє) кількість разів, коли трутні розширюють її камеру жала, і, як тільки вона набрала певне число парувань, вона припиняє спаровування;
  • останні наукові дані свідчать, що середнє число трутнів, з якими спарувалася матка, – 15, хоча число таких трутнів в окремих випадках може бути більше 50. Від чого це залежить – наразі невідомо;
  • дослідження показали, що коли на лялечці трутня паразитує кліщ, то дорослий трутень літає повільніше, а кількість сперми в нього зменшується. Ці дві обставини приводять до того, що матка в умовах високої закліщеності отримати достатню кількість сперми під час шлюбного польоту не може. Саме тому в кінці літа, коли закліщеність гнізд сягає критичного рівня, проблемно отримати якісно спаровану матку. Таке поняття, як матки осіннього виводу, стає відносним у наш час. Через кліщову інвазію і слабкий пилковий взяток в серпні-вересні, отримати якісних маток в цей період досить важко;
  • препарати, якими обробляють бджіл від кліща, зменшують кількість сперми в трутнів. Тому після пізньолітніх обробок сімей, якісних маток отримати так само проблематично;
  • матка парується молодою – віком до місяця і тільки один раз в житті. Інколи може спаруватися матка віком дещо більше місяця. Але такі матки не можуть бути якісними. Натомість трутні зберігають здатність до парування з маткою протягом всього свого життя в кілька місяців. Але протягом життя трутня кількість життєздатної сперми в нього зменшується. Від старших трутнів в кінці сезону матка отримує менше сперми, ніж вона могла отримати на початку сезону від тих же трутнів, коли вони були молодшими.

Література, використана при написанні статті:

  1. Connor L. 2015. Queen rearing essentials.
  2. Connor L. 2008 Bee Sex essentials.
  3. Morse R. 1994. Rearing Queen Honey Bees.
Коментарі (0):