Травень без коси

Рік написання: 2022

Напис на плакаті: в травні косити заборонено.

Не скошуючи траву в травні і даючи цвісти кульбабам, конюшині та іншим квітам, люди створюють середовище для запилювачів, включаючи медоносних бджіл та інші види.

Подібний захід — громадська екологічна ініціатива, яка набуває популярності у США.  Англійською це пишеться: «No Mow May» — травень без коси, і це кампанія, спрямована на підвищення обізнаності спільноти про важливість весняних квітів для бджіл.

Підтримка для запилювачів.

У травні багато одиночних бджіл виходять із сплячки і потребують квітів, щоб годувати себе та свій розплід. Основна мета громадського заходу No Mow May (травень без коси) – заохотити людей дозволити весняним квітам на своїх газонах розквітнути перед їх скошуванням. Бджоли, яким потрібна допомога, тут сприймаються в широкому смислі. Наприклад, до бджіл відноситься вид рудого джмеля, який знаходиться під загрозою зникнення, і який став бджолою штату Міннесота в 2019 році. Рудий строкатий джміль раніше був поширеним у Міннесоті, але тепер зустрічається дуже рідко. Він перебуває під загрозою зникнення. Створивши у своєму дворі притулок для запилювачів, ви можете допомогти цьому виду бджіл відновитися.

Посадка корисних для запилювачів квітів – це ідея, з якою люди знайомі, але, ймовірно, знадобляться певні зусилля, щоб поширити цю ідею серед американців, щоб вони почали думати про те, щоб їхні двори ставали більш дикими, щоб дозволити рости природним медоносам. Це свого роду екологічна освіта. Те, що є нормальним і хорошим для нас — не завжди є нормальним і хорошим для бджіл. Бджоли справді страждають при відсутності медоносів.

Британська ідея.

Ідея “травень без коси” (No Mow May) зародилася в Англії в процесі щорічної кампанії Plantlife (життя рослин), природоохоронної групи, яка опікується захистом довкілля. Цей екологічний рух знайшов своїх послідовників і у США.

Однак справа не тільки в газонах і не тільки в травні. Ідея — травень без коси є не єдиною справою, яку можуть зробити люди, щоб допомогти бджолам. Це лише відправна точка. Травень може бути не найкращим для цієї справи місяцем для всіх регіонів. Але дослідження показують, що це дуже важлива частина року для багатьох видів бджіл. Якщо ви косите менше або зовсім не косите протягом травня, ви, як правило, побачите більшу кількість видів бджіл і більшу кількість бджіл загалом, якщо в траві навколо вас є квіти. Проблема для людей в тому, що невчасно скошена трава сприймається як бур'ян. Але для бджіл весняні квіти - це кормові ресурси: пилок і нектар. Наявність місцевих рослин і зменшення використання пестицидів — ось що насправді потрібно бджолам весною.  

Цього року травень у США прохолодний, як і в нас, в Україні. Тому більшість людей не думали про косіння, квіти і бджіл. Подібна ініціатива ускладняється тією обставиною, що в США в багатьох місцевостях є вимоги законодавства скошувати траву на обійстях, коли вона досягне певної висоти, наприклад 25 см (10 дюймів). Узгодити ці вимоги місцевого законодавства можна, якщо траву скосити до 15 червня.

 Початок проекту.

Про важливість заходу свідчить хоча би те, що про нього написала газета “Нью-Йорк Таймс”, можливо, найавторитетніша газета в світі. Змінити усталені звички людей непросто, адже нескошена трава не завжди має респектабельний вигляд і часто сприймається як бур'яни. Потрібна зміна мислення — ідеально підстрижені газони, це ознака благополуччя і процвітання багатьох передмість у великих містах США.

Чому запилювачі є такі важливі для людей? Запилювачі є важливою частиною нашої екосистеми. Близько 80 % рослин залежать від комах-запилювачів. Запилювачі безпосередньо впливають на наше харчування, приблизно кожен третій шматок нашої їжі створюється завдяки запилювачам. Але запилювачі створюють продукти з найбільшою кількістю корисних для нас речовин, як от фрукти, горіхи чи олійні культури. Але користь від запилювачів є і поза межами нашого харчування. Рослини є їжею для незліченної кількості інших видів, вони фільтрують воду і формують ґрунти. Запилювачі таким чином є частиною нашої екосистеми, без якої ми просто не можемо вижити.

Кроки до здійснення проекту.

Тримаючи ваш газон і ваше подвір'я у більш природному стані, без пестицидів і без коси в травні, ви створюєте середовище для проживання місцевих бджіл і інших запилювачів із дикої природи.  Елейн Еванс, викладач Університету Міннесоти, рекомендує чотири дії, які кожен може зробити, щоб допомогти запилювачам:

Посадіть квіти: будь то горщик, палісадник чи ділянка поза вашим домом. Все допомагає. Тримайте ці квіти без пестицидів і вибирайте для посадки рослини, які є аборигенними для вашого регіону.

Створіть житло для диких бджіл: це може бути минулорічне сухе листя, сухі стебла рослин.

Вживайте заходів щодо довкілля: садіть місцеві дерева та місцеві трави з глибоким корінням. Переходьте на чисті джерела енергії. Підтримуйте органічне сільське господарство. Наше майбутнє харчування залежить від запилювачів, а вони залежать від стабільного довкілля і клімату.

Збирайте дані про запилювачів: робіть фотографії запилювачів і діліться ними в додатку iNaturalist, цим ви можете допомогти вченим відстежувати та захищати їх.

Беручи до уваги занепокоєння читачів щодо того, щоб «бур’яни» взяли верх, Еванс написала: «Люди не повинні сприймати крилатий вислів «Травень без коси» буквально. Основна ідея No Mow May — збільшити доступність квітів для бджіл. Наприклад, якщо ви дасте кульбабам можливість цвісти, але скошуєте їх до того, як вони підуть на насіння, ви можете забезпечити ресурси для запилювачів і не збільшувати їх поширення. Скошування для запобігання поширенню насіння бур'янів може знадобитися в травні. «Для білої конюшини, можливо, вам доведеться косити в травні, щоб стимулювати її цвітіння знову, якщо квіти збираються сіяти насіння».

Сприяння росту місцевих рослин є одним із рішень проблеми інвазивних бур’янів на газонах. Деякі люди все ще вважають ці рослини «бур’янами», але це просто квіти, які ростуть там, де раніше росла трава.

Скошування трави в травні — це нібито природний процес і для України. Були часи, коли квітів в довкіллі вистачало для бджіл і скошування частини трави на сіно, наприклад, не створювало проблем для бджіл. Але в умовах скорочення природних угідь ситуація змінилася. Тепер бджолам не вистачає кормових ресурсів. У нас цвітіння степових трав приурочене до маківки літа — літнього сонцевороту 22-го червня. Можливо, ініціатива “травень без коси” для нас мала би смисл, як “червень без коси”, оскільки більшість природних трав у нас цвітуть в червні.

Варто зазначити, що в США і інших країнах з розвиненим бджільництвом давно дійшли висновку, що зусиль самої галузі бджільництва уже недостатньо для збереження бджіл. Тому над покращенням кормової бази для бджіл працюють і інші суміжні галузі — міністерства сільського і лісового господарства, садівництва, комунальних служб, екологічні організації. Наприклад, в США є рекомендації для дорожніх служб не обкошувати узбіччя доріг, поки там не відцвітуть квіти місцевих рослин. Інша рекомендація — садити додаткові медоноси в промислових садах для підтримки бджіл, щоб створити додаткові кормові ресурси для бджіл, коли ці сади ще або вже не цвітуть. І це не просто побажання — це реальні дії, які мають практичне застосування. Зауважимо, що подібні ініціативи виникають і реалізуються в країнах, де ситуація з довкіллям і кормовою базою для бджіл є набагато кращі, ніж у нас в Україні.

Так, в Кіровоградській області, де я тримаю своїх бджіл, стало проблемою наростити бджіл до медозбору з соняшнику. Кормових ресурсів для бджіл весною і на початку літа для розведення і утримання бджіл уже явно недостатньо. І якщо нектар весною можна замінити медом чи цукровим сиропом, то надійної заміни білковим кормам — пилку немає. Вся справа в тому, що відсоток площ під полями перевищує всякі розумні межі і сприяє швидкій деградації довкілля, з усіма можливими катастрофічними наслідками від подібної ситуації. Від такого використання земель довкілля деградує дуже швидко. Зокрема, в останні два роки відновилися пилові бурі, яких у нас не було років 50. Ситуацію погіршує ніким не контрольоване використання отрутохімікатів.

В довкіллі, де немає місця для бджіл, не зможуть жити і люди — висновок, до якого вже давно прийшли у країнах, де по справжньому дбають про екологію.

Джерело: https://www.beeculture.com

Коментарі (0):