Рік написання: 2024

Тема термінології продовжує залишатися актуальною у нашому бджільництві і такою, що потребує вирішення. Мені вже доводилося писати статті щодо проблем з нашою термінологією. Очевидно має бути один координаційний центр, який би опікувався цим питанням. Це міг би бути один із наших наукових закладів або громадських організацій, або громадська ініціатива окремих осіб. Можливо є смисл створити окремий сайт з питань термінології. Список термінів міг би поповнюватися, в цьому перевага сайту перед друкованими словниками. Очевидно, між користувачами повинна бути згода щодо правильного використання тих чи інших термінів. Також повинен бути звʼязок з міжнародною (переважно англомовною) термінологією.

Мова йде про приблизно одну тисячу термінів. Але до термінології бджільництва входять терміни з практики утримання бджіл, суміжних наук - біології, ботаніки, зоології, ветеринарії, медицини (апітерапія), генетики, мікробіології, хімії, фізики, біохімії, анатомії і фізіології комах. Частина термінів - це просто пасічний жаргон. 

Не можна сказати, що у нас нічого не робилося в цьому плані. Так, інститут бджільництва видав англо-російсько-український "Словник бджільництва" у 1997-му році, де зібрано близько 6 500 термінів. Правда цей словник досить непрактичний у використанні. Питаннями термінології займалася і кафедра бджільництва. Свій словник термінів підготував і Комісар О., правда його робота, на жаль, так і залишилася неопублікованою. Недостатність подібних зусиль полягає в тому, що ці роботи або недоступні рядовому пасічнику, або взагалі йому невідомі. Нам потрібні такі кроки в цьому напрямку, які би напряму залучали рядових пасічників - осіб, які користуються цією термінологією найчастіше, - до питань унормування термінології.

Адекватна термінологія необхідна хоча би для того, щоб ми могли правильно розуміти один одного. Але є і інші завдання. Нас повинні розуміти і не пасічники. Наші вчені зможуть належно інтегруватися в міжнародну спільноту дослідників бджіл, при наявності належної термінології. Як виявляється, нам є що сказати світові.

Щоб перевести розмову в практичну площину, тут я подам перелік термінів, які є недосконалими, неправильними, просто хибними, невідповідними міжнародним нормам. Мій список стосується лише тих термінів, які потребують змін. Звичайно, я тут висловлюю лише свою дуже субʼєктивну думку, яка зовсім не обовʼязково претендує на істину в останній інстанції. Швидше, це буде пропозиція до обговорення. В якості першоджерела я взяв словник термінів Апімондії (1977р.) на пʼяти найпоширеніших мовах: англійській, французькій, німецькій, іспанській, російській. Таке багатство першоджерел інколи підказує нам яким має бути той чи інший термін у нашій термінології.

Терміни, які на мою думку потребують змін, подам у такій формі: номер по порядку, існуючий термін, пропонований термін - виділений курсивом і жирним, коментар по необхідності. Терміни подам довільно, без алфавітного порядку.

Пропозиції щодо змін у термінології: 

1. Медоносні бджоли - медові бджоли. Термін “медові бджоли” присутній в основних мовах світу.
2. Бджола - пчола.
3. Порода бджіл - раса бджіл.
4. Порода бджіл - підвид бджіл. Термін “підвид” вживається в біології, замість терміну “раса бджіл”, який вживається переважно лише в бджільництві.
5. Українські степові бджоли - українські бджоли.
6. Порода: українські степові бджоли — раса: українські бджоли. В назві присутній лише один прикметник - італійські, європейські, кавказькі бджоли і т. д. Доповнення "степова" зайве. Українська бджола живе також в зоні лісостепу і лісу, де реліктові ліси (бір і діброва) вже знищені. Українська бджола живе на Далекому Сході і Алтаї, де степів обмаль.
7. Далекосхідні бджоли - українські бджоли. Такої раси бджіл, як далекосхідна бджола, в природі і систематиці бджіл не існує. На Далекому Сході Росії і півночі Китаю жили українські бджоли. Щоб переконатися в цьому досить звернутися хоча би до книги Алпатова "Породы медоносной пчелы" 1948 року. Українські бджоли Далекого Сходу були перейменовані на далекосхідні в рамках боротьби з усім українським на території Зеленого Клину. Заодно постраждали і українські бджоли. Нам не обовʼязково дотримуватися подібних наративів.
8. Середньоросійські бджоли - європейські бджоли. Термін “середньоросійські бджоли” ніде крім росії не вживається. Немає такої назви і в систематиці бджіл.
9. Поліська популяція середньоросійських бджіл - поліська популяція європейських бджіл. Що правильно, оскільки бджоли поширилися на Поліссі з Європи, а не з росії. Якщо на сході назва не зміниться, то правильніше говорити - середньоросійська популяція поліських бджіл, а не навпаки, оскільки на схід бджоли цієї раси поширилися саме з Полісся.
10. Бджолосімʼя - колонія (бджіл) або бджолородина. Спільнота бджіл одного вулика, строго кажучи, не є сімʼєю з біологічної точки зору.
11. Стільник - щільник. Від слова щільно - окремі комірки розміщені щільно одна до одної.
12. Відтягувати вощину - відбудовувати вощину.
13. Червити (про матку) - відкладати яйця. Матка не червить, вона відкладає яйця.
14. Черва - розплід.
15. Медоносні рослини - нектароносні рослини. Рослин, які виділяють мед, немає, рослини виділяють нектар, сировину, з якої бджоли роблять власне мед.
16. Відводок - нуклеус, поділ. Термін - складний для аналізу. В англійській мові терміну “відводок” не існує, є нуклеус. Так само і в інших мовах. Те, що ми називаємо відводком, називається нуклеусом або поділом.

Спосіб розмноження бджіл нуклеусами (відводками) винайшов Лангстрот у 1851 році. Термін відводок раніше стосувався штучного розмноження бджіл у дуплянках. Порожню дуплянку ставили поверх сильної сімʼї, частина бджіл з маткою переходила з нижньої дуплянки у верхню. Це і був відводок. Тому відводок, в оригіналі, це матка і частина бджіл, без щільників і розплоду. Ймовірно, першим так описав відводок Юшков О. у своїй книзі "Малоросийское дупляночное пчеловодство" 1877 року.

У нас термін відводок стосовно рамкових вуликів виник приблизно у 1930 році, коли вирішили замінити термін нуклеус чим-небудь російським. Як рішення, знайшли українське слово - відводок. Із наших сучасних поділів сімей при розведенні до класичного поняття відводок найбільше підходить безщільниковий пакет (матка і бджоли, без щільників і розплоду). До 1930-го, те, що ми називаємо тепер "відводок", називали нуклеусами, штучними роями, поділами. 

Проблема з терміном ще і в тому, що в нас є два поняття: і відводок і нуклеус, є навіть дискусії на тему: чим відводок відрізняється від нуклеуса. Відповідаю — нічим, тому що відводок у рамковому вулику - це і є нуклеус. 

Ще одна проблема при зміні цього терміну: розмноження нуклеусами (відводками) - це основний спосіб розмноження бджіл в наш час. Тому цей термін - один з найбільш вживаних. Навести порядок із вживанням подібного терміну непросто. Питання залишається відкритим. Якщо більшість пасічників не побажають міняти цей термін, то залишиться проблема наших публікацій в англомовній пресі, де такого терміну немає.

   17. Нук, міні-нук. Заради справедливості варто уточнити, що термін нуклеус - досить широке поняття, тому нуклеуси для виводу маток в англомовній літературі інколи позначають термінами “нук” - скорочення від нуклеус і міні-нук - нуклеус на зменшену рамку. Ці терміни появилися всього кілька десятиріч тому.

   18. Медовуха - мед питний, медове вино. 

   19. Укус бджоли - вжалення. Бджоли не кусають - бджоли жалять.

   20. Може скластися враження, що сфера застосування термінології чисто внутрішня, навіть внутрігалузева. Що це не так, покажемо на прикладах. Частина термінів може приходити до нас з інших мов. Наприклад, термін small hive beetle означає назву шкідника бджіл - малий вуликовий жук. 

Здається, я першим у нас написав про цього шкідника бджіл саме під таким терміном. Але потім в нас появилися терміни: вуликовий жучок (Комісар О.), малий вуликовий хрущ (Твердохліб З.), тобто немає однаковості в термінах, що може створити враження, що мова йде про трьох різних шкідників (хоча самого шкідника в нас поки що немає). Тут не йде мова про те, який термін кращий. Назва має бути одна і однакова для всіх, навіть у тих випадках, коли вона не зовсім вдала і не всім подобається. Термінологія - це та сфера, де синоніми в назвах шкідників навряд чи доречні.

Інша ситуація - назва українських бджіл латиною. Першим, здається, Скориков назвав українських бджіл - A. m. acervorum (1929). Потім Руттнер у своїй знаменитій книзі "Біогеографія і таксономія медових бджіл" (1987) вирішив їм дати нову назву - A. m. makedonica. В результаті перегляду систематики медових бджіл Енгель дав наступну назву нашим бджолам - A. m. Sossіmai (1999), ймовірно, в честь древнього божества Зосими. Нинішній найбільший авторитет в систематиці бджіл Стів Шепард перейменував українських бджіл Алтаю на A. m. pomonella. Чого, на жаль, не бачать іноземні автори - це українських бджіл на території України. В цих назвах немає нічого українського. На мою думку, в назві нашої основної раси бджіл потрібна бути географічна привʼязка до її ареалу, тобто України. Так, як ми це бачимо в назвах інших рас бджіл - карніки, кавказької, європейської, грецької, італійської, єгипетської, сирійської і більшості інших близько 30 рас, описаних в систематиці на даний момент. Тому моя пропозиція щодо назви української раси бджіл латиною - 

   21. Apis melifera ukrainica Prokopovich. 

Імʼя Прокоповича повинно бути присутнім в назві, тому що він першим в опублікованих роботах звернув увагу, що в нас є різні відміни (породи) бджіл. 

Поки що в наших публікаціях присутні всі ці чотири назви українських бджіл латиною. Для наших пасічників, які читають і розуміють тему, це не проблема, оскільки зрозуміло, що мова йде про одну і ту ж расу бджіл. Але в публікаціях для міжнародної спільноти може скластися враження, що це чотири різних раси. Чи потрібно говорити наскільки дана ситуація некоректна?

Всього навсього потрібно навести лад в нашій термінології. Я думаю зробити це буде непросто. Справа в тому, що тут ми повинні домовитися про однаковість використання термінів. А домовлятися - це те, що в нашої спільноти пасічників і науковців виходить не завжди вдало.