Сучасний лінійковий вулик. Частина 4.

Рік написання: 2011

Матеріал для виготовлення лінійкових вуликів.

Приклад використання лінійкових вуликів демонструє нам, що бджоли не дуже переймаються тим, де вони живуть, якщо вони в безпеці і сухості. Тип вулика більш важливий для продуктивної роботи чи зручності пасічника, ніж для вибору бджіл.

Матеріал, з якого будують вулик, буде впливати на вартість вулика, а його виготовлення вимагає затрат матеріалів, робочого часу і кваліфікації робітника. 

Тема розгляду може здивувати читача. З чого виготовляти вулик? Звісно – з дощок, з чого ж іще. В нормі лінійковий вулик так і будується саме із дощок. Але тут є одне «але». Ідеологи лінійкового вулика, які просували його в бідних країнах Африки і Азії, передбачили, що деревина може виявитися дорогим матеріалом, крім того, виготовлення дерев’яних вуликів вимагає певної кваліфікації і інструментів, які не завжди доступні для найбідніших. Крім того, існували побоювання, що поява ще одного проекту, який передбачає масове використання дефіцитної деревини, буде причиною зведення нанівець тропічних лісів, які вже і так поріділи. Зрубати велике дерево, щоб зробити з нього вулик – це не завжди підходящий варіант. Хороша деревина може бути використана і для інших цілей – для меблів, фурнітури, на будівництві чи продана, як товар.

Тому з самого початку відродження лінійкового вулика на теренах Азії і Африки його ідеологи широко заохочували і пропагували використання альтернативних дешевших матеріалів для виготовлення лінійкових вуликів.

Ситуацію покращує те, що в деяких країнах вже були місцеві традиції виготовлення вуликів не з дерева. Стінки вуликів виготовляють із соломи, рогози, бамбукових палиць, очерету, листя пальми рафія Raphia farinifera, там де вона росте. Вулики, виготовлені із соломи чи очерету, всередині обмазують кізяком, потім обпалюють, щоб не стирчали окремі соломини. Деякої популярності набуло виготовлення стінок вулика із смужок іншого матеріалу, такого, як бамбукові палиці, палиці із ліщини чи інших кущів. Проміжне вирішення проблеми – використання відходів деревини – обаполів, обрізків із дощок, тарної планки і фанери з використаних ящиків, використання старих меблів. Із двох палиць бамбука роблять навіть лінійки.

Вітається використання сапеток із соломи під корпус ЛВ, а також глиняних вуликів і вже згадуваних вуликів в землі. Інколи використовуються цегла і пемза (пемза добре піддається обробці, її можна навіть розпилювати, вулик із пемзи обробляється розчином цементу). В останніх двох випадках вулики не переносять, вони стаціонарні.

Іноді під корпус вулика використовують полі стовбури старих дерев. В Грузії історично лінійковий вулик робили в горизонтальній колоді. Частину стовбуру розрізали навпіл вздовж і з них видовбували два вулики, які нагадували корито. Це так звана горизонтальна колода.

На деякому етапі використання лінійкових вуликів набули поширення корпуси із пластику. Джоел Говостес розглядає можливість використання пластикових труб великого діаметру під корпус лінійкового вулика. Трубу розрізають на частини по довжині вулика, потім розрізають пополам по довжині – отримують два півциліндра. Торці забивають дошками. Корпус вулика готовий. 

Зрідка під корпус використовують металеві чи пластикові ящики, такі вулики не можна ставити на сонці, оскільки вони дуже перегріваються. Інший напрямок вуликобудування – використання пластикових бочок на 120 л. Таку бочку розрізають вздовж, по периметру півциліндра роблять дерев’яну раму для підтримки лінійок, яка надає конструкції жорсткості і отримують два корпуси лінійкового вулика. Невеликі пластикові бутлі на 20 л, розрізані вздовж, можна використовувати, як демонстраційні (для виставок) чи спостережні лінійкові вулики.

Подібне розмаїття конструктивних рішень при побудові лінійкових вуликів характерно для країн Азії і Африки. В країнах традиційного бджільництва, де крім отримання меду бджіл необхідно ще і зимувати, лінійкові вулики роблять так само, як і рамкові, тобто з дерева.

Кришка вулика.

Для лінійкового вулика необхідна хороша кришка, щоб створити тінь, захистити від опадів і ворогів. Багато говориться про виготовлення корпусу вулика і мало – про важливість кришки, так що пасічники іноді поверхово сприймають цю деталь, намагаючись зекономити на ній гроші. Але подумайте про кришу вашого дому в цей момент. Нехай в ньому будуть хороші стіни, але чи буде в ньому комфортно жити, якщо стеля протікає. Вулик, в якому протікає кришка, заохочує бджіл до зльоту. Це особливо важливо для тропічних бджіл. Оскільки сам лінійковий вулик дешевий, то вартість хорошої кришки складає іноді половину вартості вулика.

Підставка під вулик.

Висота підставки під вулик у тропічних країнах прийнята 1 м. Для такого типу підставок важливо, щоб окремі види мурашок не піднялися по ній і не знищили сім’ю. Нежиттєздатна підставка, яка своїми ногами поставлена в консервні банки, наповнені олією чи мастилом. Вони швидко випаровуються. Кращий варіант: обробити ніжки мастилом або обмотати їх ганчірками, просоченими мастилом. Стан таких ніжок потрібно перевіряти регулярно, щоб не допустити появу мурашок у вулику. Деякі види тропічних мурашок особливо небезпечні для бджіл. Якщо підставка дерев’яна, то її потрібно обробити проти термітів, інакше вони можуть її просто з’їсти. До-речі, терміти можуть з’їсти і вулик, якщо він дерев’яний, заодно з бджолами і гніздом, іноді за добу, тому в ряді країн, що лежать у тропіках, прийнято вулики не ставити на підставки, а підвішувати на деревах - на дротах, ланцюгах чи вірьовках.

 В країнах помірного клімату що підставка, що кришка не відрізняються від таких для рамкового вулика.

Конструкція лінійки.

Якщо корпус лінійкового вулика до деякої міри може бути довільним, то розмірів лінійки пасічник має дотримуватися більш строго. Довжина лінійки визначається конструкцією вулика, а ширина – біологією бджоли. Для європейських рас бджіл ширина лінійки – 35 мм, для тропічних – 32 мм. Ширина лінійки може бути 25 мм, а лінійки при цьому мають перекладатися брусками 10 х 10 мм. Товщина лінійки 10 мм, іноді більше. Для півкорпуса вулика Дадана розмір лінійки буде 470 х 25 х 10 мм.

 

Рис 1. Профілі (поперечні) лінійок: 1 - прямокутна, 2 – трикутна, 3 -, 4 -, 5 - з додатковою планочкою у вигляді трикутної призми, квадратної планочки і трапецеїдальної призми відповідно, 6 - лінійка з прорізом, куди вставляють вощину, 7 – лінійка, утворена двома реєчками 10 х 12 мм, між якими вкладено лист вощини, планочки закріплені  між собою трьома цвяхами по довжині лінійки.

 

Завдання пасічника: щільник має бути відбудований від лінійки, строго по її центру, має бути рівним, і всі щільники повинні бути паралельними. Це не завжди вдається, якщо ми використовуємо просто лінійку (1). Тому на практиці вводиться  третій елемент лінійки – це напрямна, від якої бджоли будуть відбудовувати щільник. Без такої напрямної відбудова щільника буде починатися не завжди від центру лінійки.  Напрямною може бути: 

  1. Виступ по центру, якщо лінійка має форму трикутника в поперечному розрізі (2).
  2. Прибитий по центру лінійки по всій довжині відбудови щільника трьома цвяхами брусочок, в розрізі трикутний (3), квадратний (4) чи трапецеїдальний (5). Така напрямна не лише вказує бджолам і заставляє їх відбудовувати щільник строго по центру лінійки, але і надає щільнику додаткової механічної міцності, слугуючи в деякій мірі його арматурою. Приблизний розмір брусочка – 3 х 3 мм. Він не має бути надто великим по висоті, оскільки бджоли почнуть відбудову від такого брусочка і до лінійки щільник прикріплювати не будуть. Брусочок буде виступати в якості лінійки.
  3. Пропил по центру лінійки, в який вставляється смужка вощини шириною пару см або, при необхідності (частіше  у вулику танз), по всьому профілю майбутнього щільника (6).
  4. Іноді лінійкою можуть бути два бруски 10 х 10 мм, між якими кладеться лист вощини відповідної форми, і бруски збиваються трьома цвяхами (7). Ще простіший варіант лінійки (для Азії) - дві бамбукових палички відповідної довжини, між якими прокладається шматок вощини.

 

Рис 2. Лінійки зі смужками вощини, підготовлені для відбудови в лінійковому вулику (Фото АВJ).

 

Подібні проблеми з правильною відбудовою щільників були і в рамкових вуликах. Адже, коли спочатку Прокопович, а потім Лангстрот винайшли рамку, штучної вощини ще не було. При цьому був деякий період, коли рамками вже користувалися, але щільники відбудовували без штучної вощини. Тоді теж була проблема – заставити бджіл відбудовувати щільник точно від середини верхньої планки і рівно. Проблему тоді вирішували так, що верхня планка мала виступ V-подібний чи Т-подібний. Цей виступ бджоли сприймали за початок середостіння щільника і починали відбудовувати щільник від цього виступу. Щільники відбудовувалися в таких рамках рівними і строго по центру. Про подібні проблеми тепер ми забули, оскільки штучна вощина - це не тільки середостіння щільника, це ще і вказівка бджолам, де саме починати будувати щільник. Звичайно, це справедливо тільки для випадку, коли щільники знаходяться на правильній бджолиній відстані один від одного.

В сучасних умовах Григорчук Іван пропагує свою безвощинну технологію утримання бджіл. Конструкції його рамок мають подібні виступи по центру верхніх планок.

 

Рис 3. Старі рамки (19-те ст.), в яких не використовувалася вощина, мали верхню планку у розрізі V-подібну або Т-подібну. В такій рамці бджоли «правильно» - точно по центру верхньої планки рамки починали відбудовувати щільник без штучної вощини (Фото ABJ).

 

Рис 4. Вигляд лінійки з напрямним брусочком (пасіка автора).
Коментарі (0):