Сучасне бджільництво 2017

Рік написання: 2017

Захід під такою назвою відбувся в м. Мелітополь Запорізької області протягом 27 – 28 жовтня 2017 року на базі місцевого Таврійського агротехнологічного університету.

Організатори заходу – Український проект бізнес-розвитку плодоовочівництва та фірма МЕДА (Канада).

В рамках заходу була організована виставка-ярмарка бджолопродукції та інвентарю, а також наукова конференція.

На заході були присутні близько 500 учасників зі всієї України, але половина учасників – пасічники із Запорізької області. Захід був добре організований і профінансований.

Оскільки сфера діяльності організаторів – плодоовочівництво, це їх перший крок у бджільництві і, можливо, усвідомлення важливості бджіл у суміжних галузях, якими є садівництво і городництво.

 На конференцію були запрошені чимало відомих у нашому бджільництві людей. Зокрема, серед виступаючих – Броварський В., Галатюк О., Домбровський В., майже вся кафедра бджільництва і конярства НУБІП, аспіранти і доценти інших вузів. Чимало виступаючих із суміжних галузей. Було приділено чимало уваги запиленню у рослинництві (Гриценко Вікторія, Суми), отруєнню бджіл і боротьбі з ним (Гончаров О.), організації освіти у бджільництві (Броварський В., Адамчук Елеонора), кооперації пасічників (Воднєв А., Полтава), громадським організаціям у бджільництві (Масленко О.), хворобам бджіл і їх лікуванню (Галатюк О., Житомир), виробництву вощини (Домбровський В.) і порівняно небагато виступів торкалися власне утриманню і розведенню бджіл.

Масленко О. – голова громадської організації «Альянс пасічників України» (є у нас і така організація!) багато говорив про об’єднання пасічників, а Домбровський В. запропонував організувати Комітет з питань бджільництва. 

Дуже фаховою була доповідь Гончарова О. про отруєння бджіл і запобігання йому.

Досить багато говорилося про СПУ і громадську роботу у бджільництві, але представників Спілки на заході якраз і не було.

Захід був безкоштовний для пасічників, всіх учасників тричі (!) безкоштовно годували в студентській столовій, були організовані кава-чай протягом двох днів.

Розповідаючи про конференцію, не можна оминути і місце проведення – м. Мелітополь. Звичайно, статус міста вище просто райцентру у Запорізькій області. У місті проживає близько 200 тис. жителів, тут є університет. Мелітополь - це свого роду ворота в Крим. Мелітта означає бджола, поліс – місто (на давньогрецькій мові). Отже, місто бджіл – Мелітополь, а стоїть воно на річці Молочній. Місця ці разом з межиріччям Орелі і Самари називали козацькою Палестиною (згідно Біблійній легенді про край, що тече молоком і медом) через те, що місцевість тут і клімат вкрай сприятливі для сільського господарства взагалі, і бджільництва, зокрема. Місто славне ще своїми садами, зокрема, мелітопольською черешнею. Мелітопольський район – основний виробник черешні в Україні. Місто майже не має зими, але великий вплив на бджіл мають зворотні холоди в квітні – травні, які вибивають бджіл і затримують їх весняний розвиток.

Потрібно зауважити, що місто і тепер відповідає легенді про себе. Мелітополь – край розвиненого бджільництва. Тут діє добре організована спілка пасічників. Донедавна її керівником був Дашкевич І. Я., який багато зробив для об’єднання місцевих пасічників, але Іван Якович тепер хворіє і відходить від справ.

Останні 5 років край переживає жорстку засуху, що знижує медозбори. Головні медоноси тут – акація, софора, різнотрав’я і соняшник. Для ефективного медозбору з акації на Мелітопольщину завозять пакети карпатських бджіл, які встигають наростити силу до цвітіння акації, тому що карпатські бджоли бурхливо розвиваються весною. Лісосмуги з насаджень софори дозволяють отримувати монофлорний мед з цієї культури. За легендою софору японську завіз в Україну і започаткував її поширення Нестерводський (зі слів Броварського). Значні медозбори тут дає різнотрав’я. Непропорційно вищі тут, ніж в інших місцевостях, монокультури соняшника. На мою думку, тут дається взнаки близькість моря і Дніпра, що дозволяє отримувати мед з акації – софори – різнотрав’я щороку, навіть в засуху, хоча місцеві пасічники такий вплив морської повітряної вологи на підвищення медозбору і заперечують.

В цілому, підсумовуючи, можемо сказати, що в останній час в бджільництво України прийшло чимало нових людей, нових ідей, нових організацій, що означає, що наше бджільництво вступає в новий етап свого розвитку. Стимулом до цього стала тяжка робота рядових пасічників, які і зробили Україну одним із основних експортерів меду у світі. 

Про ті зміни, які відбуваються у нашому бджільництві останнім часом, і засвідчив форум у Мелітополі.

Коментарі (0):