Шкода від пестицидів для бджіл, ймовірно, є більшою, ніж ми вважаємо

Рік написання: 2021

Поєднання пестицидів має синергетичний вплив на бджіл.

Комбінації пестицидів шкідливі для медоносних бджіл. Пестициди можуть бути гіршими для бджіл, ніж ми вважали раніше. Комбінації агрохімікатів становлять додатковий ризик для запилювачів.

Коктейлі сільськогосподарських хімікатів можуть мати синергетичний вплив на смертність бджіл. Ефект синергії від дії двох чи більше хімікатів означає, що їх сумарна, в даному випадку негативна дія перевищує суму індивідуальних негативних впливів кожного хімікату.

Ситуація з запилювачами стала гіршою, ніж будь-коли раніше. Все частіше вчені документують зменшення кількості бджіл та метеликів, що свідчить про те, що звичний гул та дзижчання комах на багатьох ландшафтах перетворюється на шепіт.

Для бджіл є численні загрози, включаючи втрату середовища проживання, зміну клімату, глобальне потепління, знищення довкілля, інтенсивне землеробство і його хімізацію. Оскільки природне довкілля перетворюється на плантації сільгоспкультур, джерела їжі для диких запилювачів і домашніх бджіл зменшуються.

І коли комахи харчуються на таких посівах, вони страждають від поганого харчування через брак різноманітних джерел їжі і піддаються впливу сільськогосподарських хімікатів.

Новий аналіз у журналі Nature показує, що деякі з цих загроз, зібрані разом, вбивають більше бджіл, ніж поєднання кожної загрози окремо. Виявляється, що коктейлі сільськогосподарських хімікатів можуть мати синергетичний вплив на смертність бджіл. Іншими словами, бджоли гинуть більше, ніж було б, якби дії хімічних речовин просто додавалися один до одного.

Автори статті проаналізували 90 досліджень, які в цілому задокументували 356 наслідків взаємодії стресових факторів бджіл, таких як поєднання хімічних речовин, проблеми харчування та вплив паразитів. Кожне дослідження включало принаймні два фактори, які завдають шкоди бджолам. Вони класифікували, як стресори негативно впливають один на одного, додаються один до одного або складаються, щоб заподіяти додаткову шкоду - поєднання їх означало б синергетичний ефект. Наприклад, якщо один пестицид, який використовується окремо, спричинив загибель 10% бджіл, а інший пестицид знищив 15%, два разом узяті мають синергетичний ефект, коли загинуло більше 25% бджіл, а в деяких поєднаннях - значно більше.

В ході досліджень вчені неодноразово виявляли, що коли бджоли піддавалися дії кількох агрохімікатів, ця комбінація мала синергетичний вплив на смертність. Тим часом, комбінації інших стресових факторів, таких як паразити та харчування, мали тенденцію мати тільки сумарний ефект, коли впливи кількох негативних факторів тільки додавалися. Коли від вірусів гине, наприклад 5% бджіл, а від браку кормів 10%, то коли діють обидва ці  негативні фактори, то бджіл гине 15%, але ніяк не більше.

Досі незрозуміло, чому пестициди мали такий ефект. В аналізі інші стресові фактори бджіл не мали синергетичного впливу на несмертельні показники для здоров'я, як-от темпи зростання колоній. В інших дослідженнях, однак, вчені виявили, що певні пестициди можуть послабити імунну систему бджіл, потенційно зробивши їх особливо вразливими до інших хімічних речовин або патогенів. Є також численні інші процеси, які можуть бути відповідальними за ефект множення втрат. Зокрема, може бути так, що механізми детоксикації організму бджоли можуть бути порушені, коли бджоли піддаються дії кількох пестицидів.

Висновки вчених дають підстави для занепокоєння. Ці ефекти пестицидів утримуються на реалістичних рівнях, які використовуються в сільському господарстві. Дослідження показали, що бджоли піддаються впливу пестицидів як із сільськогосподарських культур, так і з польових квітів, які ростуть поблизу цих полів.

Вплив кількох агрохімікатів на бджіл одночасно - це норма, а не виняток. Часто фермери обробляють посіви не одним препаратом, а сумішшю із кількох. Крім того, бджоли можуть літати за пилком і нектаром на декілька посівів одночасно, і зібрані дози пестицидів будуть змішуватися уже в гнізді вулика. Їх шанси потрапити під дію кількох отрутохімікатів значно зростають.

В таких умовах варто подумати над тим, щоб оцінювати шкоду для бджіл не окремих препаратів, а їх сумарну синергетичну дію на ландшафтному рівні в цілому. В світлі сказаного виглядає некоректним перевірка дії одного пестициду на посівах однієї культури.

Ми вже бачимо і відчуваємо наслідки такої надмірної ситуації з хімізацією довкілля. Так, в Україні значно впали медозбори в останні роки. В США, де велику увагу приділяють запиленню, під загрозою отримання врожаю яблук, вишні, лохини, мигдалю. В Китаї, де з бджільництвом нібито все нормально, грушу запилюють вручну люди, а не бджоли. В Європі для запилення не вистачає 7 млн. бджолосімей.

Імпорт додаткових сімей медоносних бджіл для заповнення прогалини теж не є варіантом, оскільки загрози від хімізації діють тотально, і кількість бджіл скорочується у всьому світі. В останні роки колапс сімей медоносних бджіл прискорився. І інші види бджіл, зокрема, поодинокі бджоли, ймовірно, ще більш чутливі до загроз, тому що вони, як правило, живуть поодинці та не мають надійних соціальних мереж взаємодії, як медоносні бджоли.

Ситуацію з синергетичним впливом агрохімікатів на бджіл ніхто не перевіряє і не моніторить. Зараз процес ліцензування і використання пестицидів є індивідуальним для кожного хімікату з невеликим контролем після затвердження до використання. Якщо ми не враховуємо вплив взаємодії різних хімікатів на бджіл, ми недооцінюємо впливу стресових факторів довкілля на бджіл з усіма катастрофічними наслідками для останніх.

Але синергетичний вплив пестицидів - не єдина загроза для бджіл від хімізації агровиробництва.

Вчені виявили: найбільш поширені пестициди знижують здатність бджіл до польотів.

Інше дослідження щодо шкоди пестицидів для бджіл виконане біологами з Університету Каліфорнії (Сан-Дієго).

Було вперше продемонстровано, що широко розповсюджені пестициди значно знижують здатність бджіл літати. Це створює побоювання відносно здатності бджіл до запилення і щодо здоров’я бджолиних сімей в довгостроковому плані.

Попередні дослідження показали, що бджоли-збирачки, які піддавалися дії пестицидів неонікотиноїдної групи, які зазвичай використовують у сільському господарстві, були менш схильні повертатися у свої гнізда, що приводило до зменшення фуражирів (бджіл-збирачок).

Наприклад, тіометоксам - пестицид, який використовується при вирощуванні таких культур, як кукурудза, соя і бавовна.

Місяці експериментів і збору даних показали, що бджоли, які піддавалися дії цього пестициду, але нижче летальних рівнів, суттєво втрачали здатність літати. Результати свідчать, що значно погіршуються дальність, тривалість і швидкість польоту бджіл. Зрозуміло, що виживання медоносних бджіл цілком залежить від їх здатності літати, тому що це єдиний спосіб, яким вони можуть забезпечувати себе кормом. Їх здатність до польотів вирішальна також для підвищення врожайності і запилення рослин у природі.

Результати показали також, що тривала дія пестициду на бджіл протягом одного-двох днів знижує здатність бджіл літати. Короткочасна дія, напроти, приводила до збільшення активності бджіл. Бджоли летіли далі, але польоти їх були більш хаотичними. Бджоли, які літають більш хаотично на великі відстані, менш ймовірно повернуться додому.

Цей пестицид, зазвичай, не вбиває бджіл негайно. Він має більш тонкий ефект. Медоносні бджоли є дуже високосоціальними організмами, тому поведінка тисяч бджіл має важливе значення для виживання колонії. Було продемонстровано, що сублетальні дози пестицидів для окремих бджіл можуть привести до летального ефекту для всієї бджолосім’ї. (летальна доза  - це коли бджола вмирає від контакту з даним отрутохімікатом, сублетальна — доза речовини, що викликає порушення життєдіяльності бджоли, але без смертельних наслідків для неї, і коли бджола залишається живою).

Медоносні бджоли відіграють фундаментальну роль у природі, забезпечуючи основні функції екосистем, включаючи глобальне запилення сільськогосподарських культур і рослин дикої природи. Зменшення кількості бджолосімей викликає занепокоєння щодо майбутньої долі навколишнього середовища, забезпечення продовольчої безпеки і благополуччя людини.

Дія неоникатиноїдів нейротоксична. Залишається додати, що пестициди і інсектициди групи неоникатиноїдів широко використовуються в світі при вирощуванні найрізноманітніших сільськогосподарських культур, в тому числі найпоширеніших овочів і фруктів через розпилення їх у повітрі, на ґрунт і обробку насіння. Були виявлені докази наявності цих пестицидів у зразках нектару, пилку і води, які збирають бджоли.

Подібна ситуація мала б викликати занепокоєння, оскільки до третини продуктів, які ми споживаємо, отримані завдяки запиленню посівів бджолами.

Скорочення тривалості життя льотних бджіл.

Інший фактор дії сублетальних доз пестицидів, коли окремі бджоли отримують сублетальну дозу, від якої не вмирають, але тривалість їх життя скорочується. Бджола живе 63 дні в активний період сезону: 21 день в стадії яйце+личинка+лялечка, 21 день - як вуликова бджола і 21 день - як льотна бджола. Таким чином, тривалість життя дорослої бджоли в ідеальному випадку в два рази довша, ніж її личинкової стадії. Таке співвідошення робить можливим те, що ми називаємо нарощуванням сили бджолосім'ї. Через сублетальну дію пестицидів скорочується тривалість життя саме льотних бджіл. Сила сім'ї при цьому росте повільніше, не росте зовсім або навіть скорочується, в залежності від отриманої дози отрути і відповідного скорочення тривалості життя дорослих бджіл.

В такій ситуації вся робота пасічника з бджолами має неоднозначні результати. Не можна нарощувати силу сімей, коли вони піддаються дії пестицидів в сублетальних дозах. Не можна ділити сім'ї на нуклеуси з метою розширення пасіки, оскільки останні не приходять в силу. В таких умовах утримувати бджіл і отримувати медозбір від них стає проблематичним. При цьому ніяких візуальних ознак отруєння бджіл немає.

В світлі сказаного досить сумнівними виглядають також наші процедури щодо документування результатів отруєння бджіл. Якщо бджоли зникли з вулика через отриману сублетальну дозу пестицидів, то ніяких видимих результатів отруєння не буде, навіть якщо отруєння і мало місце. Інший варіант, якщо бджоли гинуть через синергетичний вплив кількох пестицидів, то жодна лабораторія не виявить причини загибелі або ослаблення бджіл. Тому боротьба з отруєннями бджіл носить у нас формальний характер, а випадки відшкодування шкоди окремим пасічникам за завдані збитки є дуже рідкі. Подібні процедури документування отруєння бджіл - це не боротьба з отруєнням, а швидше імітація боротьби.

“Хто труїть бджіл, той довго не живе”, - дане прислів'я я почув колись давно від Олександра Комісара. Така народна мудрість виникла в часи, коли бджіл міг потравити хіба що сусід сусіду через заздрощі, і це не стосувалося ситуації, яка склалася тепер, коли бджіл труять тотально і протягом всього сезону. Уявлення про те, що бджола - комаха Божа виникло давно, так само як розуміння, що бджоли знаходяться під захистом вищих сил. Тому за свідоме знищення бджіл неминуче настає покарання для тих, хто це робить.

Але нинішня ситуація може мати чисто матеріалістичне пояснення. Ми, люди, живемо в тому самому довкіллі, що і наші бджоли. В умовах, коли протруюються ґрунти, повітря, водні джерела, ми так само, як і наші бджоли, отримуємо сублетальні дози отрутохімікатів. Тому вислів “той довго не живе” стосується уже не нечестивого сусіда, а всіх нас, з тією лише різницею, що отруєння бджіл відслідковує принаймні пасічник, а отруєння людей ніхто не відслідковує, не документує.

Сучасна система боротьби з отруєнням бджіл в Україні є, швидше, імітацією боротьби. Практично, ніхто не робить реальних кроків по захисту бджіл — ні влада, ні фермери, ні громада. Законодавство по захисту бджіл є формальним, і його ніхто не дотримується. Вважається, що через отруєння бджіл збитків зазнає лише пасічник, і йому нібито повинні відшкодовувати завдані збитки. Але отруєння бджіл - це недоотримання меду і недостатнє запилення інших культур, скажімо, садів і городів, що виходить далеко за рамки стосунків між фермером, що потравив бджіл і пасічником. Вплив бджіл на наше суспільство є глобальнішим, ніж просто стосунки між фермером і пасічником.

Власне, якщо в наших умовах сучасного агровиробництва не зможуть жити бджоли, то в такому довкіллі не залишиться місця і людині.

Цінуйте бджіл, їх скоро, можливо, не буде”, - цей вислів Дениса Фадєєва, ймовірно, точно передає нинішню ситуацію, яка склалася в даний момент в нашому агровиробництві. Про захист бджіл ніхто не думає. Аграрії засліплені жадобою наживи, пасічників ніхто не слухає, просто громадяни не мають діла до проблем бджільництва. Маятник рухається поки що не в нашу сторону. Нищаться ліси, лісосмуги, річки. Переорюються луки і балки. Про наслідки ніхто не думає настільки, щоб боротьба за збереження природи перейшла в практичне русло.

Все менше місця залишається для бджіл в такому довкіллі. І ми далекі від того, щоб робити практичні кроки по захисту бджіл.

Коментарі (0):