Семінар у Ширяєвому

Рік написання: 2018

Рівна і пряма, мов політ стріли кочівника, одеська траса стрімко мчить нас на південь. Тут, на 356-му кілометрі, не доїжджаючи кілометрів 100 до Одеси, серед мальовничих пагорбів, в долині невеликої степової річки, під яскравим небом південної України розкинулося Ширяєве – невеличке містечко, райцентр Одещини. 25-те березня і незвичні тут для цієї весняної пори  глибокі сніги, які все-ще вкривають північ Одещини, тільки додають колориту місцевим степовим пейзажам. 

Одещина багато років є одним із лідерів у бджільництві України. Тут не рідкість пасіки на 100, 200, 300, навіть 500 бджолосімей. Певний час пасіка Нєженського Олександра, нині покійного, в півтори тисячі сімей, була найбільшою в Україні…

 Тут на рівні і громадська робота. Колись, на початку нашої незалежності, спілка пасічників Одещини і її лідер Милов Сергій задавали тон у громадській роботі всієї України. Теоретичні розробки Милова щодо громадської роботи у бджільництві і тепер залишаються актуальними для практики. Але згодом місцеві активісти стали все менш помітними у громадській роботі в нашому бджільництві, і її лідери відійшли якось в тінь, а представників Одещини ми все рідше бачимо на громадських заходах.

Ось уже багато років пасічний сезон на Одещині традиційно починається з семінару у Ширяєвому.  Семінар у Ширяєвому – традиційний, цього року він проводився вже в 20-й раз, і за цей час на даному заході перебували, можливо, всі наші провідні спеціалісти і чимало закордонних гостей. Захід явно не районного масштабу. Його щороку проводить незмінний організатор подібного заходу - Ференчук. У Валентина Івановича коло інтересів у бджільництві досить широке. Він голова Ширяєвського районного товариства пасічників, віце-президент СПУ, має власне пасічне господарство у кілька сотень вуликів, є заготовачем меду для експортерів. Він є першокласним експертом у багатьох питаннях, що стосуються бджільництва: будь-то хвороби бджіл, розведення і утримання, інвентар, особливості місцевої медоносної бази чи організаційні питання.

В цьому році серед організаторів семінару появилися нові обличчя. Це UHBDP (фірма MEDA, Канада)  - українсько-канадська організація сприяння розвитку овочівництва, садівництва і виноградарства, яка останнім часом почала сприяти і плідно працювати на ниві бджільництва півдня України. Семінар у Ширяєвому - це вже 5-й  її захід, який ця структура проводить у нашому бджільництві, переважно у південних областях. Дана громадська організація взяла на себе фінансове забезпечення і частину організаційних питань.

Семінар у Ширяєвому – досить масштабний захід, куди збираються пасічники практично всієї Одещини і ряду суміжних областей. В цьому році серед гостей - представники  Одеського агроуніверситету, НУБІП, преса.

Вів семінар Ференчук. Він, зокрема, відмітив, що препарати на основі амітрази і флювалінату втрачають ефективність, тому на сьогодні чи не єдиними ефективними проти кліща препаратами є препарати на основі флюметрину, а проблема варроатозу і його лікування знову набуває гостроти. Серед тем доповідача – особливості лікування від ноземи церани, отруєння бджіл, проблеми нарощування бджіл до медозбору з соняшника, інвентар, забруднення меду, захист бджіл при випалюванні стерні, ціни на мед. Тобто, все те коло проблем, що хвилює пасічника, і не тільки, перед початком сезону.

Відмічено, що основним, а деколи і єдиним медоносом на півдні є соняшник. Зросли посіви соняшнику, виросли і медозбори в порівнянні з радянськими часами. Бувають тут медозбори і до 100 кг з сім’ї бджіл. Але виникли і проблеми: інколи важко наростити бджіл до соняшника через обмежене надходження пилку і відсутність підтримуючих взятків. Як варіант, Ференчук розповів про висівання невеликих площ фацелії фермером, де стояли його бджоли. Фацелія в результаті для фермера виявилася найрентабільнішою культурою, оскільки він вдало реалізував зібране насіння фацелії. 

Запилення бджолами піднімає врожай соняшника: в досліді – вдвічі, реально – на тонну на гектарі. Фермери це знають, але вони не готові поки що платити пасічнику за запилення. Один із проміжних варіантів вирішення проблеми – пропонувати фермерам висівати невеликі площі медоносів для підтримки бджіл у безвзятковий період і заохотити пасічників залишати бджіл на запиленні соняшника.

Відбулися обмін думками і обговорення піднятих проблем серед присутніх на семінарі. 

Горніч М. (Український пасічник) розповів про появу нового препарату проти варроатозу – хлориду літію, що дозволяє з оптимізмом сподіватись на краще у боротьбі з кліщем.

Представник Миколаївщини Олег Калінін представив свою розробку – насос для перекачки меду, який, як виявляється, є досить затребуваним на великих пасіках. Калінін створив автоматизовану лінію по розпакуванню щільників, радіальну медогонку на 40 щільників під рамку 145 мм, прес для забрусу, що дозволило йому повністю автоматизувати відкачку меду. 

Гриньков Д., до речі, уродженець Одеси, представив нове видання – «Пасічний журнал» і розповів про міжнародний ринок меду.

Представники Одеського університету розповіли про підготовку фахівців з бджільництва у їх закладі та про організацію практики студентів на промислових пасіках.

Григорчук І.  розповів про свої розробки і плани створити племінну пасіку на Кінбурнгській Косі.

Місцеві пасічники - люди практичні, зосереджені на конкретній роботі. Тут тримають і розводять бджіл української раси, тому розмов про бджіл інших рас на семінарі не було.

Відмічено, що наше бджільництво перебуває на підйомі, що ми є серед лідерів у світі по виробництву меду, але такий наш ріст може звести нанівець падіння цін на мед.

Фірма MEDA (Канада), в рамках підтримки агросектору півдня України, має широкі плани також і щодо бджільництва. Це проведення семінарів, виставок і конференцій, захід у Ширяєвому, вже 5-й у цьому ряду. Планується також видавнича діяльність, зокрема, видання книг по бджільництву, робота зі студентами, інформаційне забезпечення пасічників і інші подібні заходи.

Коментарі (0):