Розмноження бджолиних сімей за методом Дулітля

Рік написання: 2020

Те, що ми називаємо відводком, у міжнародній літературі називається нуклеусом. Розмноження бджіл нуклеусами відкрив Лангстрот, ґрунтуючись, можливо, на роботах Франца Губера, який описав, як формувати штучні рої в його книжковому вулику. Лангстрот користувався створеним ним вуликом з рухомими рамками на основі відкритого ним закону про бджолину відстань. В його вулику досить просто відібрати кілька рамок з розплодом, бджолами і медом, помістити їх в новий вулик і здійснити таким чином поділ сім’ї. Ось як він писав про це: «Ці маленькі сім’ї я назвав нуклеусами, а систему формування сімей на їх основі - моєю нуклеусною системою…» (Лангстрот Л., 1853 р.).

Здається, так просто, взяв кілька рамок з бджолами з одного вулика, помістив їх у новий вулик, і нова сім’я створена. Хоча вулик Ланстрота потрапив до нас невдовзі після його винайдення у 1851 році, проте спосіб розмноження сімей нуклеусами на його основі - дуже не скоро. Масово його почали застосовувати в нас приблизно з 1930-го року, через 80 років після відкриття Лангстрота. Проблема не в браку інформації. Просто пасічники дуже консервативні в своїх поглядах. Тому в рамковому вулику, після його появи у нас, бджіл продовжували розмножувати роїнням, як звикли це робити в дуплянці. 

Приблизно у 1930-му році чи на кілька років раніше, виник термін «відводок» в російській літературі. Хто і для чого замінив термін «нуклеус» на «відводок» мені невідомо. Але розмноження бджіл нуклеусами (відводками) – основний спосіб розмноження бджіл в світі в наш час.

Спосіб розмноження бджіл нуклеусами (відводками) виявився дуже пластичним і підходящим на всі випадки життя, тому виникло багато його модифікацій і вдосконалень. Протягом довгої історії його застосування деякі важливі моменти пройшли мимо нашої уваги. Про одне таке відкриття я і повідомлю пасічників. Свій метод розмноження бджіл нуклеусами Дулітль описав у 1905-му році у своїй книзі «Річний цикл робіт на від’їжджій пасіці».

Метод.

  1. Від сім’ї, яка має 8 рамок (Лангстрота) розплоду, Дулітль відбирав дві рамки запечатаного розплоду на виході. З двох рамок запечатаного розплоду від планки до планки можуть вийти 12 – 14 тис. бджіл або в межах одного кг. Матки він не відшукував.
  2. Всіх бджіл з цих двох рамок він струшував або змітав перед льотком вулика чи над гніздом. Ці дві рамки без жодної бджоли він поміщав у новий корпус, куди добавляв одну рамку з кормом (медопергову) і одну порожню.
  3. Корпус з цими чотирма рамками, дві з яких з розплодом але без бджіл, він поміщав поверх гнізда іншої сильної бджолосім’ї через роздільну решітку.
  4. Через 2 – 3 години, інколи й довше, вуликові бджоли другої сім’ї піднімуться через роздільну решітку у верхній корпус, покриють розплід, щоб його обігрівати.
  5. Цей верхній корпус, який містить 4 рамки, розплід на двох рамках і переважно молодих бджіл-годувальниць, знімається, ставиться на нове дно і установлюється на нове постійне місце. З другої сім’ї видаляється роздільна решітка, і гніздо закривається.
  6. Гніздо нуклеуса утеплюється, корпус накривають новою кришкою, а льоток скорочується до 3-х дюймів (7,5 – 8 см).
  7. Цій новій сім’ї Дулітль давав зрілий маточник. Виводити власну матку такій малій сім’ї Дулітль не дозволяв.

Використання концепції Дулітля для розширення пасіки.

Необхідні деякі доповнення до поданої схеми. При створенні нових сімей за методом Дулітля не потрібно відшукувати маток в обох сім’ях. Матки з обох основних сімей у нуклеус не попадають ніби автоматично, тому цей метод можна рекомендувати початківцям, які мають труднощі у віднайденні матки в гнізді.

При створенні нуклеусів за цим методом, розплід ми беремо з однієї сім’ї, а бджіл – від іншої. При цьому ми менше ослаблюємо ці сім’ї, ніж у випадку, якби ми взяли бджіл і розплід лише від однієї сім’ї. Таке м’яке ослаблення дає можливість пасічнику почати розмножувати бджіл при меншій силі основних сімей.  

При створенні нових нуклеусів, частина льотних бджіл повертається до основної сім’ї. В даному випадку такий зліт буде незначним, оскільки розплід покривають переважно лише вуликові бджоли. Втім, при створенні нуклеусів за подібною схемою на великих пасіках, нові сім’ї все-таки краще перевезти на новий точок, що зменшить зліт бджіл.

В нову сім’ю краще дати плідну матку, неплідну матку або маточник. Пасічник не повинен допускати виведення маток у такій невеликій сім’ї, оскільки вони будуть невисокої якості.

Подібні поділи сімей можна робити, коли в природі є хоча б невеликий підтримуючий медозбір, що для нас актуально, особливо в останні роки, коли безвзяткові періоди особливо довгі, і будь-які маніпуляції з бджолами можуть спровокувати напади і розграбунок новоутворених нуклеусів. 

При написанні статті автором використана інформація з книг Дулітля і Коннорса.

Коментарі (0):