Рік написання: 2023

Роїння залишається одним із способів розведення бджіл, незважаючи на всю його небажаність у практичному бджільництві. 

Жодна із сучасних технологій утримання бджіл не дозволяє повністю позбутися роїння.

Хоча роїння і є небажаним у багатьох випадках, помірне роїння значних збитків пасічнику не завдає, а ройові матки належать до найкращих, і на невеликих пасіках їх цілком можна використовувати при розведенні бджіл.

Способи обмеження і стримування роїння відомі чи не кожному пасічнику. Так само пасічники обізнані з маніпуляціями з роями.

Рої належить "ловити". Знятий з гілки дерева рій потрібно посадити у вулик. Тут особливих проблем немає, звичні для пасічника маніпуляції, але є ризики.

Найчастіші прикрості, які інколи бувають при посадці рою у вулик, - зліт рою з підготовленого для нього гнізда і отрутневіння посадженого у вулик рою. Подібні випадки трапляються не часто, але трапляються. Таких наслідків не завжди вдається уникнути навіть досвідченим пасічникам. Проаналізуємо, чому це відбувається і як мінімізувати ймовірність зльоту рою чи його отрутневіння після посадки в гніздо.

Щоб краще зрозуміти чому так відбувається, ми будемо опиратися на біологію роїння і статус бджолосімʼї. В свій час при написанні книжки про підсадку маток мною було введено поняття про статус бджолосімʼї і бджолиної матки. В рамках схеми зі статусами вдалося задовільно пояснити процеси, що відбуваються в сімʼї при підсадці маток і їх прийомі сімʼєю. В рамках цієї гіпотези подані надійні способи підсадки маток, виправлення трутівочних сімей і обʼєднання сімей.

Але схема зі статусами задовільно працює і при поясненні ситуації з роїнням.

Роїння - складний поведінковий інстинкт бджіл. Роїння буває дуже різним, варіативним і залежить від багатьох факторів, як внутрішньогніздових, так і від стану довкілля чи зовнішнього середовища. Саме ігнорування впливу зовнішнього середовища на процес роїння і не дозволяє біологам створити більш-менш задовільну теорію роїння. 

Є різні рівні роїння:

• нульовий рівень - тиха заміна матки, власне відльоту частини бджіл з гнізда тут немає. Це просто заміна матки, тому рівень нульовий;
• перший рівень - рій-первак, вихід рою зі старою плідною маткою. Це по суті просто заміна гнізда, такий рій не летить далеко і поселяється поблизу сімʼї, яка відпустила рій, чи пасіки;
• другий рівень роїння — рій-вторак. Це рій з неплідною маткою. Такий рій відлітає за межі місцевої популяції бджіл на десятки кілометрів. Такі рої відіграють важливу роль в самоселекції бджіл, поширенні корисних генів і протидії інбридингу в природних умовах;
• третій рівень роїння - вихід наступних роїв дуже залежить від умов довкілля і здатності сімʼї наростити велику силу перед роїнням. В наш час вихід наступних після первака роїв трапляється досить рідко через погіршення умов довкілля. Рої-третяки можуть виконувати різні функції. Це невеликі рої, ймовірність їх виживання в природі наближається до нуля. Часто такі рої влітають в гнізда сімей зі старими матками і узурпують їх. Біологія вторака і наступних роїв (з неплідними матками) на популяційному рівні вивчена досить слабо.

В цій статті ми розглянемо лише один аспект роїння, а саме - посадку рою у вулик, чому бувають зльоти роїв з гнізда, отрутневіння роїв і як запобігти цьому.

Рій, який привився на гілці дерева у вигляді грона, незабаром злетить з пасіки у пошуках нового місця для гніздування. Щоб не втратити ресурс, пасічник повинен своєчасно струсити рій у рійницю і перенести рій у підготовлений для нього вулик.

Як нам відомо, бджоли перед роїнням висилають бджіл-розвідників для пошуку нового гнізда. Але це стосується тільки рою-первака, рою зі старою плідною маткою, який далеко не летить. Тому рій-первак теоретично інколи може оселитися самостійно на власній пасіці, якщо знайде порожній вулик. З посадкою роїв-перваків проблем як правило не буває. Такий рій не злітає з підготовленого для нього гнізда, він не трутневіє в новому гнізді, оскільки вже має плідну матку.

Інакша ситуація з роями-втораками. Наступні рої з неплідними матками з материнського гнізда пошуками місця гніздування не займаються, оскільки відлітають на значні відстані (до 100 км). Цей факт вдалося встановити, коли спостерігали за роїнням африканізованих бджіл в Америці. Там при відсутності зими бджоли мали три-чотири цикли роїння протягом року і поширювалися на північ на 350 - 400 км за сезон або на 100 км за один цикл роїння.

Є гіпотеза, що рій-вторак і наступні рої з неплідними матками можна розглядати як шлюбний політ матки. Отже, неплідна матка з частиною бджіл залишає гніздо у вигляді рою. Такий рій на деякий час стає бродячим роєм. Рій відлітає від свого гнізда на значну відстань. В процесі польоту рій неодноразово прививається для перепочинку і поповнення запасів нектару у зобиках бджіл. Матка під час такого бродячого життя спаровується з трутнями. На заключному етапі бджоли вже переймаються пошуками нового житла і, очевидно, висилають для пошуку житла бджіл-розвідників. Але є точка зору, що такий рій починає будувати гніздо на місці останньої зупинки. Це може бути просто гілка дерева. Тут ми звернемо увагу на важливі обставини: матка в процесі польоту з неодноразовими зупинками стає плідною, бджоли висилають бджіл-розвідників не зі старого гнізда, а вже після того, як рій відділився від материнської сімʼї, рій займає нішу для гніздування вже після того, як матка стала плідною. Рої з неплідними матками в природі на нове гніздо не сідають, поки матка не стане плідною.

Подібне описання природного процесу дозволяє нам зрозуміти, чому рій може злітати з підготовленого пасічником нового вулика для рою з неплідною маткою, і чому посаджений рій, вже, ставши просто бджолосімʼєю, в посадженому гнізді може отрутневіти. Насправді ці два процеси дуже взаємоповʼязані і досить взаємозалежні. Розглянемо їх по порядку. Отже, рій-вторак може злетіти з гнізда просто тому, що в ньому неплідна матка, а рій в природі не займає нового гнізда, поки матка не спарується. 

Пасічник, посадивши рій з неплідною маткою в нове гніздо, штучно створює статус бджолосімʼї, якого немає в природі при роїнні. В роях насправді часто буває по кілька неплідних маток, і ,очевидно, всі матки залишаються з роєм аж до того моменту, поки рій не займе нішу для відбудови гнізда. Не виключено, що всі матки, які летять з роєм, стають плідними ще до того, як рій займає нішу для гніздування. А вже потім між матками відбуваються поєдинки, коли в результаті в гнізді залишається лише одна матка. В такій почерговості подій є певний смисл, оскільки, якщо рій спочатку займе гніздо, а потім матка буде літати в пошуках трутнів на новому місці, вона може загинути, і бджолам рою ніша для гнізда стане непотрібною, вони просто розлетяться по іншим гніздам, трутівочних роїв не буває, сімʼя може струтневіти тільки коли вже має відбудоване гніздо. Тому спочатку матка спаровується, а потім рій з уже плідною маткою шукає нішу для гнізда і відбудовує гніздо.

Тут нам стає зрозумілим смисл такої операції, як посадка рою в погріб, щоб охолодити його. Рій без щільників, посаджений в холод, змушений реагувати на зміну температури, матки будуть сконцентровані в центрі грона, між ними почнуться змагання і, очевидно, з них залишиться одна. Це перший крок, який дозволяє уникнути зльоту рою. Але цього недостатньо, адже матка після посадки рою в вулик все одно залишається неплідною, що суперечить біології роїння. 

Таким чином, пасічник штучно створює статус, якого немає в природі.

Навіть якщо моє попереднє припущення не вірне, все одно в природі неплідна матка в рої стає плідною ще до того, як в сімʼї появиться гніздо. В природі так не буває, щоб спочатку рій створив гніздо, а потім матка запліднилася. Але саме так поступає пасічник. Він садить рій з неплідною маткою на вже відбудоване гніздо. Тим самим штучно створюється статус бджолосімʼї, який буває при її отрутневінні, коли є гніздо і бджоли, але немає розплоду. Молода неплідна матка, ймовірно, знаходиться під сильним тиском. Якщо вона своїми феромонами не зможе консолідувати сімʼю, бджоли її знищать, і сімʼя (вже не рій!) отрутневіє. Тобто і зліт, і отрутневіння - це поведінка бджіл по ситуації, згідно зі складним інстинктом роїння. 

Рій - це до того, як бджоли сіли на щільники, як тільки бджоли сіли на щільники, статус сімʼї вже змінився, бджоли на щільниках - це вже не рій, а бджолосімʼя. Завдання пасічника - уникнути подібної варіабельності у поведінці бджіл і направити їх розвиток у потрібне для своїх цілей русло.

Як зменшити ризики, щоб в такій ситуації сімʼя не злетіла і не отрутневіла?

Пасічник повинен дотримуватися певних правил при посадці роїв. Вони відомі, деякі з них чисто емпіричні, але в рамках гіпотези (чи теорії) про статус сімʼї ці правила стають більш логічними і зрозумілими для пасічника.

1. Скільки рамок давати в гніздо для посадки рою?

Вибір рамок має бути таким, щоб мінімізувати намагання бджіл рою стати трутівочною сімʼєю. Рамок повинно бути небагато, рій має сісти на створене пасічником гніздо компактно. Обмежене число рамок дозволить матці надійно управляти бджолами з допомогою феромонів, навіть якщо вона неплідна. Буткевич, який багато працював з роями, радив давати одну рамку Дадана на 300 г (3/4 фунта) бджіл. Обʼєм гнізда при цьому має бути стандартним - не менше 50 - 60 л, якщо бджоли відчують недостатній обʼєм гнізда, це буде додатковим стимулом для зльоту. Якщо бджіл посадити в стандартний корпус на 10 рамок, то в такому гнізді матка з допомогою феромонів не зможе належно консолідувати бджіл, і це додатковий стимул до отрутневіння. Бджоли в такому гнізді з більшою кількістю рамок отримують від матки недостатньо феромонів, і це є стимулом до отрутневіння.

2. Які рамки потрібно давати в гніздо для рою?

Гніздо можна сформувати з уже відбудованих щільників. Але таке гніздо не завжди підходить для посадки рою. У гнізді не повинно бути старих рамок, що не просвічуються сонячним світлом, навіть одна така рамка може спровокувати бджіл до зльоту. Щільники, в яких вже виводився розплід, штучно створюють такий статус гнізда, який є у трутівочної сімʼї (гніздо без розплоду і бджоли), це може спонукати бджіл стати трутовочною сімʼєю. Неплідна матка не зможе їм у цьому завадити.

Можна прийти до висновку, що бджіл найкраще посадити на рамки зі штучною вощиною. Це хороший варіант, бджоли в такому гнізді не можуть отрутневіти. Трутівочна сімʼя не відбудовує вощину, але тільки в тому випадку, якщо вощина виготовлена з чистого воску без домішок, що в нас буває тепер досить рідко. Крім того, штучна вощина може деформуватися під вагою бджіл, що не дозволить їм відбудувати якісні щільники. Тому найкращий варіант для формування гнізда для посадки рою - рамки з відбудованими щільниками, хоча би частково, в яких не виводився розплід. Можна давати рамки відбудовані через одну зі штучною вощиною.

3. Чи можна давати в гніздо для рою рамки з медом?

В сучасних умовах утримання бджіл рій потрібно підгодувати навіть в тих випадках коли в природі є взяток. В якості підгодівлі бджолам можна дати рамку з медом. Але і тут є ризики. Небажана рамка зі свіжим медом. Ви могли впіймати голодний рій, який просто знесилів. Якщо посадити такий рій на гніздо і бджолам дати рамку зі свіжим медом, то в кілька хвилин бджоли можуть забрати мед в зобики і з новими силами злетіти, якщо їм не сподобалось гніздо. Кращий варіант - дати рамку зі старим медом, із запечатаним медом, із закристалізованим медом або підгодувати бджіл з годівниці. Якщо бджоли не зможуть швидко вибрати мед з щільників, вони не будуть злітати з такого гнізда.

4. Чи можна давати в гніздо для рою рамку з молодим розплодом?

Часто пасічники, формуючи гніздо для рою, ставлять в таке гніздо рамку з розплодом, яка містить яйця і личинок до трьох діб. Наміри наступні: 

- бджоли не залишають розплід в гнізді, отже рій не злетить, це справді діє надійно, 

- якщо матка в новому гнізді не починає довго (більше тижня) відкладання яєць, або якщо пасічник не може її знайти, то, поставивши рамку з молодим розплодом, пасічник міркує так: якщо матка в гнізді є, то з розплодом ніяких змін не станеться, якщо матки в гнізді немає, то бджоли закладуть на підставленому розплоді маточники, і ситуація таким чином стане зрозумілою. Насправді, поставивши в гніздо, куди ми посадили рій, рамку з розплодом, ми поміняли статус бджолосімʼї. Тепер це сімʼя з розплодом. Але якщо на момент виконання такої операції матка не встигла стати плідною, то бджоли її зажалять. В гнізді з неплідною маткою не може природно появитися відкритий розплід. Бджоли діють по ситуації, створеній пасічником штучно - вже на підставленому розплоді закладуть нові маточники. Тому наш висновок - в гніздо з посадженим роєм в жодному випадку не можна давати рамок з відкритим розплодом аж до моменту, коли в гнізді появиться власний відкритий розплід.

5. Коли потрібно садити рій у новий вулик?

Один із способів посадки рою, що зменшує ризики зльоту рою, це посадка рою у вечірні години. Ввечері бджоли не рояться, отже рій не злетить. Ознакою, що рій не злетить, може служити та обставина, що бджоли в рійниці починають виділяти віск білого кольору чи навіть будувати щільники.

Інший варіант - рій струшуємо на рійницю з рамками. Потім рійницю відносимо в погріб на добу. В темноті і холоді рій з рійниці злетіти не може. В бджіл немає іншого виходу, як прийняти гніздо. Потім знову-таки ввечері ми пересаджуємо бджіл у вулик на пасіці. За час перебування в погребі в рійниці на рамках статус сімʼї змінився, із рою вона перетворилася на сімʼю з гніздом. Ризик зльоту такої сімʼї мінімальний, правда всі ризики з отрутневінням залишаються. Таким чином ми бджолам даємо гніздо, але не садимо рій у новий вулик. Потім ввечері гніздо, вже освоєне бджолами, ми пересаджуємо у новий вулик. Одномоментну операцію в природі ми таким чином виконуємо в два етапи: спочатку бджоли сідають на гніздо в рійниці (тимчасовому житлі), потім гніздо у вигляді рамок з бджолами ми переселяємо у їх постійне житло - вулик. Бджіл у рійниці можна примусово заставити освоїти гніздо: закривши, постановкою в темне місце чи охолодженням у погребі, а потім вже їх переселяємо у вулик.

6. Чи потрібно заміняти маток в роях на власних чи штучно виведених?

Часто пасічники, які спіймали чужий рій, видаляють з нього маток і міняють їх на своїх. Аргументи подібних дій: матка дрібна, рій має невідоме походження, рій може нести заразне начало яких-небудь хвороб. Як на мою думку, подібна стратегія хибна. Матки в роях не можуть бути крупними, інакше вони не зможуть літати! Ройові матки набувають нормальних розмірів, коли рій освоює нішу під гніздо, і бджоли почнуть відповідно годувати маток. Матки в роях дрібні настільки, щоб вони могли летіти з роєм. 

Якщо в сучасних умовах бджоли змогли наростити достатню силу аж настільки, що сімʼя відпускає рої, то і зі здоровʼям бджіл, і з їх походженням все в порядку. Слабкі, хворі, невідповідні умовам довкілля бджолосімʼї роїв не відпускають.

Рій зі сторони з неплідною маткою, який прилетів на вашу пасіку, це як дар Божий, це плюс дві нових статевих алелі, це зниження інбридингу при наступному розведенні, це нова енергійна сімʼя на наступний рік. Все це не зайве на будь-якій пасіці.