Результати сезону 2020

Рік написання: 2021

Рік 2020-й запам’ятається нам як переломний у багатьох відношеннях, таким же він виявився і у бджільництві. Перш ніж ми зробимо свої висновки, розглянемо результати сезону по окремих областях.

Південь

Зимівля пройшла неважно на Миколаївщині (Папуніцький І.). Відхід сімей почався ще з осені 2019-го року. Весняний розвиток був нормальним – холодний травень в області на півдні був не таким холодним. Весняні взятки були майже відсутні. По суті, бджіл потрібно було підгодовувати майже до соняшника. Взятку з акації не було, різнотрав’я давало взяток лише епізодично. Медозбір з соняшника виявився нижче середнього. Хороший медозбір був хіба що в пасічників, які вибрали вдалі маршрути для кочівлі. На ранніх підтримуючих взятках бджоли будували вощину. В зиму сім’ї ввійшли середньої сили. Кліща при осінніх обробках було мало.

На Одещині бджоли перезимували добре і розвивались так само добре до середини квітня (Ференчук В.), але вкрай несприятлива погода травня зупинила розвиток. Було два великих заморозки. Вимерз цвіт абрикоси, потім решта садових культур. Через засуху 50% ріпаку перекультивували ще з осені, ще частину — весною. Але невеликий взяток — 3 — 5% від норми з ріпаку був. Правильно поступили ті пасічники, які мед з ріпаку не качали. Не було взятку з акації. Негаразди почалися ще з осені. Через засуху акація заклала мало плодових бруньок. Весною дощів так і не було, засуха була такою, що почали всихати акацієві ліси. На окремих деревах акації було по кілька квіток. Така ж картина була і з іншим подібним медоносом області — гледичиєю, яка також мала дуже мало цвіту і не медувала. Бджіл годували до липня. Хто понадіявся на природні підтримуючі взятки, втрачав бджіл від голоду. За тиждень до соняшника пішли дощі, і був невеликий підтримуючий взяток з різнотрав'я, зокрема, шавлії. Таких медоносів, як гречка і липа, в області немає. Медозбір з соняшнику мав деякі особливості. Взяток був за рахунок більших площ під посівами соняшнику. Справа в тому, що 80% озимих зернових в області загинули через засуху і весняні морози. Їх пересіяли соняшником (до речі, фермерам так і не виплатили обіцяні за втрати компенсації). Отруєння бджіл було масовим і поголовним ще з весни під час сіву кукурудзи. При цьому сім'ї не гинули повністю, втрачалася лише льотна бджола. Це ще більше посилило негаразди з весняним розвитком. Але є і позитивні новини в цьому плані. Дві справи про отруєння бджіл на горосі і ріпаку передані до суду з високим очікуванням, що пасічники їх виграють. Щодо варроатозу — з весни проблем не було. Але в кінці травня через потрави і незадовільний розвиток сімей значно впала сила бджіл, і пасічники отримали ситуацію, що складається в серпні, коли сила бджіл сідає, а кліщ масово виходить з розплоду, і різко зростає закліщеність. В кінці травня склалася ситуація, коли бджіл в гніздах було багато, ваги показували мінус до 1 кг в день, бджоли масово сипалися від голоду. Підгодівля цукром давала слабкий ефект. Бджоли зношувалися, ставали чорними і припиняли вирощувати розплід. На зборах пасічників прозвучала порада: вивозити бджіл за межі області, щоб врятувати пасіки. Інший вихід із ситуації: бджіл годували інвертованим цукром, який самі ж пасічники готували і добавляли в сироп морську сіль, щоб забезпечити бджіл мікроелементами. Це дало деякий ефект — вирощування розплоду відновилося. Кращі результати медозбору на соняшнику — по 30 кг/сім'ю, середній — 12 — 15 кг. Багато пасічників області взагалі не качали мед протягом сезону. З весни бджоли на ріпаку почали будувати мисочки, іноді і маточники, але роїння припинилося, не почавшись. Сезон був аномальним і унікальним. Біоценоз змінився, в довкіллі не залишилося місця для бджіл. З усією гостротою постала проблема пилкової годівлі бджіл. Бджоли збирають пилок, перетворюють (ферментують, сквашують) його в пергу для кращого засвоєння білків. Без цього процесу немає ні бджіл, ні меду. В нових умовах ми маємо проблеми з пилком — по кількості, різноманітності і якості. В природі пилку вже недостатньо. Не вистачає пилконосів по видовому складу, щоб забезпечити бджіл повноцінним раціоном білка (10 незамінимих амінокислот). Є також проблеми по ферментації зібраного обніжжя, оскільки традиційна біота пилку збідніла, і він уже не  перетворюється на пергу в тій мірі і в тій якості, як це було раніше.

На Херсонщині бджоли перезимували добре (Устименко М.). Розвиток з весни був дуже хороший — 18 — 20 березня, коли зацвіли абрикоси, в гніздах було по 4 — 5 рамок розплоду. Сади не мають особливого значення для медозбору області. Кліматичні зміни вносять свій вклад. Поблизу Каховки закладені сади хурми. Акація нічого не дала, з осені було закладено мало цвітових бруньок, з весни, під час цвітіння акації, було холодно і дощило. З ріпака місцями був невеликий взяток, і деінде качали мед. З соняшника взяток був найкращим в Новотроїцькому і Генічеському районах — до 6 кг в день. Але в цілому взяток з соняшника був в два рази меншим, ніж в 2019-му році, оскільки принос нектару був сильним тільки на початку взятку.  Низький лівий берег Дніпра — Великий Луг продовжує займати значну площу. Тому велику роль в галузі області відіграють плавні Дніпра. З весни вони дають хороший старт розвитку сімей. Вільха і верба дають рясний пилковий взяток. Але тепер плавні взятку медом вже не дають. Традиційно в області важливу роль відіграє поливне землеробство. Хороший взяток отримано з поливної гречки і поливного соняшника. Використовуються поливалки “Фрегат” ще радянського виробництва. Значне місце в області займає городництво і баштани. Баштанні культури — дині, кавуни, гарбузи дають товарний мед хорошої якості, який має оригінальний смак. В області пробують займатися органічним землеробством, зокрема, інвестори з Німеччини так вирощували кавуни і соняшник. Значних масових отруєнь бджіл протягом сезону не було. Попри потужний старт в розвитку сімей, масового роїння не спостерігалося.

На Запоріжжі бджоли перезимували добре (Курмачов О.). Спочатку розвиток був нормальним, але під час цвітіння абрикоси, 10 квітня, сталося різке похолодання з заморозками, яке зупинило взяток і розвиток сімей. Взяток з садів був дуже низьким, хоча сади в області -  важливий фактор для нарощування бджіл, а в окремі роки буває невеликий товарний взяток з яблунь. Взятку з акації як такого не було. Особливість медоносної бази області -  є два головних медоноси: акація і соняшник. Між ними ваги контрольного вулика показують завжди мінус. В минулому році спостерігалася зворотна картина. Від акації до соняшника був невеликий плюс, і перед соняшником можна було відкачати невелику кількість меду з різнотрав'я. Решта медоносів не мають такого значення. Гречка дає мед дуже рідко, липи немає. На півдні області сіють коріандр, але, коли до поля в 200 га підвозять кілька сотень сімей, то на хороший взяток розраховувати не доводиться. Посіви ріпаку через засухи восени досить епізодичні, на ньому дуже травлять бджіл. Через холодну весну роїння було слабким. В останні роки дуже інтенсивно вирубуються акацієві посадки, що дуже збіднює медоносну базу. Закліщеність протягом сезону була вкрай низькою. Причина цього явища незрозуміла. Через засухи і відсутність взятків сезон медозбору в області закінчується досить рано — уже в кінці липня — на початку серпня.

Не доводиться говорити позитивно про бджільництво Криму. Територія знаходиться під окупацією і переживає екологічну катастрофу. Значна частина півострова — вже пустеля. В автономії нестача води і поливне сільське господарство загублено. Частина лісів передана в аренду, і завозити на ці території пасіки заборонено. Лісонасадження південного берегу Криму і в горах інтенсивно вирубуються. На форумах все менше чути голос кримських пасічників. Весною 2020-го року спостерігалась значна загибель бджіл. За одними даними — від отруєнь, за іншими — від голоду, через холодну весну, рослини не виділяли нектар. Деякі пасічники пробували вивозити бджіл на кочівлю через міст на Кубань. Отруєння бджіл носять масовий і постійний характер. За неперевіреними даними в Криму є близько 80 тис. бджолосімей, які дають до 2-х тис. т меду.

Центр

Зимівля на Хмельниччині пройшла задовільно (Хабовський С.). Травень виявився цілком сприятливим для розвитку бджіл. Товтри (невисокі гори) надійно захистили область від холодних північних вітрів. Заморозків у травні тут не було. Перша качка меду була вже з садів у суміші з ріпаком. Був медозбір і з акації. Роїння було середньої сили. Бджоли непогано відбудовували вощину протягом сезону. Медозбір з соняшнику був нижче середнього. Окремо варто сказати про гречку. Хмельницька область колись була лідером в Україні по медозбору з гречки. Але це в минулому. В 2020-му році гречки посіяли навіть більше середнього. Гречку тут сіють переважно як поукісну культуру після озимого ячменю. Але гречка не медувала, навіть пилку з гречки бджоли не збирали. Такі сумні реалії наших днів. Причина – не то в тому, що сіють самозапильні сорти гречки, не то в тому, що погода надто жарка для нектаровиділення у гречки. Хмельниччина – лідер в Україні з виробництва органічної продукції, та це мало допомагає бджільництву. В зиму бджолосім’ї йдуть середньої сили. Враження таке, що кліща протягом сезону було мало.

На Вінничині бджоли перезимували стабільно добре (Лісницький А.). З весняним розвитком виникли проблеми із-за холодного травня. Область — лідер в країні за площею садів. Сади - це благо для бджіл, оскільки забезпечують їх першим пилком і нектаром, але це і проблеми, оскільки обробіток садів хімікатами не завжди правильний, дає і перші втрати бджіл від отруєнь. В тому році взятку з садів не було. Медозбір з ріпаку був незначний, оскільки ця культура не входить в систему сівозмін в області. Акація абсолютно нічого не дала. Гречки тепер майже не сіють. Був добрий медозбір з липи — в окремих випадках до 20 кг з сім'ї. Добре медував соняшник, але через засуху — тільки близько тижня. Роїння мало обмежений характер. Помічено, що особливо сильні сім'ї схильні до тихої заміни маток. Область донедавна вважалася раєм для бджіл. Медозбори в нормі були 50 — 80 кг, а на окремих пасіках і по 100 кг на сім'ю. В радянські часи в області бджіл було в 4 рази більше, ніж в сусідній Кіровоградській, і часто область була лідером по збору меду в країні. Тепер результати скромніші, хоча негаразди з погодою в минулому році і знищення довкілля не набули таких катастрофічних наслідків, як на сході чи півдні. Принаймні пилковим взятком область забезпечена. Область має хороші ресурси для медозбору з липи. Ще збереглися деінде липи, посаджені вздовж доріг в часи Катерини Другої (за деякими даними, ці липи садили в часи Речі Посполитої). Обсадити дороги липами? - така ідея чомусь не приходила в голову жодній наступній владі з тих пір. В області мали випадки отруєнь бджіл протягом сезону. Немає належної культури використання хімікатів аграріями. Кліщ — актуальне питання для пасічників області. Є переконання, що остання обробка проти кліща має бути таки біпіном, одних смужок замало. До зими бджоли підійшли в належному стані, хоча мало місце деяке ослаблення сімей. 

По суті, погода зими визначила результати сезону на Кіровоградщині. Більша частина зими була без снігу, без морозу, але сухою. Опадів було мало, земля не замерзла, а сокорух дерев не припинявся всю зиму. Підсніжники зацвіли в кінці січня. Бджоли перезимували добре. Запаси кормів майже не зменшилися. Але весна була не такою сприятливою. Заморозки були і в березні, і в квітні, і в травні. Тому сади виділяли нектар слабо. Був підтримуючий взяток з ріпака. Але вже акація не медувала зовсім. Роїння в травні було помірним, швидше це були голодні рої. Посіви гречки не виділяли нектару. Липи в області майже немає. Якщо бджоли і зуміли наростити силу на слабких весняних взятках, то підтримати її до соняшника без підгодівля було проблемно. Виграли ті пасічники, які годували бджіл аж до соняшника. Три місяці — з 22 червня до 22 вересня не було жодного дощу, як наслідок, не було взятку з різнотрав'я, навіть підтримуючого. Без підгодівлі бджоли зустріли медозбір з соняшника в такому стані, коли було мало бджіл і мало розплоду. Перший тиждень бджоли нарощували силу. Хороший медозбір з соняшника був у тих пасічників, які годували бджіл впродовж літа. Чимало пасічників меду не качали взагалі. Одним із визначальних факторів розвитку бджіл, крім погоди, було масове отруєння бджіл області в квітні і травні, коли льотна бджола була знищена, і потрібно було наново проводити нарощування в умовах несприятливої погоди і відсутності взятку. До зими бджоли підійшли дещо ослаблені, через засуху не було підтримуючого взятку в кінці серпня — вересні. Можливо, через негаразди з вирощуванням розплоду протягом сезону, кліща в гніздах було мало.

На Черкащині бджоли перезимували нормально (Кривенко М.). Весняний розвиток був неоднозначний. Спочатку бджоли на садах (кісточкові) добре розвивалися, але потім був холодний травень, який визвав своєрідний “голодомор” у бджіл. Похолодання в травні було досить тривалим і захопило і акацію. За географічною зональністю, область можна умовно поділити на дві частини: чорноземи і лісостеп на заході і піщані ґрунти і більш лісиста місцевість на сході області. Значний медоносний ресурс — посіви  акації на сході області (Канів, Черкаси, Драбів). Якби всі області мали такі посіви акації як Черкащина, країна була би лідером у світі з виробництва акацієвого меду. Втім, засуха з осені і холодна погода стали причиною слабкого взятку з акації. Дехто з пасічників відкачав по рамці-дві меду з акації і тільки. Взятку з ріпаку не було, оскільки його майже не сіяли, через засуху в попередню осінь. Медозборів з гречки в області вже давно немає. Але був хороший  взяток з липи. Медозбір з соняшника можна оцінити в 50% від очікуваного або дещо вище. Через засуху соняшник медував від сили два тижні, тому був недобір меду. Роїння було відносно помітним. Сильніші сім'ї встигли прийти в силу з весни і закладали ройові маточники, незважаючи на похолодання і відсутність взятку. Рої виходили, незважаючи на прохолодну погоду. Отруєння бджіл мало масовий характер протягом всього сезону. В зиму бджоли пішли слабуваті за силою. Ймовірно, результат засухи в кінці літа, коли нарощування сили відбувалося не в оптимальних умовах.

Зимівля на Полтавщині пройшла нормально (Сенчук Ю.). Проте, негаразди почалися весною. Через холодний травень і пізньовесняні заморозки, сади, ріпак і акація меду не дали. Перший продуктивний медозбір – липа, але медозбір з липи був менше звичайного. Хто економив на кормах, програв, сім’ї не набрали нормальної сили, годувати бджіл потрібно було аж до липи. Таким чином, область залишилася без своїх знаменитих медів брендових сортів. Втім, місцями добре медував коріандр. Сам факт, що його вирощують на Полтавщині, уже свідчить про кліматичні зміни, адже колись коріандр вирощували хіба що тільки на крайньому півдні. Медозбір з соняшника був на рівні, але тільки в тих пасічників, хто зумів наростити і зберегти силу сімей протягом несприятливої погоди весни і початку літа. Отруєння бджіл в області було масовим, як ніколи раніше в попередні роки. Закліщеність була на середньому по роках рівні. Засуха восени мала наслідком те, що в зиму сім’ї бджіл пішли слабшими за силою. Восени спостерігався зліт сильних сімей, які покидали гнізда. Причина цього явища невідома. Рік 2020-й був переломний у багатьох смислах. Стан довкілля області можна охарактеризувати, як зелена пустеля. Це коли навколо пасіки ніби щось і цвіте, а бджолам збирати нічого. Цей факт став очевидним для всіх, навіть для тих, хто надіявся на краще до останнього. 

Результати зимівлі і весняний розвиток на Дніпропетровщині були хороші (Усольцев О.). Взяток з садів був в основному підтримуючим. Бджоли запасали переважно обножку, що забезпечило хороший старт для нарощування бджіл весною. Був сильний взяток з ріпаку, але протягом 2 — 3-х днів, що втім дало можливість наростити масу бджіл. Медозбір з акації, другий за значенням в області, був вкрай невдалим. Акація заклала мало плодових бруньок. Було мало цвіту, обмаль опадів ще з весни спричинив посуху, і температура впала до нуля під час цвітіння. Пасічники не тільки не зібрали меду з акації, але мали місце випадки ослаблення і навіть загибелі бджіл на акації у тих пасічників, хто не зорієнтувався і не почав підгодовувати бджіл. Були слабкі підтримуючі взятки з липи. Там, де вона є, був взяток з різнотрав'я. Але перерву в розвитку компенсувати до соняшника не вдалося, і перші тижні на медозбору з соняшника бджоли нарощували силу. Як результат, медозбір з соняшника був низьким. Бджоли сильно роїлися в безвзятковий період після ріпаку. Будували соти бджоли вже на соняшнику. Вкрай несприятливий хід сезону не дозволяв виводити маток і робити відводки в оптимальні терміни. Кліща протягом сезону було мало, але на осінь спостерігалося ослаблення сімей. В зиму бджоли пішли ослабленими. Спостерігалася патологія незрозумілої природи, були випадки нозематозу. Отруєння бджіл в області носить масовий характер. Бджоли гинули протягом всього сезону і в різних районах. Часті випадки, коли протягом сезону гинуть льотні бджоли, у вулику залишається розплід і молода бджола. Якихось позитивних результатів у боротьбі з отруєнням бджіл немає.

Північ

Зимівля на Житомирщині пройшла незадовільно. Був великий відхід бджіл (Кулаков Ю.). Весняний розвиток був дуже добрий, але зовсім сповільнився в кінці травня через холодну погоду. Взяток із садів — ніякий. Не було взятків з ріпака. Нічого не дала акація. Майже не медувала липа. Гречки як медоносу не було. Можливо соняшник — єдиний хороший медозбір за сезон. Не виправдали себе і типово місцеві медоноси. Лише поодинокі взятки були із золотушника, а вереск через засуху меду не дав зовсім. Оскільки весняний розвиток припинився, то роїння було виражено слабо. Спостерігалася сильна закліщеність протягом сезону. В зиму сім'ї пішли ослаблені. Спостерігалися зльоти бджіл восени. Незважаючи на повідомлення в пресі, бортництво, як таке, в області відсутнє. В області проводиться робота по визначенню якості воску і вощини. Відмічено, що більшість зразків воску, які здають пасічники в обмін на вощину, містять сторонні домішки. Так само багато неякісної вощини. Перші результати роботи свідчать, що вощина із воску з домішками вкрай несприятливо впливає на бджіл. Бджоли гірше розвиваються, менше приносять меду, частіше рояться і намагаються покинути такі гнізда або зроїтися при першій нагоді.

Зимівля на Київщині пройшла нормально (Овдієнко Ю.). Але холодна весна затримала розвиток бджіл. Хто не зорієнтувався в погодній аномалії і не підгодовував бджіл, зазнав втрат. Медозбору з садів і ріпаку не було. Від голоду бджоли гинули і на акації. В кінці травня мало місце скорочення вирощування розплоду. Таке явище було масовим. Дефіцит невирощених в цей період бджіл відчувався навіть на соняшнику. Медозбору з гречки не було. На думку Овдієнка, причина в тому, що завізні бджоли іноземних рас не пристосовані до медозбору з гречки. Існують й інші точки зору на цю проблему: гречка не виділяє нектар через засуху, або сіють самозапильну гречку, яка може обходитися і без бджіл. Бджоли в зимівлю ввійшли нормально, але пасічники скаржаться, є часті зльоти бджіл, бджоли не тримаються клуба. Причини цих явищ невідомі. 

На Сумщині бджоли перезимували добре (Денисенко А.). Проблеми почалися після обльоту. Весна була холодною. Масова обробка посівів почалася під час цвітіння садів. Спостерігалася масова загибель і ослаблення бджолосімей. Стан пасік в цей період можна охарактеризувати одним словом: це катастрофа. Щодо ріпаку, то його посіви не масові, акація не цвіла. Весна в цій найхолоднішій області України виявилася холодною, як наслідок, пасічникам доводилося досить довго підгодовувати бджіл. Перший більш-менш продуктивний медозбір був з липи. Медозбір з соняшника був добрим. Але осінь виявилася несприятливою для нарощування бджіл в зиму. Був спалах популяції кліща. Спостерігалися ослаблення і загибель сімей бджіл восени. В цілому в зиму бджоли пішли ослабленими.

На Чернігівщині бджоли перезимували добре (Кром В.). Спочатку розвиток був повільний, оскільки травень був холодний, через це не було взятку з садів. Втім, акація медувала добре. На ріпаку були значні потрави бджіл. Бджіл майже не підгодовували з весни. Хороший взяток був і з липи. Так само добре медував і соняшник, останній взяток з якого був ще на початку вересня. Хорошим медозборам в області посприяла погода. Дощів протягом літа було вдосталь, на відміну від інших місцевостей. Так, в одному з районів області, було висіяно 500 га гречки, і вона порадувала пасічників хорошим медозбором. Не було особливих проблем і з кліщем. При підготовці бджіл до зимівлі спостерігалися зльоти бджіл. Причиною цього вважають обробки культур, які мають назву – десикація. Це коли посіви соняшника і кукурудзи обробляють для того, щоб вони швидше дозрівали. Восени добре цвів золотушник і, очевидно, мали місце потрави бджіл, що і спричинило їх зльоти.

Захід

На Львівщині бджоли перезимували добре, майже на 100% (Коцюмбас О.). До середини квітня весняний розвиток бджолосімей був бурхливий. Але він призупинився майже на місяць через холодну погоду кінця квітня — травня. Сади дали товарний мед. Ріпаку в області порівняно мало. Майже зовсім немає акації. Так само мало сіють гречки. Порівняно слабо медувала липа — протягом п'яти днів. В області сіють соняшник, але він не є основним медоносом. Основним медоносом області є лучне різнотрав'я, медозбір з якого триває з середини липня і до кінця серпня. Закінчується медозбір в серпні - вересні цвітінням золотушника, якого тут тепер багато  (інтродукована рослина, родом із Америки, яка дає мед високої якості). Хороші медозбори дають кочові пасіки, на стаціонарних — результати значно скромніші. Оскільки на початку сезону розвиток бджіл був бурхливим, сім'ї встигли наростити силу, і це спровокувало сильне роїння в другій половині травня. Варроатозна ситуація — без відхилень. Область має скромніші ресурси для медозбору, тому в останні роки на Львівщині пасічники більше уваги приділяють розведенню бджіл — виведенню маток і організації пакетів для реалізації переважно в східні області.

На Івано-Франківщині бджоли перезимували добре, але холодна затяжна весна затримала весняний розвиток бджіл в цій найбільш гірській області країни (Юсько І.). Взятку з садів не було, ріпак медував дуже мало. Холодний дощовий травень дуже вплинув на ранні взятки. Акація по каньйоні Дністра підмерзла. Гречки в області майже не сіють. Липа медувала лише два дні. Через названі несприятливі обставини бджіл довелося підгодовувати навіть в червні. Оскільки не було ранніх взятків, то не було і роїння в минулому сезоні. Інше стихійне лихо — повені на Дністрі і його притоках, які забрали ряд пасік. Повідомляють про пасіку в 100 вуликів, яку повністю забрала вода. Але медозбір другої половини літа був непоганий. Так, був хороший врожай гірського падевого меду з хвойних. Непогано медували малина і ожина, гірське різнотрав'я. Був хороший медозбір з соняшнику в двох районах, де його сіють. Протягом сезону сильно росла закліщеність, через це мали ослаблення сімей перед зимівлею. Мали місце сильні потрави бджіл до червня. Враження від сезону суперечливі.  Частина пасічників розчаровується в бджільництві і залишає галузь. Натомість поширена думка, що область перенасичена бджолами, і наявна медоносна база не може забезпечити місцевих бджіл хорошим врожаєм меду. В таких умовах пасічники намагаються освоювати нові форми роботи. Так, область має успіхи в розведенні бджіл — вирощуванні маток і реалізації пакетів. Зокрема, в 2020-му році створений ще один облітник для маток у Галицькому районі. Набуває поширення створення в області екопасік для виробництва унікальних сортів органічного гірського меду.

Прекрасно перезимували бджоли на Тернопільщині (Рослий Ю.). Так само хорошим був весняний розвиток бджіл. Для медозбору з садів рік був несприятливий. Медозбір з акації – нуль. Цвіту було відсотків 20 від звичайного, але нектару акація не виділяла. Для бджіл була необхідна підтримуюча підгодівля. Кінець травня – червень були прохолодними. Роїння було слабким. В області були чималі посіви гречки, але меду з гречки не було через засуху і самозапильні сорти, які, ймовірно, не виділяють нектару. Не було меду і з липи. Можна сказати, що Тернопілля має найкращу медоносну базу серед усіх семи західних областей, а основні медоноси тут – ріпак і соняшник. Медозбір з ріпаку був 50% від звичайного, але це був хороший підтримуючий взяток для весняного розвитку. Медозбір з соняшника був добрим. Деякі пасічники зібрали по 80 – 90 кг/сім'ї. Але, знову ж таки, деякі сорти і деякі посіви соняшника не виділяли нектару зовсім. Через засуху меншим від звичайного був медозбір з різнотрав'я. Якихось значних відхилень у перебігу варроатозу протягом сезону не спостерігалося. Але мало місце ослаблення сімей восени, як вважають, через засуху в серпні, коли матки слабо відкладали яйця. Були випадки масового отруєння бджіл. Мали місце загибель сімей і знищення льотної бджоли. Звинувачують в отруєнні бджіл малих фермерів, які з метою економії коштів використовують контрафактні хімікати і порушують всі можливі процедури обробітку посівів. Разом з тим область має успіхи в боротьбі з отруєнням бджіл. Так, великий агрохолдинг «Мрія» постійно веде боротьбу проти отруєнь бджіл, а координує цю роботу облдержадміністрація. Спостерігається поліпшення організаційної роботи в бджільництві. В галузь прийшло багато молоді: до 50% пасічників в окремих районах – молоді люди до 30 років. В області створюються обслуговуючі кооперативи. Таких тепер тут уже 12. Кооперативи отримують гранти на техніку, причіпи, інвентар, їх пасічники їздять за кордон для обміну досвідом. Деякі члени кооперативів мають по 300 – 400 вуликів. Кооперативи налагодили в області виробництво полістирольних вуликів. Кооперативи – це крок вперед в нашому бджільництві. Крім виробництва меду область має ресурс для розведення бджіл. В кращі роки тільки через обласну контору бджільництва реалізовувалося по 3 – 4 тис. бджолопакетів. В 2020-му реалізували близько… 100. Не було попиту зі сходу і півдня – через низькі ціни на мед, потрави і нерентабельність там  виробництва меду. Дещо краща ситуація з реалізацією маток. Так, відомий найкращий маткар області реалізував більше 3-х тисяч маток, в тому числі і в деякі зарубіжні країни. 

На Закарпатті, в цій найтеплішій області України, бджоли перезимували нормально (Кречковський В.). З весни був хороший розвиток бджіл. Взяток із садів був лише підтримуючим. Ріпаку в області майже немає. Лісонасадження акації є, але через холодну погоду травня, взятку вона не дала, хоча в області цей взяток один із основних. Липи мало, і вона не медувала. Гречки в області не сіють. Є поодинокі посіви соняшника, але про масовий медозбір з нього говорити не доводиться. Не було в 2020-му році і взятку з різнотрав'я в горах. Роїння як такого не було. З одного боку, карпатська бджола не схильна до роїння, з другого боку, сезон цьому не сприяв. Власне, цілий сезон бджіл підгодовували, щоб вони не загинули від голоду. Деякі пасічники згодували за літо весь цукор, припасений для підгодівлі в зиму. З кліщем особливих проблем не було. Пасічники навчилися з ним боротися. Бджоли пішли в зиму досить сильними. Сахалінська гречка — підтримуючий медонос осені дещо ослаблює бджіл перед зимівлею, і тому гніздо скорочують на одну рамку. Але в тому році ослаблення не було. Традиційно, область має обмежені ресурси для медозбору, хороший врожай меду в області — рідкість, хоча меди тут високої якості. Мед — це лише третій за значенням продукт в бджільництві області. Основне  заняття пасічників — це виробництво пакетів і вирощування маток для реалізації. Можна пошкодувати, що ми втратили (чи по суті віддали) ринок на сході через відомі події. Компенсувати втрату ринків Росії і сходу нічим, попит зі східних областей і ринок Молдови надто малі. Була надія, що карпатських бджіл можна буде реалізувати в Європу. Але зрушень в цьому питанні немає, хоча потенціал ринку ЄС величезний — попит тут до 7 млн. бджолосімей щороку. Криза зі збутом бджіл в області поки не має свого вирішення, і це дуже негативно впливає на галузь.

В Чернівецькій області бджоли перезимували з втратами сімей до 20%, що вважається нормальними для зимівлі (Пущук Л.). Сади, ріпак, акація не медували в цьому сезоні через холодну погоду, хоча ресурси для медозбору з цих медоносів в області є. Був медозбір з липи і соняшника. Гречки в області вирощують мало. На жаль, мали місце випадки отруєння бджіл. Знищення довкілля в області загрожує бджільництву. Пасічники області традиційно займаються розведенням бджіл, оскільки тут хороші умови для весняного розвитку сімей. Серед продукції бджільництва тут на першому місці пакети і матки, мед – лише третій за значенням продукт. При підготовці до зими спостерігалося значне ослаблення сімей, закліщеність бджіл восени була високою.

Дуже добре перезимували бджоли і на Волині. Але холодна затяжна весна спричинила слабкий розвиток бджіл (Приймак В.). Сади меду не дали, а перший мед пасічники відкачали з ріпака. З акації меду не було, хоча слабке виділення нектару спостерігалося протягом 2,5 дні. Бджіл довелося підгодовувати і в червні. Не було меду і з липи, оскільки через несприятливий температурний режим вона не виділяла нектару. Гречки в області сіють мало. Натомість соняшник дав хороший медозбір. Традиційним для області є медозбір з різнотрав’я, зокрема, золотушник медував до 24 вересня. Але все більше природних угідь під оранкою. Бджоли сильно роїлися в травні – червні, після хорошого нарощування на ріпаку. Особливих проблем з кліщем не було. Мали місце потрави бджіл протягом сезону, зокрема, на ріпаку. 

Гарно перезимували бджоли на Рівненщині (Тимощук А.). Дуже добрим був весняний розвиток бджіл. До ріпака бджіл довелося підгодовувати. Перший продуктивний медозбір був з ріпака і садів, які цвіли одночасно. Медозбору з акації не було, оскільки її цвіт вимерз, вже другий рік підряд. Липа медувала слабо, гречки в області сіють небагато. Добрим був медозбір з соняшника, якого тут сіють все більше. Помітним медоносним ресурсом області є різнотрав'я. В кінці літа медує новий для нас медонос — золотушник, родом з Америки. Традиційний останній медонос в області — верес. Але ресурси вересу скорочуються через зміну клімату, через вирубку лісів. Бджоли дуже сильно роїлися після хорошого весняного розвитку і відсутності взятку на початку літа. Кліща було багато під кінець літа, і стоїть питання про обробку бджіл від варроа вже літом. Одного обробітку восени вже мало. Втім, в зиму бджоли пішли в хорошій силі, ослаблення не спостерігалося. Були випадки масового отруєння бджіл, зокрема в Рівненському, Корецькому і Гощанському районах гинули бджоли від ранньовесняного обробітку полів у квітні.

Схід

В Донецькій області результати зимівлі хороші (Лігачов В.). Але весняних медозборів не було. Сади, ріпак, акація, гречка меду не дали. Холодний травень і відсутність взятків затримували весняний розвиток бджіл. Виручив соняшник — медозбір з соняшника був хорошим. Мали місце епізодичні випадки отруєння бджіл. Протягом сезону діставав кліщ. Пасічники за сезон обробляють бджіл 3 – 4 рази проти кліща по схемі – пластини, щавлева кислота, пластини, біпін. Протягом року область страждала від засухи. Опадів було обмаль, аж до нового року. Засухи створюють проблеми, в тому числі і з пилком. Галузь в області переживає тяжкі часи. Молодь іде з бджільництва. Кількість пасічників, зокрема, в Краматорському товаристві  скоротилася вдвічі. 

Зима на Харківщині була досить теплою (Санін Ю.). Власне, відхід бджіл весною був більший, ніж взимку. Весною були негаразди з матками. Пасікам дошкуляла перелітна щурка. Область має великі проблеми зі знищенням довкілля і хімізацією полів, яка досягла таких розмірів, що навіть дощових черв'яків у ґрунті не залишилося. На полях немає і кротів. Зникає кормова база бджіл. Навіть, коли сіють медоноси, перевагу віддають самозапильним сортам. На полях панують монокультури. Інтенсивно знищуються ліси, лісосмуги переважно вже знищені, вирубуються липа і дубові гаї. Старі сади перебувають у занедбаному стані, з вирощуванням нових є проблеми, оскільки останні роки спостерігаються засухи. Наприклад, проблемним стає вирощування яблунь в таких умовах. Розорюються луки. В таких умовах майського меду не може бути в принципі. Область є одним із лідерів галузі в Україні, але останні роки бджільництво тут переживає важкі часи.

В цілому добре, з невеликими втратами перезимували бджоли на Луганщині (Кравченко С.). Був невеликий взяток з садів, але холодний травень затримав розвиток бджіл. Медозбору з акації не було. Бджіл доводилося підгодовувати мало не до соняшника. Зміни клімату і опустелювання в області відчуваються гостріше. Ріпаку через засуху тепер сіють мало, і медозбору з нього немає. Не сіють і гречки. Мало кукурудзи, через це сівозміна в області зводиться до того, що щороку міняють посіви соняшника і зернових – пшениці або ячменю. Основний і чи не єдиний медонос – соняшник в цьому році дав слабий медозбір. Мали місце отруєння бджіл, зокрема, на плантаціях нуту. В якості прилипача для отрутохімікатів при обробці нуту використовують малясу, що приваблює бджіл і приводить до їх отруєння. Протягом сезону спостерігалася сильна закліщеність. З цієї причини бджоли в зимівлю пішли слабими по силі – часто на 3 – 4 рамки бджіл.

Пакети і матки

Розведенням бджіл у нас традиційно займаються західні області: Закарпатська, Чернівецька, Івано-Франківська, Львівська, де медоносна база для бджіл скромніша, ніж в інших областях, натомість є кращі умови для розведення – рання весна, хороший пилковий взяток, м’який клімат, більша кількість опадів влітку. Хороша кваліфікація маткарів і пасічників – то вже суб’єктивний фактор. Рух пакетів і маток – переважно на схід, в центральні і південні області. Продаж пакетів в Росію, Казахстан і Білорусь впав практично до нуля через відомі обставини. Продаж пакетів в Європу так і не пішов через складнощі на митниці. Наприклад, в Молдову непогано продаються матки, але до торгівлі пакетами справа так і не дійшла. Через ці обставини сталося перевиробництво пакетів, і мало місце демпінгування цінами деякими виробниками. Найдорожчі матки і пакети в 2020-му році - на Львівщині, потім Чернівецька область, потім Франківська. Найдешевші матки і пакети були на Закарпатті. Такий ціновий розподіл дещо незвичний, ще зовсім недавно картина була протилежною.

Виробництво інвентаря

Ситуацію в сфері виробництва інвентаря можна охарактеризувати одним словом – катастрофа. Виробництво і реалізація інвентаря впало в 5 разів – за словами керівника кооперативу ПАВІК – Гуслія Ю. Більшість виробників на грані банкрутства. Дехто відтягує момент закриття, реалізуючи інвентар за кордон, дехто намагається реалізувати інвентар в борг або лізинг. Персонал частково вже скорочено, підприємства втратили оборотні кошти. Пасіки розміром до 50 вуликів практично повністю припинили закупівлю будь-якого інвентаря – димарів, стамесок, ножів, вуликів, медогонок і далі по списку. Пасіки розміром більше 300 вуликів ще намагаються виживати, з огляду на нижчу собівартість меду в цих господарствах. Серед комерційних пасічників ще є деяка надія на дотації зі сторони держави. Якщо просто пасіку можна відновити за рік-два, то відновлення підприємства по виробництву інвентаря навряд чи можливо взагалі. Якщо бджільництвом можна займатися на любительському рівні і перечекати важкі часи, то у виробництві інвентаря такі підходи неможливі.

Отруєння бджіл

Отруєння бджіл набрало небачених раніше масштабів. Якихось системних заходів по охороні бджіл від отруєнь і їх збереженню на державному рівні немає. Аграрій перед обробкою поля має попередити пасічника про те, що він буде труїти бджіл. Така ось цікава в нас форма імітації боротьби з отруєнням бджіл.

Пасічники неохоче діляться своїми бідами про загибель бджіл від отруєння. Наша суб'єктивна оцінка: від отруєнь в країні гине щороку більше мільйона бджолосімей.

Погода

Протягом сезону погода була аномальною. Відмітимо основні метеоподії, які значно вплинули на утримання бджіл. 

Аномально тепла зима. Тепла зима не є благом для бджіл. Підвищення температури взимку приводить до збільшення активності бджіл, і вони із зимових довгоживучих стають літніми з короткою тривалістю життя. Як наслідок, маємо значне ослаблення сімей і збільшення кількості підмору до весни. Весна, напроти, була холодною. Мали місце морози і заморозки, коли вже почалася вегетація рослин, плодові бруньки ще до цвітіння підмерзли у ряду медоносів, зокрема, сади, ріпак і акація не мали нормального цвіту і не виділяли нектару. 

Враження таке, що бджільництво, створене тяжкою і звитяжною працею українських пасічників на рубежі 2000-го року, в 2020-му році припинило своє існування. Можемо констатувати, що закінчився деякий етап в галузі. В бджільництві сталися якісні зміни в 2020-му році — причин тому декілька:

  • масові отруєння бджіл, які набули загрозливих масштабів;
  • знищення довкілля, вирубка лісів і лісосмуг, знищення степових природних ландшафтів;
  • знищення річок, озер і боліт;
  • скорочення і знищення медоносної бази, джерел пилку і нектару;
  • поширення нових хвороб і шкідників;
  • кадрові проблеми - молодь іде з бджільництва. Залишаються пасічники старшого віку, в яких немає особливого вибору в зміні професії;
  • завезення нових, непристосованих до наших умов рас бджіл;
  • зменшення генетичного розмаїття наших популяцій бджіл через помилки в розведенні, що веде до їх виродження;
  • глобальне потепління;
  • зміна клімату і погодних паттернів в Україні;
  • опустелювання півдня і сходу країни.

Звичайно, всі ці негативні тенденції діяли і в попередні десятиліття. Але тоді це були кількісні зміни. В 2020-му році настали зміни якісні. Наприклад, вирубування акації тривало десятиліттями, але в попередні роки її вистачало і на дрова, і для бджіл. В цьому сезоні, таке враження, що акацію нарешті вирубали повністю і всю — принаймні в декількох областях, і тепер в найближчі десятиліття у нас свого акацієвого меду нарешті не буде.

Епідемія і карантин.

Безпосередньо на стан справ на пасіках це лихо вплинуло мало. Не дуже постраждала і роздрібна торгівля медом. Вона і так була на невисокому рівні. Але припинилася будь-яка громадська робота в галузі. Виставки, семінари, конференції, зібрання пасічників первинних осередків — все це припинилося. І без спілкування і зустрічей пасічники відчувають себе не дуже комфортно.

Про позитив.

В нашому аналізі результатів сезону 2020 переважають негативні моменти. Але були і хороші новини. Зокрема, почався ріст оптових цін на мед, які досягли рівня майже 2 долари за кг. Це заслуга США, де взялися навести лад з фальсифікацією меду на міжнародному ринку. Друга хороша новина — вперше за багато років українські пасічники (близько 1,2 млн. бджолосімей) отримали дотацію від держави на утримання бджіл в розмірі приблизно 240 млн. грн. Тут важлива не так сума — 200 грн. на сім'ю, як увага уряду до проблем галузі. Наскільки мені відомо, важливу роль в організації виплати дотацій відіграла Спілка Пасічників України.

Коментарі (0):