Проблеми систематики медоносних бджіл України

Рік написання: 2016

Згідно літературних даних, на території України поширені чотири раси медоносних бджіл: українська, карпатська, кримська, європейська (поліська). Проте, ясності немає навіть в українських назвах рас бджіл. Так, таксон нижче виду має у нас назву “порода”, всупереч міжнародним нормам, де прийнята назва “раса”.

Але і оригінальні назви рас бджіл нестабільні. Зокрема, раса українських бджіл в різний час мала назви: українська степова, степова, степова українська. В міжнародній практиці прийнята назва тільки із одного слава, наприклад, італійська, країнська чи сирійська бджола. 

Поліська бджола має у нас назву поліська популяція середньоросійської бджоли, хоча в Поліссі поширена європейська бджола. Полісся ніяк з Росією не пов’язане географічно, а назва середньоросійська є в Росії місцевою назвою європейської бджоли. Немає в світі раси з такою назвою – середньоросійська.

Якщо ми перейдемо до загальноприйнятих латинських назв рас бджіл, то тут проблем виявиться ще більше.

Раса українських бджіл не має латинської назви, вона не входить в жодну міжнародну класифікацію бджіл, зокрема, вона відсутня в найавторитетнішій систематиці Руттнера.

Двоїста чи й непевна ситуація з карпатською бджолою. Карпатська бджола теж не має загальноприйнятої міжнародної назви. Проте, карпатська бджола досить відома в світі. Тому її на внутрішньому рівні подають як окрему расу бджіл, на міжнародному рівні її позиціонують як популяцію суперпороди карніка (термін суперпорода є чисто радянським винахідом). Такого поняття, як суперпорода в систематиці бджіл немає.

Поліська бджола - це  Apis mellifera mellifera, тобто це звичайна європейська бджола. Називати її популяцією середньоросійської породи бджіл некоректно, оскільки досить далеко від Росії географічно, а з Європою Полісся межує. 

Кримська бджола, Apis mellifera taurica Al., якраз має коректну систематику, але вона не входить в жодні міжнародні огляди, оскільки знаходиться на грані зникнення, можливо, вона вже втрачена.

Україна входить в трійку – п’ятірку головних виробників меду, по кількості сімей ми треті – четверті в світі, але ситуацію з таксономією наших бджіл інакше, як катастрофічною назвати важко. Виходить, що у нас немає жодної раси бджіл, більш менш коректно описаних з правилами міжнародних норм таксономії.

Але назви рас – то тільки один бік проблеми. Кожна раса бджіл має свою область природного розселення – ареал. В Україні не визначені ареали рас, не визначені границі між ареалами. Але що парадоксально, є план породного районування бджіл. Невідомо, де проходять границі між ареалами українських і карпатських рас, карпатських і поліських бджіл, українських і кримських. Між тим, раса карпатських бджіл є першою по розведенню на території бувшого Союзу, а раса українських бджіл, ймовірно, є найпоширенішою в Європі після карніки. 

Якщо поглянемо на міжнародну систематику бджіл, то можна зробити висновок, що оригінальних рас бджіл в Україні немає взагалі. Так, раси українських бджіл повністю відсутні в найбільш авторитетній і найвідомішій систематиці Руттнера. Нинішня ситуація з систематикою бджіл в Україні – тяжкий спадок системи, створеної в СРСР, коли у вивченні бджіл керувалися не законами біології, а українофобством. Це зрозуміло і зарадити цьому неможливо. Менше зрозуміло, чому за 25 років незалежності ми так і не відійшли від цієї системи. Для покращення ситуації в систематиці бджіл не зроблено нічого, хоча на міжнародні форуми їздили наші численні делегації, в тому числі і з інституту бджільництва.

Конгрес Апімондії в Києві був хорошою можливістю заявити про раси наших бджіл і вирішити ці проблеми, але на жаль ця можливість була втрачена. За останні 25 років жодної оглядової доповіді про раси бджіл в Україні ні на один міжнародний форум представлено не було.

Для поліпшення ситуації з систематикою бджіл в Україні вважаю необхідним зробити наступні кроки:

  • визначити границі ареалів хоча би для українських і карпатських бджіл, хоча би приблизно;
  • дати латинські назви українським і карпатським расам бджіл, моя пропозиція щодо назви українських бджіл – Apis melifera ukrainica Prokopovich;
  • повернути загальновживану лексику - підвид,  раса замість – порода;
  • заявляти про раси наших бджіл на міжнародних форумах – Конгресах Апімондії і Апіславії, семінарах і симпозіумах, для чого готувати відповідні оглядові доповіді на подібні форуми, робити це варто на офіційному рівні – від інституту бджільництва, від спілки пасічників України;
  • провести генетичні дослідження рас бджіл України на предмет їх ідентифікації і порівняння з расами бджіл інших місцевостей і країн.
Коментарі (0):