Про термінологію в бджільництві

Рік написання: 2020

Заняття бджільництвом крім, власне, бджіл, передбачає також роботу з великими масивами інформації. Світ медоносної бджоли дуже відрізняється від того, в якому живе людина. Ці дві обставини вимагають від пасічника такої форми інтелектуальної роботи, як абстрактно-динамічне мислення, що незвично для рядової людини. Понятійний ряд у бджільництві досить складний, а полегшити вирішення наших проблем у цій сфері мав би такий інструментарій, як термінологія бджільництва.

Маючи досвід у бджільництві більше 40 років, завжди мав схильність до читання відповідної літератури і періодики, як і кожен думаючий пасічник. Про те, що термінологія у бджільництві - поняття далеке від досконалості і одностайності, помітив давно, але в останні роки подібна невідповідність почала формуватися у проблеми, які варто обговорювати і вирішувати.

Попередньо варто зауважити, що термінологія галузі не монолітна, що в бджільництві існує кілька термінологій - це: 

  • сучасна українська термінологія - це книги, журнали, жаргон пасічника;
  • українська наукова термінологія - це досить аморфне і ще не до кінця сформована сфера;
  • термінологія, якою користувалися в часи Російської імперії, старі терміни. Ця термінологія випробувана часом, влучна і точна. Багато термінів з цієї царини послуговують пасічникам і тепер. Засів, дітва, занос, матка, дуплянка - всі ці терміни звідси;
  • міжнародна термінологія - переважно це англомовні терміни практичного бджільництва;
  • міжнародна наукова термінологія – це мова наукових журналів, Апімондії, міжнародних наукових заходів, мова вчених-апідологів.

Проблема в тому, що ці термінології не співпадають в понятійному ряду, в трактуванні окремих термінів, в смислі окремих понять, деякі терміни в сучасній термінології є відверто невдалими. Це спричиняє плутанину і непорозуміння при читанні, перекладі і написанні текстів, потрактуванні прочитаного.

Перейдемо до конкретики і самих прикладів.

Термін бджола в українській мові і похідні від нього надто невдалі. В англійській мові - це вее (бі), в німецькій – biene (біне): коротко і звучно. Кращий варіант для нас – пчола. Приклад з історії. Олена Пчілка – псевдонім відомої поетеси, матері Лесі Українки. Я думаю, навряд чи знайдуться поети чи поетеси, які би побажали взяти своїм псевдонімом слово бджола. Надто неоковирний цей термін. Бджола - надто складний термін у фонетичному плані. Як на мою думку, цей термін потребує спрощення. В словнику Уляни Мовної є два простіші варіанти, які були у вжитку в окремих місцевостях України - це бжола і пчола. У словнику Грінченка є всі три терміни: бджола, бжола і пчола. Повернення до старіших термінів, як на мою думку, цілком доречне.

Термін медоносні бджоли є тільки в нас. В основних мовах світу – англійській, німецькій, французькій, іспанській вживається термін медові бджоли, що більш правильно і доречно.

Бджолосім’я – термін, що означає бджіл одного вулика. Це невдало з точки зору біології бджіл. Проблема в тому, що бджоли сім’ями не живуть. Форма рідства бджіл одного вулика, як дочок однієї матки, є складніша і не є сім’єю. В результаті зміни матки,  рідство бджіл у гнізді стає ще більш віддаленим від сім’ї. Є ще дрейф бджіл, зльоти, нальоти, розльоти, збірні відводки, ссипні рої, коли бджоли одного гнізда взагалі не є у рідстві між собою, тим не менше живуть спільно. Правильніше було би  - бджолородина. В англомовній літературі вживається термін колонія бджіл, що більш точно. Бджолосім’ї немає більше ніде в інших термінологіях. Згадується анекдотичний випадок, який трапився років 20 тому, коли наші науковці підготували доповідь до міжнародної конференції, де вжили термін bee family (бджолина фамілія), замість bee colony (бджолина колонія). Щоб не бути голослівним, подібні «перли» від наших науковців можна зустріти і в збірнику матеріалів Конгресу Апімондії за 2013 рік, який проходив у Києві.

Елемент гнізда бджіл – щільник, від слова щільно, так розміщені бджолині комірки в гнізді, на відміну від гнізда джмелів, скажімо, чи меліпон, де комірки гнізда розміщуються якраз не щільно. В нас чомусь вживається термін стільник - від слова стіл чи що. 

Відводок – калька з російської. Дуже невдалий термін. Такого поняття немає в інших термінологіях і країнах. Є поняття нуклеус в міжнародній термінології. Проблема в тому, що термінів у нас два – відводок і нуклеус, які в нас означають два поняття, а в світі – це лише одне поняття. Нуклеус відкрив Лангстрот у 1851-му році - термін, яким світ і користується дотепер. Термін відводок появився приблизно у 1930-му році в Росії. Типовий радянський новояз, підстав для появи цього терміну у бджільництві не було ніяких. Терміну відводок немає в Шимановського (книга «Методи пчеловождения»), ранніх творах Корабльова чи Нестерводського, енциклопедії Рута і Дадана «Бджола і вулик» і ще багато де. Термін відводок – зайвий, є просто нуклеус – термін, що означає ядро новоствореної колонії бджіл. Два терміни одного поняття створюють плутанину і проблеми при читанні англомовної літератури і спробі перекладу наших текстів на іноземні мови чи навпаки.  

Інший термін – пакет. В міжнародному смислі пакет - це те, що у нас розуміють, як безсотовий пакет, тобто бджоли у ящику без щільників на продаж по пошті. Це основна форма реалізації бджіл у світі, де є нормальна поштова служба, яка гарантує своєчасну доставку, без ризику загибелі бджіл від голоду, без щільників – це критичний момент. У нас таких сервісів ніколи не було. Тому в нас бджіл реалізують у формі нуклеусів на продаж, які мають назву пакетів. Тобто пакет в нас і за кордоном - це різні поняття. Оскільки в нас словом пакет називають два поняття: власне пакет і нуклеус на продаж, то виник штучний термін безсотовий пакет. Щось із розряду – масло масляне.

Ще одне поняття стосується більше науки. Це ми про породи бджіл. Немає в світі поняття порода бджіл. Є раси бджіл. В систематиці, на мові науки, це термін підвид.

Близька до цього проблема: назва наших бджіл – українська степова. Прийнято в світі бджіл називати одним терміном – італійські, сирійські, єгипетські, перські, європейські, країнські і т. д. Проблеми тут нібито і немає – раніше у нас і породу називали расою, до 1970-го року, і бджіл називали просто українські. Але в наш час і науковці, і пасічники, і журнали продовжують вживати невдалі і неграмотні терміни: порода бджіл і українські степові бджоли. Якщо ми збираємося легалізувати наших бджіл в міжнародній систематиці, заявити про українських бджіл у світі, експортувати наших бджіл і маток до Європи, то, можливо, варто почати хоча би з вживання коректних термінів у цьому плані?

Ми навели приклади невдалих термінів. Але є ситуації, коли окремі поняття взагалі не мають терміну для свого означення. Наприклад, як називається вулик з бджолами? Ніяк, власне. В дореволюційній літературі був термін пень. Вислови: беремо хороший пень, або – цей пень дав багато меду - зрозумілі і сучасному пасічнику. В англомовній літературі – це термін stock. У нас для цього поняття сталого терміну немає. Відсутність терміну приводить до казусів. Поширена підміна понять через відсутність відповідного терміну. Наприклад, у нас часто можна почитати: вулик дав багато меду або медозбір на вулик і т. п. Вулики меду не дають і не збирають.

В міжнародній літературі поширений термін бджоли-фуражири або просто фуражири, тобто - це бджоли, які збирають нектар. Досить поширений і часто вживаний термін. У нас чомусь такого терміну немає, хоча іноді вживають – бджоли-збирачки

Ще цікавий приклад – медоносні рослини (іноді їх називають медодайні). Але рослини не дають меду і не носять його. В світі такого терміну чомусь немає зовсім. Можливо тому, що неможливо провести чітку границю між рослинами, квіти яких нектар виділяють і тими, які не мають такої функції. Приклад – соняшник. Нектар ця рослина виділяє не на всяких ґрунтах і до медоносів відноситься не у всіх країнах. Інший невдалий приклад в цьому плані – ентомофільні рослини. Чи може цукровий буряк вважатися ентомофільною рослиною тільки на тій підставі, що його любить їсти довгоносик, наприклад?

Часи залізної завіси закінчилися. Ми все більше інтегруємося у міжнародне бджільництво. Наші науковці стажуються і працюють в інших країнах, беруть участь у міжнародних форумах, готують доповіді і пишуть статті. Наш мед, пакети бджіл і матки експортуються у все більшій кількості, у все більше країн. Наші пасічники працюють на пасіках всього світу. В цьому плані наша термінологія має бути максимально ідентична міжнародній, а не бути калькою з російської.  

Тут у статті всі невдалі, на думку автора, терміни виділені курсивом, пропоновані до вживання терміни – жирним.

Термінологія - це те, що стосується всіх, тому тема вимагає обговорення без поспіху, з наведенням аргументів. Але зміни в термінології бджільництва назріли.

Коментарі (0):