Про дальність польоту трутнів

Рік написання: 2019

Важливим є питання щодо відстані, на яку відлітають від гнізда трутні і матки при паруванні. Про те, що матка парується поза гніздом, першим повідомили Янша і Губер. Чому поза гніздом і на віддалі, зрозуміло – матка намагається уникнути близькоспорідненого схрещування. На перший погляд, трутень має чудові льотні характеристики. На це вказують сила крил і гострота зору трутня. Але трутень не має медового зобика. Це може означати, що він не може: 

  • далеко відлітати від власного гнізда;
  • довго знаходитися в польоті, на відміну від бджіл чи матки, адже рій може відлітати на десятки кілометрів від власного гнізда. Питання це невивчене. Є припущення, що в польоті трутень в якості пального замість меду може використовувати запаси глікогену власного тіла, як це роблять інші комахи. Але це лише припущення. В світлі сказаного, стає зрозумілим, чому трутні можуть залітати в гнізда інших сімей. До власного гнізда трутень не завжди може долетіти.

Отже, матка вилітає на парування за межі свого гнізда, щоб уникнути парування з власними трутнями. Ймовірно, матка має відлітати якомога далі, за максимальну дальність польоту трутнів з власного вулика. Спробуємо проаналізувати цю гіпотезу на основі відомих наукових даних.

Знаменитий колись пасічник із Чернівців Михайло Бордіяну розповів мені року так приблизно 1985 таку історію. На своїй гірській пасіці на 140 бджолосімей він вирішив визначити дальність польоту бджіл за взятком. З цією метою він разом з помічниками ще з ночі з пульверизаторів, до льоту бджіл, обробили всі гнізда підфарбованою мукою. Потім його помічники - пасічники розійшлися в різних напрямках, щоб визначити, як далеко літають бджоли, посипані мукою. В результаті досліду виявилося, що бджоли в умовах гірського однорідного різнотрав’я за взятком літають на відстань 9,5 км. Але дослід дав ще один дещо несподіваний результат: виявилося, що посипані мукою бджоли атакують бджіл, мукою не оброблених. Бджоли однієї пасіки відчувають себе спільнотою, яка бджіл з інших пасік сприймає як чужаків і конкурентів на медоносних угіддях.

Це наводить на певні роздуми. Бджоли - суспільні комахи, і суспільна форма організації їх життя – бджолосім’я, як суперорганізм. Але існує, ймовірно, ще якась надбудова в суспільній організації бджіл, про яку ми, пасічники, не підозрюємо. Бджоли, ймовірно, відчувають рідство з бджолами інших сімей пасіки. Але тут справа не в пасіці. В природі бджоли пасіками не живуть, і еволюція над удосконаленням пасік не працювала. Тут мова може йти про місцеву популяцію бджіл, як про деяку суспільну форму організації життя бджіл, вищу, ніж бджолосім’я і структурно наступну до неї. В пошуках істини, в пошуках відповіді на поставлені питання ми звернемося в нашому аналізі до такого фактору, як горизонтальна форма рідства між сім’ями через трутнів. 

Спробуємо проаналізувати, як діє подібний механізм.

Оскільки матка парується поза гніздом, то вона повинна уникати парування з власними трутнями за рахунок того, що вона відлітає далі, ніж її можуть дістати власні трутні. В природі бджоли розмножуються роїнням, а рої-втораки (з неплідними матками) летять до 100 км в пошуках нового житла і… чужих трутнів. Це в природі. Складніше ситуація на наших пасіках, де пасічник «бореться» з роїнням. Оскільки рої нікуди не відпускаються, неплідні матки з великою ймовірністю можуть паруватися зі спорідненими трутнями. Це загрожує двома видами інбредної депресії. По перше, є ймовірність парування з трутнями, які мають однакові статеві гени. Як наслідок – генетично вищеплений розплід. По-друге, депресія через підвищення гомозиготності по більшому числу локусів, що веде до того, що «нехороші» рецесивні гени починають проявлятися в фенотипі бджіл. Виродження бджіл через ці обставини настає досить швидко.

Практичні кроки, які попереджають ці явища: 

  1. Завезення маток зі сторони, щороку з різних джерел, але спорідненої раси.
  2. Кочівля бджіл і виведення маток на кочових точках.
  3. Обмін матками між пасічниками.

Названі кроки здатні запобігти інбредній депресії, нехай і не в такій мірі, як природне роїння.

Коментарі (0):