Поради про те, як писати статті по бджільництву

Рік написання: 2008

В процесі написання мною статей по бджільництву напрацьовано деякий досвід, яким я хотів би поділитися з читачами. Правила писання статей зібрані з різних джерел, наприклад, зі статті Веннінга, опублікованої в США, деякі складені мною.

Читаючи статті інших авторів, іноді знаходжу, що вони написані „не по правилах”, із-за чого втрачають. Можливо наведені тут правила і схеми допоможуть молодим авторам. Цілком можливо, що і інші автори послуговуються теж певними правилами, і вони можуть відрізнятися від наведених тут.

1. Журнальна стаття має бути обсягом не більше 2 – 4 тисячі слів. Більше - то виняток. Якщо стаття не вміщується у вказаний обсяг: щось тут не так, або її варто розбити на кілька статей, або автор хоче сказати щось більше, ніж дозволяють рамки статті. Відчуття форми і змісту – ознака професіоналізму автора.

2. Стаття – здатність сказати що-небудь нове. Ідеальний варіант: стаття - це те, що до Вас ніхто ніколи не писав. Це може бути нове геніальне відкриття у бджільництві, нові думки, нові обставини, просто новий свіжий погляд на речі давно відомі. Не варто повторювати дослівно те, що вже написане.

3. Газетна стаття – спроба відповісти на 3 питання: хто/що, коли і де. Приклад газетної статті із літератури – Громадянин О. Бендер попав під коня  (Російське: Гражданин О. Бендер попал под лошадь). Все по схемі – хто, коли і де. Питання коли і де тут вирішені автоматично за номером і місцем виходу газети. Журнальна стаття складніша: вона повинна відповідати на 5 питань: хто/що, коли, де, чому і як. Причому наголос автором повинен бути зроблений автором на двох останніх питаннях – чому і як.

4. Пиши про те, що добре знаєш. Якщо пасічник добре знається на медозборі із соняшника, а липового меду ніколи не бачив, то і писати такому пасічнику варто про медозбір із соняшника, а не вчити людей мед із липи качати. Теза зрозуміла, втім наша бджолярська періодика переповнена протилежного змісту прикладами, коли автори пишуть статті на теми, якими добре не володіють.

5. Коли приходять нові думки, негайної записуй їх. Нові думки можуть приходити будь-де: на пасіці, в поїздці, навіть уві сні. Написання статей - хороших статей, процес творчий, тут потрібні натхнення, настрій, які не завжди приходять за бажанням автора. Тому під рукою завжди повинні бути записник і ручка/олівець. Думки, не записані вчасно, можуть забутися і в Вашу голову ніколи більше не повернутися. Жалкувати є за чим, адже кожна людина унікальна і, можливо, саме втрачені думки нікому більше крім Вас в голову не прийдуть. Тому всі нові думки, спостереження, навіть відкриття записані мають бути негайно по тому, як вони до Вас прийшли.

6. Виправляй, виправляй, виправляй. Дехто з пасічників, яким є що сказати на тему бджільництва, не пишуть статей на тій підставі, що вони, мовляв, не вміють писати статей, тому і не пишуть. Хороші статті виходять не тільки в тих, хто вміє гарно писати, але і в тих, хто просто багато переписує текст. Перепишіть свою статтю разів 5 – 10, в процесі переписування удосконалюйте текст, і стаття у вас вийде. Це відомий прийом, і ним користуються навіть професійні журналісти.

7. Вичитуйте статтю вголос. Слово сказане – це голосом оформлена думка. Винайдення писемності – це по суті ще одна форма вислову думки – слово записане. Спочатку запис проходив по схемі: думка, слово сказане, слово записане. З часом схема спростилася: думка – запис слова, без його висловлювання вголос. Проте, з часом виявилося, що слово сказане і слово записане - взагалі-то речі не завжди тотожні. Я дозволив собі таке довге і нудне пояснення з однієї причини: існує простий спосіб корекції статті – прочитайте свою статтю вголос, прочитана вголос стаття звучить зовсім не так, як текст, прочитаний „про себе”. Внесіть необхідні правки. Стаття Ваша після вичитки вголос і наступної правки буде звучати як пісня.

8. Завжди повинен бути хто-небудь, хто прочитає вашу статтю до того, як ви її запропонуєте читачам. Вашу статтю, якщо Ви її вислали в редакцію,  завжди прочитає редактор. Це його професійний обов`язок. Але повинен хто-небудь почитати вашу статтю до того, як Ви її відішлете до редакції, з тим, щоб ви могли внести необхідні правки. Виправляти завжди є що. Зайва пара очей завжди помічає помилки, які автор інколи не бачить.

9. Ваша стаття повинна відповідати вашим думкам. Пишіть те, що думаєте і вважаєте за потрібне сказати читачам. Це одна з умов, що ваша стаття буде цікава читачам. Знову ж таки, наша періодика переповнена протилежними прикладами. Чимало матеріалів у наших журналах багато разів правлені, редаговані, скорочені, розбавлені, скомпільовані. Вони давно втратили зв`язок з автором, який їх писав, нічиєї думки вони вже не виражають. Такі статті ніякого інтересу для читачів не представляють. Це неживі тексти, варто уникати писання і читання таких текстів.

10. Чітко формулюй свою думку. Іноді здається і ідея є, і план статті чіткий, а стаття не пишеться: не знаходяться потрібні слова, вже написане не відповідає тому, що ти мав намір сказати, думки не тримаються купи. На мою думку, це буває тому, що стаття ще не визріла, матеріалу для статті у автора ще немає, або він не стикується з матеріалом статті, емоції і відчуття взяли гору над логікою і розумом. Це означає одне – автор не готовий до написання статті. Кращий вихід - відкласти написання статті до кращих часів. 

Ми тут коротко подали поради, які можуть полегшити написання статей початківцям. Звичайно, існують і складніші технології. Статтю можна закінчити як-небуть ефектно, скажімо, вживши силогізм – складне логічне міркування, що поєднує два вислови або що-небудь в цьому роді. В сучасній журналістиці поширені маніпулятивні технології, коли автор намагається впливати на емоції, свідомість, навіть підсвідомість читача різними непрямими методами.

Використання подібних методик у бджолярській періодиці дає сумнівний ефект. Це тому, що читач наш, пасічник, часто інтелектом ніяк не поступається авторам статей. 

Інша особливість бджолярських журналів – пасічник читає журнал в надії дізнатись щось нове, що можна використати у своїй практиці. Але при цьому ніяк не бажає ділитися своїми власними секретами і досягненнями. Якщо всі пасічники будуть поступати так, то важко робити журнал цікавим для пасічників. Пасічник – центральна фігура в нашому бджільництві, ніхто краще пасічника бджіл не знає, і саме пасічники в масі своїй і мають бути  авторами статей у бджолярських журналах. Успіхів Вам у написанні статей по бджільництву.

Коментарі (0):