Перше виявлене використання воску людиною сталося в Анатолії за 7 тис. років до нашої ери

Рік написання: 2015

Університет країни басків (Іспанія).

Рештки посуду, виявлені в Іспанії.

Поточні втрати бджіл, як результат дії пестицидів, вірусів і паразитів, збільшують нашу поінформованість стосовно економічної важливості і суттєвої ролі бджіл в сільському господарстві. Взаємозв’язок між людиною і бджолами склався задовго до становлення сучасного сільського господарства, про що ми можемо судити, наприклад, по зображеннях древнього Єгипту, чи навіть з доісторичних часів Іберійського півострова (Іспанії), з наскельних зображень знаменитої печери Арана, поблизу Валенсії. Але насправді ми не маємо прямої інформації як, коли і де вперше виник інтерес людини до бджіл і її продуктів. 

Бджолиний віск є унікальним ліпідним комплексом. Це є своєрідний «біологічний слід», стійкий до зовнішніх впливів, який можна ідентифікувати при дослідженні органічних решток, присутніх при археологічних розкопках. З цією метою була створена міжнародна дослідна група при Хімічній школі університету Брістоля, яка досліджувала рештки керамічної посуди епохи неоліту з Близького Сходу, Європи і північної Африки. «Тепер нам відомо, що віск використовувався тривалий час, принаймні за 7 тис. років до нашої ери, ймовірно, в різних інструментах, ритуалах, косметиці, медицині, для освітлення чи, щоб робити посуд водонепроникливим», - пояснюють  Alfonso Alday і Lydia Zapata  - учасники досліджень.

Заняття землеробством виникло в епоху неоліту в кількох місцевостях Близького Сходу і мало своєю появою непередбачувані наслідки для природи. Зведення лісів для отримання полів і пасовищ сприяло створенню відкритих ландшафтів, в яких переважали кущі і трав’янисті рослини, створюючи довкілля, сприятливе для бджіл. В деякому смислі бджоли «слідували за землеробством», розширюючи сферу свого проживання.

Вченими досліджено понад 6 400 доісторичних решток на предмет того, де і коли вперше людина використала віск. Найдавніше використання воску виявлено на неолітичній стоянці в Анатолії (Cayonü), яке датується сьомим тисячоліттям до нашої ери. Знахідка співвідноситься до найдавнішої керамічної (гончарної) культури в цьому регіоні. В цьому ж районі знаходиться знамените поселення Çatalhöyük, в якому виявлені знамениті живописні зображення гнізда бджіл. Використання воску виявлено також в доісторичних поселеннях північного заходу Анатолії. Вони датуються між 5500 і 5000 роками до нашої ери, і віск тут при використанні змішували з жиром жвачних тварин.

В Європі перші подібні знахідки відносяться до дещо пізніших часів: в Греції – 4900 – 4500, в Румунії – 5500 – 5200 і в Сербії – 5300 – 4600 років до нашої ери. До того ж самого періоду відносимо перше використання воску в центральній Європі в неолітичних культурах Австрії і Німеччини. Більш пізнім це явище є у Франції і Словенії. На Іберійському півострові аналіз 130 знахідок не виявив будь-яких слідів воску, так що тут необхідні подальші дослідження. Можливостей тут менше, ніж в Левантійській культурі, де маємо чимало зображень бджіл. Логічно припустити, що бджоли мали бути на Іберійському півострові в ті часи, оскільки довкілля було підходящим для бджіл, а землеробство тут зародилося 5500 років тому.

Вчені виявили, що перше використання бджолопродуктів людиною в Данії і на Британських островах сталося раніше очікуваного. В той же час, повна відсутність слідів воску в знахідках дальше 57 паралелі, в євразійських степах може свідчити, що умови тут були несприятливі для існування бджіл.

Джерело: https://www.beeculture.com

Коментарі (0):