Падь

Рік написання: 2009

Світ медоносної бджоли настільки захоплюючий, що нашої фантазії і уяви не завжди вистачає, щоб осягнути його у всій його красі і складності. Медоносна бджола до того ж ще і мало вивчена, тому цікавих статей про бджіл у наших часописах завжди чекаєш. Поза всяким сумнівом, такою статтею - сенсацією, яка розширює наші уявлення про бджіл, є стаття «Падь» (Володимир Терлецький, УП – 09, ст. 45). Кілька днів я перебував під враженням від прочитаного. Ще б пак! Стаття радикально змінює наші уявлення про природу падевого меду, заставляє по новому подивитися на багато речей, до яких ми звикли. Але на якомусь етапі сприйняття статті виникли сумніви: захоплюватися і сумніватися – два крайні підходи, які дозволяють нам, пасічникам, більш адекватно сприймати дійсність. При детальнішому аналізі статті вона мені почала здаватися уже не такою переконливою, а в деяких положеннях довелося і зовсім засумніватися. Саме такий, критичний аналіз статті Терлецького я і пропоную читачам УП. 

Щодо джерела паді. Книгу «Великий сучасний довідник бджоляра» я до числа солідних не відносив би. А що пишуть справді солідні видання? Вінстон “The biology of honey Bee” («Біологія медоносної бджоли», видавництво Гарвардського університету) пише, що джерелом паді є комахи, які живляться соками рослин, про грибів – ні слова. Комахи можуть бути джерелом паді – про це говорить книга «Бджола і вулик», видання США (1993 р.). Морзе Р. (1980). 40-ве видання енциклопедії Рута пише, що падь виділяють кілька видів комах – білі мушки, червеці, а особливо - тлі (попелиці). Про те, що і гриби можуть бути джерелом паді, пише «Маленькая енциклопедия пчеловодства». Отже, основним джерелом паді є все-таки комахи, але якась незначна кількість може збиратися і з сумчастих грибів, але це, ймовірно, дуже рідко. 

…і нічого не падає з них краплями додолу. Краплі все-таки падають. Навіть назва «падь» походить від слова «падати».  Падь з силою вибризкується з кінця черевця попелиці. Оскільки попелиці живуть колоніями, і, як би вони «не відстрілювали» падь, то просто перемазалися солодкими виділеннями. Так, попелиці – це худоба мурашок, і між ними існує тісний зв’язок. Мурашки їх пасуть, охороняють, доять, розносять на нові пасовища. В Німеччині і Швейцарії, де збирають найбільше падевого меду, турбуються про захист мурашок, які є таким чином джерелом паді. Чому в цей ланцюжок втрутилися бджоли? На тій підставі, що медоносні бджоли – полілекти, тобто вони збирають нектар і солодкі виділення з усіх джерел, які знаходять. 

отже, кондієспороношення сумчастих грибів «копіює» і продовжує в часі квітування медодаїв. Ймовірний симбіоз між грибами і бджолами, про який тут говорить автор, на мою думку, є надуманим. Гриби виникли, можливо, 1 млрд. років тому, медоносні бджоли, як вид, – 1 – 2 млн. років  тому (Руттнер, 1987). Між ними ніякого зв’язку, очевидно, немає в тому смислі, як він існує між бджолами і квітковими рослинами. Адже, можуть бджоли збирати патоку на цукрових заводах, але ми не говоримо про симбіоз між бджолами і цукровими заводами. Вся справа в тому, що бджоли, при відсутності нектарного взятку, збирають все, що солодке на смак. 

…у другій половині літа, коли квітів навколо стає менше… Квітів стає менше із-за засухи, але засуха не дозволяє розвиватися і грибам. Тому падевий взяток із грибів не можна вважати альтернативою нектарному чи доповненням до нього.

…грибниця виділяє солодку рідину…вона призначена переважно для комах запилювачів… Тут автор вважає, що між бджолами і грибами існує симбіоз. Але бджоли гинуть взимку від такого взятку. Отже, природний добір не може працювати на установлення такого зв’язку між двома видами. Тому сумнівно, що солодкі виділення грибів призначені для комах.

…розносять їх, як це вони роблять з пилком квітів… Досить сумнівне твердження. Пилок квітів – це чоловічі статеві клітини квітів і, крім того, джерело протеїнів для бджіл. Розносять його бджоли з одних квітів на інші для перехресного запилення, а більшість пилку використовують як їжу. Спори – це одноклітинні зародки рослин, вже сформованих, їм перехресне запилення не потрібне, ніяких додаткових речовин для живлення бджіл спори не містять. У бджіл немає пристосувань для переносу спор. Та і куди вони їх можуть переносити?, Собі в гніздо? Спори там не потрібні. Спори прекрасно поширюються вітром, іноді водою, відомі випадки, коли на десятки тисяч км. Такий агент, як бджоли, для перенесення спор грибам не потрібен.

…найбільше паді утворюється при теплій вологій погоді, а в спекотливі дні її менше… Наші проблеми – це майже щорічна засуха в липні і серпні, коли все висихає, і виникають проблеми  із взятком. А якщо стоїть погода волога і тепла, то на більшій території країни вистачає медоносів і в другій половині літа. І бджоли будуть збирати нектар, а не солодкі виділення з грибів. Оскільки для них характерна певна вибірковість і пріоритетність при визначенні джерел взятку, бджоли несуть падь, коли інших джерел нектару немає.  

…бджолам цей мед несе загрозу, якщо вони зимують на паді… 

Автор тут путає поняття падь і падевий мед. Падь – продукт виділення комах, які живляться соками рослин, падевий мед – продукт життєдіяльності бджіл. Ці два поняття не тотожні. Бджоли, переробляючи падь, змінюють частково її хімічний склад: додають нові ферменти, а ті, що є в паді, утилізують, змінюють її водність, кислотність і ще багато чого.  На мою думку, шкода падевого меду для зимівлі бджіл перебільшена. Та і падевого меду в помітних кількостях у нас не буває, надто суха погода другої половини літа не дозволяє паді  стати значним джерелом взятку.

Коментарі (0):