Особливості експлуатації вуликів у бджільництві Туреччини

Рік написання: 2014

Наша поїздка на 20-й Конгрес Апіславії виявилася досить плідною, як в смислі знайомства з Туреччиною, так і в смислі вивчення її бджільництва. Продовжуємо знайомити читачів з побаченим і почутим на Конгресі. В даній статті мова піде про вулики. Вулики в Туреччині стандартні, гніздовий корпус – це, переважно, Дадан на 10 рамок, але експлуатація цих вуликів має деякі цікаві для нас особливості.

Із того, що ми побачили, дещо може виявитися досить корисним і для наших пасічників, а дещо і ні:

  1. Особливість бджільництва Туреччини – максимальний медозбір на сім’ю – 13 – 15 кг/сезон, а часто менше. Це означає, що магазини для меду тут майже не використовуються.  Вулик протягом сезону – це корпус на 10 рамок і все. Якщо в гнізді є три рамки з медом – це вже підстава, що мед можна відкачувати.
  2. Низькі медозбори ще більше підкреслюються тим фактом, що медозбір в Туреччині дуже «розмазаний» по сезону, який тут досить довгий. Так, листопад в Туреччині цілком медозбірний місяць. Іде медозбір падевого меду із сосни в провінції Мугла. Сюди з’їжджаються пасічники і з інших провінцій.
  3. Вулики в Туреччині ставляться прямо на землю. Підставки під вулики,  як у нас, не використовуються. Важко сказати, чим це спричинене. Можливо, клімат в Туреччині сухіший, ніж у нас, і процеси гниття не такі агресивні, щоб знищити дно, поставлене прямо на землю. Можливо, – це економія ресурсів. Вдається уникнути такої роботи, як перевезення підставок під вулики.
  4. Дно у вуликах часто необоротне і прибите наглухо. Це і зрозуміло. Якщо вулик однокорпусний протягом усього сезону, то немає потреби і в оборотному дні, і у взаємозаміні корпусів. Наскільки поширені такі вулики, виявити не вдалося.
  5. Оскільки дно необоротне і прибите наглухо, то до дна вулика прибивають невисокі полозки висотою 3 – 5 см. Можливо для того, щоб вулик легше було взяти з землі перед перевезенням на кочівлю.
  6. Новіші конструкції вуликів – багатофункціональні. В конструкції вулика передбачене все: і придонний пилковловлювач, і годівниці для рідкого і твердого корму, і решітка для збору прополісу, і відділення для відводка, і веранда для ізоляції бджіл при перевезенні чи при обробці полів хімікатами.
  7. Багато вуликів, які ми бачили, обладнані одним хитрим пристроєм, яких немає в Україні. Суть ось в чому. Є прилітна дошка на завісах. На передній стінці у вигляді букви «П» набиті планки. Якщо підняти прилітну дошку і зафіксувати її на цих планках, то вийде веранда для ізоляції бджіл при перевезенні. В прилітній дошці зроблені отвори для вентиляції. Бджоли ізолюються у вулику за пару секунд. Подібні пристрої ми бачили, як на старих вуликах, так і на нових, як саморобні, так і промислові. Схоже, що це пристосування пройшло випробування часом і вельми корисне. Чи буде воно таким корисним і в Україні? Це не очевидно. Справа в тому, що в Туреччині бджолосім’ї слабші, ніж в нас, і невеликий об’єм веранди достатній, щоб попередити запарювання бджіл при перевезенні. У нас такий пристрій потребує випробовування перед можливим масовим використанням.
  8. На виставці Апіславії нам доводилося бачити оригінальний круглий вулик для сотового меду. Справа тут ось в чому. Туреччина – країна патріархальна і консервативна. Перехід на рамковий вулик тут відбувався дуже поступово і повільно – протягом всього 20-го століття, без голодоморів, колективізацій і інших соціальних експериментів. Традиційний вулик Туреччини – циліндр, сплетений з лози і обмазаний глиною. Чимось нагадував нашу дуплянку, правда, покладену на бік. Таких вуликів в сучасній Туреччині вже не залишилося. Але ностальгія за медом з них ще є! Просто деяка категорія споживачів у Туреччині продукт, отриманий на медогонці, і медом то не вважає. Для такого споживача пасічники тут виробляють сотовий мед, але (увага) соти мають імітувати навіть форму традиційного вулика. Ми помітили два варіанти вирішення цієї проблеми: 1 - у рамку Дадана вставляють дві круглі форми для сотового меду; 2 - виготовляють традиційний турецький вулик на основі сучасних технологій.
  9. В Туреччині використовується шестирамковий вулик Дадана для нуклеусів (відводків). Такий вулик може бути і двокорпусним (2 х 6 рамок). В цьому випадку він може використовуватися як повноцінний вулик для медозбору.
  10. Ми не побачили в Туреччині конструкцій вуликів, близьких до наших (українського чи лежака). На мою думку, справа тут не у взаємоізоляції бджільництва Туреччини і України. Просто умови утримання бджіл, клімат і погода надто відмінні в наших країнах.

В наступних статтях ми продовжимо знайомство з бджільництвом Туреччини.

Коментарі (0):