Рік написання: 2025

Дана стаття - це зміст моєї доповіді, присвяченій ювілею Прокоповича, яка була прочитана на конференції у Житомирі 29 березня 2025 року. Оскільки тема викликала певний інтерес, було вирішено подати її у вигляді окремої статті до публікації.

Про бджільництво взагалі.

Заняття бджільництвом охоплює собою дві сторони, це :

1. розведення бджіл,
2. утримання бджіл.

Під розведенням бджіл ми розуміємо їх розмноження: створення поділів, нуклеусів, виведення маток, посадка роїв і взагалі створення нових сімей на пасіці.

Утримання бджіл - це всі операції з бджолами, направлені на отримання продукції бджільництва: меду та інших продуктів і операцій запилення.

Без розведення немає утримання. Бджолосімʼї, як і бджоли, також старіють і гинуть, в тому числі і від хвороб. Частину своїх зусиль пасічник направляє на розведення, відновлення чи розширення своєї пасіки. 

Як правило, процеси утримання і розведення відбуваються не одночасно. Протягом активного сезону ми або розмножуємо бджіл, або використовуємо їх на медозборі. Для успіху справи ці процеси мають бути розведені у часі: ми або розмножуємо бджіл, або займаємося медозбором.

Вважається, що розведення в більшості випадків відбувається за рахунок недоотримання продукції, тобто частину своїх сімей пасічник направляє не на використання на медозборі, а на створення нових сімей, за рахунок поділів продуктивних сімей. Причому, чим більшу кількість бджолосімей пасічник ділить, тим менше продукції він отримає.

Постає питання: а чи можна так розмножувати бджолосімʼї, щоб не було втрат в отриманні продукції на медозборі? Це ще та дилема - щоб і вовки були ситі і вівці цілі. Пасічники давно задумувались над подібною проблемою, і багаторічна бджолярська практика лише частково дала відповідь на це питання в позитивному плані. Так, одним із рішень проблеми є розмноження бджіл за методом Калайтана, про що вже було повідомлено пасічникам в одній із моїх статей. Сьогодні ми розглянемо дещо інший можливий підхід до вирішення цієї проблеми в непростих сучасних умовах утримання бджіл. 

Основний період розмноження бджіл - це весна.

Ми, пасічники, традиційні і консервативні у своїх підходах до розмноження бджіл. Бджіл, як правило, розмножують весною. І природа нібито за це. Бджоли рояться також весною, правда інколи у нас буває ще і процес осіннього роїння, нехай і слабо виражений, і цей момент важливий для теми даної статті. 

Відбуваються зміни в природі - глобальне потепління, засухи, знищення довкілля, тотальне протруювання довкілля агрохімікатами, поява нових хвороб у бджіл - все це створює іншу реальність, в якій ми також повинні змінювати наші підходи до розведення і утримання бджіл.

Особливості весняного розведення бджіл:

1. Період нарощування сили сімей - 42 дні, це два цикла вирощування розплоду по 21 дню за безперервного червління матки для створення максимальної сили і початку роїння. Якщо процес відкладання яєць маткою весною відбувається безперервно, то через 42 дні почнеться роїння. Перерву у відкладанні яєць маткою можуть викликати пізні заморозки у травні або отруєння бджіл агрохімікатами. Після цього лік на дні відкладання яєць маткою йде ніби спочатку. Якщо повторний цикл - 42 дні вже не вміститься до весняного сонцевороту 22 червня, то масового роїння в поточному сезоні вже не буде. Сімʼї бджіл починаємо ділити лише після закінчення весняного нарощування або за тиждень до цього.
2. Початок розвитку бджолосімей: цвітіння абрикоси і клена американського, закінчення - початок цвітіння акації або на тиждень пізніше. Знаючи, коли зацвітуть абрикоса і клен, можна вирахувати, коли закінчиться весняний розвиток бджіл (через 42 дні). Абрикоса в степу зацвітає в перших числах квітня, це означає, що розвиток бджолосімей закінчиться приблизно після 20 травня.
3. Часові рамки для створення поділів (відводків): 20 травня - 20 червня, це щоб бджоли встигли повторно наростити силу до цвітіння соняшника. Після закінчення весняного нарощування пасічник може перейти до весняного розмноження бджіл. Весняне розмноження має кілька цілей: це і запобігання роїнню, і отримання нових сімей, і збільшення або відновлення розмірів пасіки, і боротьба з варроатозом через створення перерви у вирощуванні розплоду. Часові рамки для оптимального весняного розмноження бджолосімей досить короткі - не більше 30 днів.

Зазвичай, пасічники часто користуються методом Корженевського при весняному розмноженні бджіл, відбираючи матку і дві рамки із закритим розплодом у відводок перед цвітінням акації. Основна сімʼя в таких умовах ефективно використовує короткий, але бурхливий взяток з акації, не відволікаючись на вирощування розплоду. За цей час сімʼя виводить свищеву матку, або пасічник підсаджує в таку сімʼю маточник чи придбану матку.

Весняне розмноження сімей закінчуємо принаймні за три тижні до цвітіння соняшника - нашого основного медоносу, який зацвітає в першій декаді липня. Весняні поділи сімей в ідеалі повинні наростити силу і використати медозбір з соняшника не гірше, ніж основні сімʼї. Що в останні роки буває досить рідко, з різних причин.

Основні фактори, які негативно впливають на бджіл при весняному розмноженні.

Вище ми описали деякий ідеальний хід справ на пасіці, але в останні роки цілий ряд факторів негативно впливає на весняний розвиток бджолосімей і можливості для їх розмноження.

1. Отруєння бджіл агрохімікатами. В останні роки отруєння стало масовим і тотальним. Протруюється все: повітря, ґрунти, вода. Захистити бджіл від цього немає ніякої можливості. Наслідком цього є те, що порушуються процеси весняного нарощування бджіл. В ідеалі, весняні, так звані короткоживучі бджоли, живуть 63 дні: 21 день, як розплід, 21 день, як вуликові бджоли, задіяні на вирощуванні розплоду і внутрішньогніздових роботах і 21 день, як льотні бджоли, які збирають нектар і пилок. Агрохімікати в першу чергу знищують льотну бджолу, але отрута може попадати і в гніздо з принесеним нектаром. Тому від отруєнь можуть гинути розплід і вуликові бджоли. В цілому, отруєння бджіл агрохімікатами скорочує тривалість їх життя. Пороговим тут є 21 день. Сімʼя може рости і збільшуватися, лише коли середня тривалість життя бджіл більше 21 дня. В останні роки ми стикаємося з ситуацією, коли тривалість життя бджіл становить якраз близько 21 день і ні основна сімʼя, ні створені від неї поділи не нарощуються. В окремі роки сімʼї підходять до медозбору з соняшника недостатньо сильними і перший період цвітіння соняшника вони нарощують свою силу, а товарний медозбір отримують лише в кінці цвітіння соняшника.
2. Порушення структури довкілля.  Ідеальна структура довкілля для життя людей (і бджіл), агровиробництва і захисту природи така, коли третина площ зайнята природним ландшафтом (ліс, луг, річкові долини і т. д.), третина - віддана під агровиробництво і третина - під інфраструктурою (будівлі, дороги, промисловість). Така структура довкілля існує, скажімо, в США, Європі, Азії, Африці, але не в нас. В Кіровоградській області до 94% площі всього довкілля - це землі під агропосівами. Це найвищий показник у світі і таке хижацьке використання землі перевищує всі розумні межі. Але кожен гектар землі під посівами дає значні прибутки фермерам, і поки що про захист природи мова тут не йде.
3. Варроатоз, проблема якого так і не вирішена. Інший фактор, який стримує розвиток бджіл весною, це варроатоз. Сам кліщ малопомітний в цей час на бджолах, оскільки більшість кліщів знаходиться на закритому розплоді. Але закліщеність серйозно обмежує здатність бджіл весною нарощувати силу.

Вплив глобального потепління.

Ми живемо в епоху глобального потепління і ці зміни клімату і погоди мають кардинальний вплив на наше життя і сільське господарство, бджільництво в тому числі. Проаналізуємо, як окремі зміни, викликані глобальним потеплінням, впливають на довкілля, бджіл і роботи пасічника.

1. Коротка весна, майже відсутність весни. Одна з очевидних змін - це зміщення пір року. Зокрема, весна стала значно коротшою, ми можемо говорити майже про відсутність весни в нових умовах. Такі атрибути весни, як пробудження природи, танення снігів, водопілля, розлив річок, розмерзання ґрунту, поступове підвищення температур, початок сокоруху у дерев зникли. Сталого снігового покриву немає - отже, немає і талої води, річки не переповнюються водою весною.

Важливий чинник - розмерзання ґрунту. Грунт раніше замерзав на глибину до одного метра, при цьому обʼєм ґрунту збільшувався, оскільки ґрунтова вода при замерзанні розширюється. Коли весною ґрунт розмерзався, він ставав пухким і розсипчастим, в ньому утворювалися пори, куди проникало повітря, зокрема, кисень і азот, сприяючи процесам ґрунтоутворення. Мороз значно краще розпушує ґрунт, ніж оранка чи культивація. Тепер цього немає. Сокорух рослин в умовах теплої зими може починатися і сповільнюватися протягом всієї зими, що порушує нормальне функціонування рослин і процеси нектаровиділення. Через раптове настання тепла весною, цвітіння весняних рослин скоротилося з півтора-двох місяців до двох-трьох тижнів. 

Якщо тривалість весни скоротилася, то тривалість літа і осені, навпаки, стала довшою. Зима стала теплою, без стабільного снігового покриву і морозів. Така зміна пір року як обмежує, так і створює нові можливості для розмноження бджіл.

2. Скорочення періоду цвітіння садових культур, брак пилку.

Бджоли для свого розвитку потребують велику кількість пилку. Кожна сімʼя споживає протягом сезону 20 кг пилку, або 2 кг на гніздову рамку. Якщо ми розмножуємо сімʼї, то створені поділи також потребують додаткову кількість пилку для свого розвитку. Таким чином, пасіка в 100 сімей потребує 2 тонни пилку протягом сезону для свого нормального функціонування. Зрозуміло, що при такому знищенні довкілля, свідками якого ми є тепер, і скороченні кормових угідь для бджіл, такої кількості пилку просто немає в довкіллі, в сучасних умовах степу. 

Але ресурс пилку має і інші обмеження. 

Пилок переважно надходить із природних пилконосів, а товарний медозбір отримують переважно із агропосівів. Якщо ми говоримо про акацію чи липу, то це теж штучні насадження. Пилок повинен надходити біль-менш рівномірно протягом сезону, оскільки бджоли не роблять значних запасів перги в гнізді. Якщо надходження пилку в гніздо припиняється надовго, бджоли обмежують вирощування розплоду.

Далі, пилок повинен бути збалансованим і мати в своєму складі всі 10 незамінних амінокислот, які потрібні бджолам, тому пилок повинен надходити з різних джерел. Нарешті, недавнє дослідження в США установило, що в умовах глобального потепління вміст білку в пилку зменшився на 30%, в порівнянні з минулими десятиріччями. 

Всі ці негативні фактори привели до того, що бджоли відчувають дефіцит пилку для свого функціонування, простіше - білкове голодування протягом всього активного сезону. Таким чином ми прийшли до ситуації, коли на значній частині території країни бджоли перебувають в стані браку пилку для свого розвитку.

3. Через глобальне потепління змінився склад наших традиційних медоносів. Зокрема, гречка, наш традиційно основний медонос протягом сотень років, в умовах вищих температур і сухості повітря взагалі не виділяє нектару. Гречаного меду в переліку продукції нашого бджільництва тепер немає. Із ліквідацією тваринництва зникли інші важливі наші медоноси - еспарцет, буркун, люцерна, конюшина. Всі ці медоноси були також важливим джерелом пилку для бджіл.

4. Безвзяткові періоди весною, відсутність ресурсу для нарощування сили сімей, відсутність роїння. Оскільки пилок є дефіцитом, зокрема, весною, коли потреба в ньому найбільша, то є смисл розділити процеси весняного нарощування і весняного розмноження, з метою раціональнішого його використання. Якщо ми можемо нарощувати силу сімей весною, то на їх розмноження просто вже немає ресурсів в нових умовах, що склалися. 

В окремі роки складається ситуація, коли початок цвітіння соняшника бджоли використовують для закінчення свого весняного розвитку (хоча це вже не весна) і лише потім використовують товарний медозбір із соняшника вже в кінцевій фазі його цвітіння.

Зрозуміло, що, якщо пасічник і створить поділи сімей весною, то наростити їх силу стає все проблемніше.

Оскільки в умовах, що склалися, у бджіл є ресурси, в кращому випадку тільки для весняного нарощування сили, але вже немає ресурсів для весняного розмноження, то пасічникам пропонується розглянути можливості для осіннього розмноження бджолосімей.

Переваги осіннього розмноження бджолосімей:

1. Довга тепла осінь, як наслідок глобального потепління. Осінь взагалі вважалася кращою порою року в степу. З настанням глобального потепління осінь стала довшою. В деякому смислі вересень став чисто літнім місяцем. Наприклад, протягом вересня 2024 року у всі дні температура повітря була вищою +30°С. Появився неприродно довгий період, коли бджоли ніяк не задіяні на медозборі і змушені бути бездіяльними протягом двох-трьох місяців. Цей період можна використати для розмноження бджіл.
2. Наявність пилку восени. Погода осені в деякому смислі повторює погоду весни. Якщо в кінці літа пройде пару дощів, то повторно зацвітають деякі бурʼяни, знову появляється надходження пилку в гнізда бджіл. Осіннє розмноження бджіл дозволяє нам раціональніше розподілити ресурси пилку протягом сезону. Весняні запаси пилку ми використовуємо для нарощування сили сімей до медозбору, осінні ресурси пилку - для розмноження бджіл.
3. Відсутність отруєння бджіл агрохімікатами. Восени агропосіви майже не обробляють агрохімікатами, тому загроза винищення льотної бджоли мінімальна. Пасічник може спокійно робити поділи сімей, не побоюючись, що льотна бджола загине, як це трапляється щороку з бджолами весною. Це робить осіннє розмноження бджіл більш надійним.
4. Наявність вільного часу у пасічника після головного медозбору. Осіннє розмноження бджіл дозволяє пасічнику раціональніше розподілити ресурси свого робочого часу протягом сезону. Весною пасічник перевантажений роботами, коли потрібно і підгодовувати бджіл, і нарощувати їх силу, і відновлювати після отруєнь, і використовувати ранній медозбір з акації, і робити поділи сімей. Сюди долучається крайня мінливість весняної погоди. Ситуація дещо спрощується, якщо пасічник виносить за дужки цих робіт розмноження бджіл на осінь. Таким чином ми раціональніше розподіляємо свої сили, які не безмежні протягом сезону, в умовах, коли наші пасіки стали більшими, і пасічник змушений ощадливіше використовувати свій робочий час протягом сезону.
5. Сімʼї з матками осіннього виводу менше схильні до роїння на наступний сезон. Вік маток осіннього виводу в деякому смислі півторарічний. На наступний сезон, з одного боку, вони ведуть себе, як однорічні. Сімʼї з такими матками майже не рояться. З другого боку, немає ніякого негативного впливу молодої матки на медопродуктивність (відомо, що сімʼя з молодою маткою протягом поточного сезону менш продуктивна). Поведінка матки дуже залежить від того, коли вона була вирощена восени, про що ми скажемо нижче.
6. Спрощення обробітку проти варроатозу. Восени часто успіх в контролі варроа залежить від того, як швидко ми зможемо обробити бджіл від кліща після останньої відкачки меду. Обробити поділ на 6 рамок простіше, ніж сімʼю, яка займає два-три корпуси бджіл на початку серпня.
7. Для розведення бджіл восени використовуємо соняшниковий мед. При осінньому розмноженні бджіл ми використовуємо соняшниковий мед, який дешевий і закуповується по демпінговим цінам. При такому підході, натомість, ми можемо частину весняного меду використати, як товарний, оскільки розмноженням бджіл весною ми не займаємося. Весняний мед однозначно має вищу ціну і реалізується краще, ніж соняшниковий.
8. Матки осіннього виводу спаровуються з трутнями із сильніших сімей. Це правило не є абсолютним, але інколи це корисно в розведенні. Як правило, трутні в сильних сімʼях залишаються довше і є ймовірність, що матки осіннього виводу будуть паруватися лише з трутнями із сильніших сімей, що можна використовувати в селекції бджіл.

Часові рамки для осіннього розмноження бджіл: 25 липня - 14 жовтня.

Поки що наш виклад носив досить загальний вигляд, тепер перейдемо до конкретних питань. Загальний період для осіннього розмноження бджіл можна означити, як початок 25 липня, коли починається відкачка меду з соняшника в степу і закінчується 14 жовтня (на Покрову по старому стилю), коли приходить перше осіннє похолодання. Загальна тривалість періоду для осіннього розмноження бджіл теоретично - 82 дні, а на практиці - 2 - 2,5 місяці. Цей період в 2 - 3 рази довший, ніж весняний період для розмноження бджіл, чому би нам не скористатися такими можливостями. Хід осінньої погоди, стан медоносів і розвиток бджолосімей дозволяє нам виділити три етапи в осінньому розмноженні бджолосімей:

1. 25 липня - 19 серпня, ще є підтримуючий взяток із соняшника, він може бути і продуктивним, хоча і рідко. Це означає, що бджоли ще задіяні на медозборі, і ми можемо робити поділи сімей, не остерігаючись нападів і грабунків. Матки, виведені в цей час, заповнять гніздо розплодом вже у вересні. Це досить надійний і повноцінний період у осінньому розмноженні бджіл.
2. 20 серпня - 20 вересня, тут не все так однозначно. Можуть бути проблеми із заплідненням маток. Може бути раннє вигнання трутнів. Матки, виведені в цей період, можуть не почати відкладання яєць восени, хоча вони і спаруються. Натомість, вони будуть найпродуктивнішими у відкладанні яєць в зимовому клубі і ранньою весною. В цей період зростає ймовірність нападів бджіл, потрібно бути особливо обережним, роблячи поділи сімей в цей час.
3. 21 вересня - 14 жовтня - це останній етап в осінньому розмноженні. В цей час вже немає трутнів, обльоти маток майже неможливі. Тому на цьому етапі осіннього розмноження ми використовуємо лише покупних маток. В цей час більшість господарств, які вирощують маток, закінчують свій сезон, придбати маток легко, навіть за півціни. Немає проблем з їх підсадкою. Як правило, в холоднішу погоду бджоли легше приймають маток.

Техніка поділу сімей восени.

Хоча з точки зору біології бджіл розмноження бджіл однакове що весною, що восени, осіннє розмноження сімей має свої особливості і свої обмеження, на що хотів би звернути увагу читача.

1. Ділимо лише сильні сімʼї, які займають восени не менше 10 рамок бджіл. Поділ повинен містити 6 або більше рамок, мінімум - 5. Менші поділи не допускаються для умов степу.
2. У створену сімʼю забираємо матку і закритий розплід, в основній сімʼї, яка залишається на старому місці, залишаємо рамки з відкритим розплодом. Сімʼї краще ставити попарно: основна сімʼя і поряд поділ від неї. Так краще проконтролювати нашу роботу аж до весняного обльоту. Зі створеного поділу значна частина бджіл злетить на старе місце, але наявність матки і закритий розплід на кількох рамках збережуть новостворену сімʼю і швидко відновлять її силу. Основна сімʼя виводить свищеву матку на відкритому розплоді. Восени відсоток льотних бджіл у гнізді більший, тому ми очікуємо, що більше бджіл повернеться на старе місце, тому у поділ забираємо приблизно половину гнізда і бджіл із основної сімʼї.
3. При осінньому поділі сімей маємо на увазі наступне. Створені поділи не ростуть і не створюють запасів на зиму, їх потрібно або підгодувати, або залишити рамки з кормами для зимівлі. Додаткових рамок з медом на сімʼю, втім, потрібно небагато - всього 2 - 3. Створені сімʼї восени не здатні нарощувати силу, та це нам і не потрібно, адже ми готуємо їх до зимівлі, а не до медозбору. Ми створюємо сімʼї силою, достатньою для зимівлі. А це середні за силою сімʼї, які зимують навіть краще, ніж сильні в умовах сучасної зими. Досягнути максимальної сили ці сімʼї зможуть вже наступного сезону.
4. Оскільки ми не плануємо нарощування максимальної сили сімей восени, то час не є критичним фактором при осінньому розмноженні і при виводі маток, ми не плануємо наростити максимальну силу бджолосімей, для зимівлі досить мати середню силу сімей.
5. При осінньому розмноженні сімей, час для отримання молодих маток також не є критичним, ми можемо не поспішати. Тому цілком доречним є виведення свищевих маток в основних сімʼях. Матки, виведені на другому етапі, після 20 серпня, можуть не червити восени після їх осіменіння, але вони першими почнуть червління при весняному нарощуванні і при відкладанні яєць у зимовому клубі.
6. Маток виводимо для першого періоду (25.07 - 20.08) самостійно завжди, для другого (20.08 -20.09) - по обставинах - стану сімей, медоносів і погоди, на третьому етапі (20.09 - 14.10) використовуємо тільки покупних маток.
7. Записи про осіннє розмноження сімей можна робити олівцем на задній стінці кришки вулика. Ці записи в подальшому, при оцінці перезимівлі весною, допоможуть оцінити результати виконаної роботи.

Проблеми і недоліки осіннього розмноження бджіл.

Звичайно, можна зауважити, що осінь не завжди сприятлива для розмноження бджіл. Це справді так. Але згадуємо, що і не кожна весна сприяє цьому. Тут ми вкажемо на фактори, які можуть заважати осінньому розмноженню бджіл.

1. Суха осінь і напади бджіл, хоча підтримуючий взяток для першого етапу є майже завжди. Наприклад, осінь 2023 року була дуже сухою, і напади бджіл тривали більше місяця і були дуже агресивними. Від нападів в степу гинули сімʼї і цілі пасіки. Можливості для розмноження були лише в кінці цвітіння соняшника.
2. Фотоперіодизм і короткі дні, але холодні ночі. Це явище впливає як на розвиток рослин, так і на розвиток бджолосімей. Складається дещо парадоксальна ситуація. З одного боку, літо триває нібито і довше. Але на розвиток рослин це не дуже впливає. Медозбір із соняшника закінчується приблизно 2 серпня і затухає приблизно до 20 серпня, і глобальне потепління ніяк не подовжило сезон медозбору в степу, хоча погода нібито і змінилася. Товарний медозбір із соняшника закінчується на початку серпня, і це не змінилося при глобальному потеплінні. Можна сказати, що рослинний світ і бджоли ще не в повній мірі пристосувалися до змін, викликаних глобальним потеплінням.
3. Генетичне розмаїття трутнів восени менше, ніж весною, трутнів менше, ніж весною, що може створити проблеми з заплідненням маток. В світлі останніх даних науки якість маток залежить як від умов їх вирощування, так і від трутнів, з якими ці матки паруються. Висока якість ройових маток весною пояснюється в тому числі і тим, що весняні матки мають кращий доступ до трутнів, а трутні в цей період генетично більш різноманітні, ніж в інші періоди сезону.
4. Наявність щурок, які відлітають у вирій щороку приблизно 10 вересня. Молоді виводки щурок восени завдають значної шкоди пасікам, знищуючи льотну бджолу. І хоча випадки втрати маток на паруванні досить рідкі, щурки винищують трутнів, що може утруднити запліднення маток.

Звичайно, на ці застереження потрібно зважати, але це не впливає радикально на саму технологію осіннього розмноження бджіл.

Кубань - як місце створення технології осіннього розмноження сімей.

Звичайно, наші поради стосуються тільки умов степу і тих місцевостей, де бджоли відчувають проблеми з весняним розвитком. Пасічник має сам вирішити настільки прийнятним для нього є осіннє розмноження бджолосімей. В перший рік можна спробувати поділити лише кілька найсильніших сімей і оцінити результати такої роботи наступної весни.

Автор статті не є автором даної технології. Я лише адаптував її до умов власної пасіки в степу. Ідея розмножувати бджіл і виводити маток восени виникла на Кубані в період з 1925 по 1929 рік серед авторів і сподвижників журналу "Кубанская пчела". Тоді там регулярно друкувалися статті такого плану: "Осінь - кращий час для розмноження бджіл" або "Осінь - кращий час для виведення маток". Терміну "відводок" стосовно назви поділів бджіл тоді ще не було, він виник вже після 1930-го року, тому я не вживаю його і в своїй статті. Ще в радянські часи мені неодноразово доводилося бувати на Кубані і не лише в столиці - Краснодарі. Тому я знайомий з природними умовами цього краю. Кубань знаходиться дещо південніше від України на північних передгірʼях Кавказу. Сільська місцевість Кубані була заселена переважно українцями - нащадками запорізьких козаків ще за часів Катерини Другої. Осінь сто років тому на Кубані була такою, як в часи глобального потепління тепер у нас. Так, вересень на Кубані в ті часи був цілком літнім місяцем. На Кубані вже тоді вирощували цілком південні культури, зокрема, промисловий виноград і чайне дерево. Тоді там були великі пасіки, які потребували багато роботи, тому не дивно, що бджіл на Кубані розмножували восени. Згадаймо, що радгосп "Червона поляна", де в радянські часи вирощували більше 100 тисяч маток на рік, знаходився також в Краснодарському краї. Місцевість дуже сприятлива для життя людей і зайняття бджільництвом. Там побутує навіть прислівʼя: "Якщо є на землі рай, то це Краснодарський край". З початком колективізації бджільництво Кубані було знищене, а методи осіннього розмноження бджіл в радянські часи були забуті. 

Тепер, в умовах, що склалися, використання старого досвіду знову стає актуальним. Осіннє розмноження сімей - це не просто теоретичний винахід. Це методи розмноження вже перевірені практикою. Звичайно, якщо пасічник побажає спробувати розмножувати своїх бджіл восени, то спочатку потрібно випробувати цей метод на кількох найсильніших сімʼях. І лише переконавшись, що цей метод працює, практику осіннього розмноження бджіл можна поширити на всю пасіку.