Нарощування бджіл до медозбору

Рік написання: 2010

Розвиток бджолосім’ї протягом сезону підпадає під певні закономірності. Вперше це було помічено ще для нерозбірних вуликів, коли гніздо бджіл являло собою своєрідний «чорний ящик», і побачити, як відбувається цей самий розвиток, не було можливості. Розбірний вулик згодом таку можливість надав. Характер розвитку стало можливим оцінити кількісно. Були помічені певні закономірності, які згодом набули статусу теорій. Маю на меті познайомити пасічників з основними такими теоріями. Почнемо, як і годиться, з класичної теорії. Зауважу, що назву «класична» я дав самостійно, виокремивши її з інших подібних теорій.

Класична теорія.

Певні закономірності в розвитку бджолосімей були помічені ще до винайдення рамкового вулика, у вуликах нерозбірних, де розібрати гніздо і оцінити його стан кількісно було неможливо. Сформувати класичну теорію можна просто. Від часу цвітіння першого продуктивного медоносу до закінчення нарощування сили бджолосім’ї  проходить 6 тижнів (42 доби). В такому виді сформував цю теорію Корабльов І. Але вона зустрічається і в інших авторів: Лайянса, Цесельського, Дернова, Буткевича, Андріяшева та інших, тому неможливо сказати, хто автор теорії. На знанні закономірностей цієї теорії побудовані чимало методів, описаних в книзі Шимановського «Методи утримання бджіл».

Якщо стару класичну теорію доповнити сучасними знаннями біології бджіл, отриманими пізніше, вже на стадії рамкового вулика, то такі знання можуть стати дієвим інструментом для аналізу стану бджолосім’ї, розуміння характеру її розвитку і дають можливість пасічнику планувати свою роботу протягом періоду нарощування.

Біологічні основи теорії.

Вік бджоли у період вирощування розплоду – 63 доби: 21 доба – стадія яйця, личинки, лялечки; 21 доба – стадія вуликової бджоли; 21 день – стадія льотної бджоли-збирачки корму (всього 63 доби). Доросла бджола живе 42 доби, тобто теж 6 тижнів. Звичайно, це деяка ідеалізація, реально бджоли живуть дещо менше. Шкідники, вороги, хвороби, погодні умови вкорочують вік бджолам, але теорія – це деяка модель, тобто спрощення того, що відбувається насправді, що робиться для полегшення користування нею. Питання в тому, щоб теорія не надто далеко відходила від реальності.

З позиції біології бджоли класичну теорію можна сформулювати так: стан бджолосім’ї, поділ робіт в гнізді, функціонування залоз, готовність її до медозбору є функцією часу і віку бджіл, або залежить від періоду її розвитку (див. рис. 1). Вивчення поділу праці бджіл у гнізді пройшло три етапи: 

  • на першому була установлена залежність виконуваних робіт і функцій від віку бджіл, 
  • на другому було уточнено, як роботи, які виконує бджола певного віку, узгоджуються з функціонуванням її залоз, 
  • на третьому етапі вияснено, як часова структура поділу праці у бджіл узгоджується із завданнями сім’ї і ефективністю її діяльності.

В своєму розвитку весною сім’я проходить кілька вузлових точок, в яких її стан міняється не тільки кількісно, але і якісно. Перша – обліт, коли бджоли очищаються від калу. Сім’я в цей період складається переважно із старих зимувалих бджіл. Наступна – поява першого продуктивного пилконосу і медоносу, коли матка виходить на максимум яйцекладки, і бджоли із зимових, довго живучих стають короткоживучими.  Перехід матки на максимум яйцекладки відбувається протягом кількох днів, але для простоти ми будемо вважати, що матка переходить на максимум яйцекладки за один день. Почавши таким чином відкладання яєць, матка засіває рамку за рамкою протягом 21 дня. Форма розплідного гнізда має в цей час форму кулі, дещо приплюснутої. Якщо яйцекладка матки складає 1500 яєць на добу, то загальна кількість розплоду сягає 31 500 комірок. Тут в розвитку сім’ї маємо точку розриву першого роду. В центрі сфери розплоду починають виходити бджоли (через 21 день після виходу матки на максимум яйцекладки). Матка повертається в центр гнізда і знову починає засівати його на максимумі яйцекладки. Як тільки матка повернулася в центр гнізда, бджоли частину комірок на периферії гнізда готують або перебудовують під відкладання трутневих яєць. Перший трутневий розплід появляється через 21 день після виходу матки на максимум яйцекладки.  Але темп яйцекладки в цей час дещо більший, ніж був 21 день тому, крім того частина комірок використовується для складання нектару і пилку, тому для матки не вистачає місця в центрі гнізда для безперервного червління. І при другому засіві гнізда матка починає бігати по ньому. Вона йде в центр, засіває вільні комірки, тоді йде на периферію гнізда і відкладає там яйця, збільшуючи сферу розплоду. Така біганина і все більша площа під розплодом має своїм наслідком те, що частина бджіл втрачають контакт з маткою і недоотримують маточної речовини. Перший наслідок – поява трутневого розплоду. Молоді бджоли, які починають масово виходити через 21 день від початку яйцекладки, спочатку всі задіяні на роботах в гнізді, але їх згодом стає все більше, вони переповнюють гніздо і опускаються в зону нижче гнізда, не будучи задіяними на роботах в гнізді. Матка не заходить в цю зону, тому вони ще більше втрачають контакт з маткою. Наслідок – поява мисочок на периферії гнізда. Відбувається ця подія в середині 5-го тижня. Нарешті настає 42-й день. Матка двічі з весни засіяла гніздо. Сім’я складається із молодих бджіл – їх 3 – 4 кг, гніздо переповнене розплодом на виході. Подальший розвиток подій – медозбір або, якщо взятку в природі немає – роїння.

Через 42 дні сила сім’ї перестає рости.

 

Графік. Зміна кількості розплоду і кількості бджіл в сім’ї протягом періоду нарощування – 42 дні згідно класичної теорії.

Як видно з графіка, кількість розплоду перестає зростати через 21 день інтенсивної яйцекладки матки, а кількість бджіл – через 42 дні (кількості розплоду і бджіл на графіках взяті приблизні при значенні яйцекладки 1500 яєць на добу, для інших значень яйцекладки читач може самостійно розрахувати ці величини, перемноживши добову яйцекладку на 21 день).

Такий в загальних рисах вигляд має класична теорія. Вона здається простою і зрозумілою. Чому ж більшість пасічників не те, що не користуються нею, навіть не чули про її існування? Відповідь проста. Насправді - це деяка модель розвитку бджолосім’ї, яка добре працює при сприятливих зовнішніх і внутрішніх умовах. Таких умов за моїми підрахунками - 12, і їх вплив на розвиток сім’ї ми розглянемо в одній із наступних теорій. 

Звичайно, дбайливий пасічник зробить усе необхідне, щоб забезпечити своїх бджіл належними умовами:  кормами – медом, навіть пилком чи його замінником, утепленням гнізда, водою і т. д. Але є варіанти, коли пасічник безсилий. Це погода. Зокрема, заморозки в степу, які припиняють надходження нектару і пилку в гніздо. Тут розвиток бджіл по класичній теорії порушується зовсім. Матка обмежує відкладання яєць або припиняє зовсім. Що буде потім, і як далі піде розвиток бджолосім’ї? За моїми багаторічними спостереженнями в такому випадку розвиток бджолосім’ї починається ніби спочатку, тобто матка після відновлення надходження нектару і пилку по-новому починає 42-х денний цикл відкладання яєць з центру гнізда і по-новому засіває його двічі. Таким чином і тут спрацьовує класична теорія.  Отже, весняний розвиток триває 42 дні, і цей цикл відкладання яєць має бути безперервним. Якщо є розриви в розвитку, безперервність яйцекладки порушується, і розвиток сім’ї починається спочатку. Якщо таких розривів в розвитку декілька, або вони відбуваються надто пізно, на другому засіві гнізда (протягом другого 21-денного періоду) так, що розвиток (безперервний 42-х добовий період відкладання яєць) затягується до літнього сонцевороту, або сім’я  взагалі не має безперервного 42-добового циклу вирощування розплоду, роїння в цьому сезоні не буде взагалі.

Робота пасічника під час весняного нарощування сили бджолосім’ї згідно класичної теорії.

Класична теорія дає можливість пасічнику: аналізувати хід процесів, які відбуваються в гнізді, керувати процесом весняного нарощування бджіл, прогнозувати наступні події. Покажемо це на прикладах. Наприклад, в центрі України перший продуктивний медонос і пилконос – американський клен. Саме при його цвітінні матка виходить на максимум яйцекладки. Відбувається це приблизно 15 квітня. Відрахувавши 42 дні, маємо, що сім’я закінчить розвиток 26  травня, в цих же числах полетять рої. Цікаво, що акація зацвітає на кілька днів, можливо на тиждень раніше. Отже, бджоли до цвітіння акації не закінчують цикл свого розвитку. З іншого боку, медозбір з акації, там де він є, це хороший протиройовий захід.

Перше розширення гнізда – через 21 день. Коли матка засіває гніздо по першому кругу, заважати їй не варто. Першу рамку, не вощину, ставимо через 21 день – точка розриву першого роду. Це приблизно 6 травня. Однієї підставленої рамки в розрив гнізда, в його центр, вистачає на тиждень, тому що поки матка буде засівати підставлену рамку, зробить вона це за 3 – дні, протягом цього часу звільняться від розплоду частина комірок в центрі гнізда, які вона засівала теж протягом такого ж часу. Тому наступну рамку в розріз даємо теж через тиждень. Першу рамку на відбудову даємо, коли масово вийдуть молоді бджоли після першого засіву гнізда, і в них почнуть функціонувати воскові залози і буде побілка гнізда, тобто це приблизно з 20 травня. Звичайно, відбудовувати рамки з вощиною можна і раніше, але бджоли  в цей час будуть їх відтягувати, майже не добавляючи власний віск.

Поява маточників – близько 20 травня. Якщо були заморозки, то цикл розвитку відраховуємо заново, від дати заморозків.

Розглянемо реальний розвиток бджолосім’ї протягом ряду років і проаналізуємо, як же він узгоджується з класичною теорією.

 

Таблиця. Весняне нарощування бджолосімей протягом 10 років (центр України).

Роки2000200120022003200420052006200720082009
Початок цвітіння клена - початок розвитку14.046.041.0425.0412.0413.0416.049.048.0410.04
Закінчення періоду - нарощування (прогноз)26.0518.0511.057.0624.0525.0528.0521.0520.0522.05
Дата останніх заморозків13.05Холод.травень10.04--29.0524.041.052.05--10.04
Початок роїння - реальне закінчення розвитку25.0621.06   18.06----20.05--

 

Проаналізовано хід реального розвитку бджіл весною на пасіці автора протягом 10 років. Лише раз (2008 рік) розвиток відбувався строго у відповідності з класичною теорією. Ранній прихід весни – це завжди заморозки в степу, і, отже, розрив в розвитку бджолосімей (їх розвиток починається спочатку). Тобто, реально розвиток завжди відставав від очікуваного у відповідності з класичною теорією, але, з іншого боку, за 10 років не було жодного випадку, щоб роїння починалося раніше, ніж закінчиться 42-денний період безперервного розвитку.  Отже, теорія працює. В половині років роїння не було взагалі. Ще деякі висновки. Реальний розвиток в степу майже щороку подовжує погода. Цікаво, що згідно з класичною теорією, сім’ї не встигають закінчити свій розвиток до акації – не вистачає приблизно тижня (затримка ще більша, якщо були заморозки). Ще більше не встигають до ріпаку. Тому від пасічника вимагаються деякі зусилля, щоб наростити відповідну силу для продуктивного використання цих медоносів. 

Всі положення класичної теорії справедливі і для розвитку роїв. Тобто, трутневий  розплід появляється через 21 день після початку відкладання яєць маткою, матка двічі засіває гніздо, після його відбудови і т. д. 

Расові особливості у весняному розвитку бджіл і класична теорія.

Відомо, що із двох рас бджіл, які утримують в Україні, карпатські бджоли розвиваються весною швидше, ніж українські. Чи не суперечить така ситуація класичній теорії? Спробуємо розібратися. На заході країни в ареалі карпатських бджіл весна приходить раніше, майже немає весняних заморозків, або їх суттєво менше, ніж на сході. Тому тут бджоли починають розвиватися раніше, отже, все відбувається в рамках класичної теорії. На сході країни в ареалі українських бджіл весна приходить пізніше, в нормі буває три хвилі заморозків, які суттєво шкодять весняному розвитку, українські бджоли «знають» про цю особливість степової погоди і з початком інтенсивного вирощування розплоду не поспішають, цвітіння медоносів і інтенсивне  відкладання яєць починається після приходу стійкого тепла. Часто українські бджоли починають 42-х добовий безперервний цикл вирощування розплоду уже після закінчення заморозків, тому і спостерігається деяка затримка в розвитку на його початку. Якщо перевезти карпатських бджіл на схід, то вони часто починають інтенсивно вирощувати розплід надто рано, ще до того, як установиться відповідна для цього погода. Тобто, ми бачимо два чинники, які є причиною неоднакового початку інтенсивного вирощування розплоду весною в двох рас бджіл, які є в Україні – погода в ареалі і генетичні особливості раси бджіл.

Коментарі (0):