Рік написання: 2023

Способи фальсифікації меду.

Мед як товар, подібно іншим продуктам, таким як молочні продукти чи маслинова олія, на міжнародному ринку схильний до фальсифікації. Діапазон мотивів і методів фальсифікації меду може бути досить широким.

Сучасні способи фальсифікації меду стають все більш витонченими і різноманітними. В деяких країнах набули поширення способи виробництва меду з використанням гумової технології і відкачка незрілого меду з наступним штучним підсушуванням його. Продукти таких технологій ми повинні сприймати як підробку меду.

В більшості випадків мед підробляють з метою отримання неправомірної вигоди, оскільки собівартість підробок завжди нижча від собівартості меду. Собівартість цукру і підсолоджувачів у 7 разів менша в середньому від собівартості меду. Фальсифікація меду завдає збитків пасічникам - єдиному субʼєкту ринку, який виробляє мед. Наприклад, Нова Зеландія виробляє щороку 1,7 тис. т меду з мануки. А на ринку меду щороку появляється 10 тис. т меду з мануки, тобто в 6 разів більше, ніж виробляється. Тут суть підробки в тому, що під виглядом меду з мануки може появлятися цілком натуральний мед, але зібраний з інших рослин, і який є дешевшим. Інший приклад - Бразилія, яка є лідером з виробництва органічного меду в світі. Вона також потерпає від підробок. Але тут під виглядом органічного меду реалізують мед, який органічним не є, інколи по такій же ціні, як і органічний. Мета підробки в тому, що органічний мед краще продається, ніж звичайний.

Якщо раніше траплялися випадки підробок меду окремими пасічниками, то в останні 3-4 десятиліття спостерігається поява та культивування сучасних способів промислових методів підробок, включаючи створення «меду заводського виробництва», «відкачку незрілого меду», при яких у взаємодію бджіл і квітів при створенні меду спостерігається зовнішнє втручання у вигляді гумової технології для освітлення забарвлення і видалення небажаних ароматів і смаків.

Появилися технології виготовлення біоінженерних цукрів і підсолоджувачів, які додають в мед і мета яких - уникнути виявлення фальсифікації меду більш примітивними методами контролю. Ці сучасні режими були створені та використані особливо в азійських країнах. Стосовно такого продукту виник термін - «мед заводського виробництва».

Світом шириться новий спосіб фальсифікації, суть якого - постійна підгодівля бджіл сиропами та підсолоджувачами під час медозбору. Поверх вулика ставляться великі ящики з годівницями. Технологія даної підробки передбачає, що бджолосімʼї працюють на медозборі, збирають деяку кількість нектару і пилку, яка підмішується до перенесеного у щільники сиропу, і готовий продукт більше схожий на справжній мед, що дозволяє обійти деякі тести і перевірки меду на автентичність.

Підробки меду стосуються не лише власне продукту, але і підробок у маркуванні меду і етикетки. Є спроби підміняти джерела медозбору і країну походження меду. Натомість, при контролі меду виник термін "відслідковуваність" (traceability). Мета такої перевірки: визначити точне походження меду і його шлях до столу споживача.

Появилися продукти і терміни типу: "веганський мед", "біомед", "синтетичний мед", які не містять власне меду і до бджільництва ніякого відношення не мають.

Керівник стартапу, що виробляє «веганський мед» заявив, що завдяки їх винаходу можна отримати більше меду на світовому ринку, ніж можуть виробити самі бджоли. Журнал "Таймс" написав: «Найкращі винаходи 2021 року. Фірма MeliBio виключає бджіл із ланцюжка поставок меду».

Використання подібних термінів - оманлива практика, і бджолярська спільнота почала протидіяти подібному використанню терміну "мед".

Підробка продуктів харчування не є чимось унікальним. Ми вже звикли до ситуації, коли молочні продукти виробляються не з молока, мʼясні продукти - не з мʼяса, а маслинова олія ніякого відношення не має до маслин. Немає великих проблем з виготовленням, контролем, реалізацією і споживанням подібних продуктів.

Але з медом ситуація інша. Підробка меду означає, що вигоду від реалізації меду будуть отримувати не пасічники. А це загрожує скороченням популяції бджіл у світі. Але бджоли дають нам не лише мед. Від бджіл залежить запилення і врожай більше 100 культур, переважно в городництві і садівництві. Кожен третій кусень нашої їжі ми отримуємо завдяки запилювальній діяльності бджіл. Продукція від запилення переважає вартість меду принаймні на порядок. Скорочення популяції бджіл означає зменшення виробництва продуктів харчування. Саме тому фальсифікація меду створює загрозу продовольчій безпеці людства. В цьому смисл боротьби з фальсифікацією меду.

З іншого боку питання делікатне: виявлення фальсифікації - це по суті підозра в нечесності учасників ринку, що завдає їм економічної шкоди. В цьому питанні потрібні виважені оцінки. Тому в нашому огляді ми будемо опиратися на огляди ринку, опубліковані в американських і європейських джерелах, уникаючи власних оцінок.

Дослідження меду на автентичність.

В 2022-му році в США і Європі опубліковані чергові огляди дослідження меду на автентичність. Виявлено, що близько 10% експортованого меду до США не пройшли перевірку. Подібні результати були в Канаді - 13% і в Євросоюзі - 14%. Правда, перевірка здійснювалася переважно за тестом SCIRA, який аналізує наявність ізотопу вуглецю С4, який є в кукурудзяному і тростинному цукрі. Тест розроблений ще в 1970-х роках, давно застарів, але його продовжують використовувати, і він звісно не дає всієї картини фальсифікації меду. Сучасні тести дають значно більший відсоток підробок меду, тобто зразки продукції можуть бути достовірними із застосуванням одних тестів і підробкою - із застосуванням інших тестів. Занепокоєння щодо можливості вибирати, які тести прийняти, а які відхилити все частіше циркулюють у міжнародній спільноті виробників і експортерів меду.

У квітні 2022 року в США виявлено, що було 37% позитивних результатів на фальсифікацію зразків меду з Індії. Робота виконана великою лабораторією за допомогою тесту ЯМР, який має базу даних із 28 000 зразків меду. Але в цьому випадку з використанням ЯМР тесту досліджено лише деякі, але не всі режими фальсифікації меду, наявні в Азії, які включають гумову технологію та добування незрілого меду. Тому очікується, що в новій серії перевірок на початку 2023-го року відсоток фальсифікації буде ще вищий.

Очікується колективний позов від американських бджолярів Каліфорнії щодо імпорту фальсифікованого меду. Подібні позови можуть бути ініційовані і в інших штатах.

На міжнародному ринку меду виникла неприємна тенденція, згідно з якою найбільші фасувальники меду можуть вибирати інструментарій для перевірки власної продукції. Таким чином, оскільки тестів на автентичність меду чимало, можна уникнути перевірок, які можуть дати негативний результат. Наукова чесність і рівні умови для всіх вимагають протилежного.

В останні роки інструментарій для виявлення фальсифікації меду збільшується і урізноманітнюється. Нові методи перевірок меду дуже перспективні проти незаконних способів отримання меду. Їх неможливо обійти.

Різноманітність сортів меду є відображенням різноманітності квітів. Ця обставина створює особливий шарм і різноманітність смаків різних медів, але і труднощі у перевірці меду. Як вважається, у майбутньому буде запроваджено більш науковоємкий підхід до перевірки автентичності меду, суть якого в тому, що будуть створені комп’ютеризовані банки даних профілів різних медів, які будуть охоплювати безліч факторів, які і приводять до цієї цієї різноманітності. Ця база даних профілів крім іншого буде включати такі параметри, як географічне положення пасіки, висоту над рівнем моря, квіткові джерела нектару, час відкачки, технологію фасування та купажу меду.

Оскільки мед є продуктом глобальної торгівлі, то банк хімічних профілів меду також повинен бути глобальний за масштабом і єдиним для всього світу. Прототипи такої бази даних вже є. Зокрема, це база даних Bruker 3.0, яка містить дані 36 000 сортів меду і може виявляти 38 параметрів меду. Але вже тепер є намагання спростити тестування меду на основі цієї бази даних.

Визначення меду в Кодексі Євросоюзу, в документах Апімондії, в Фармакопеї США - це важливі кроки вперед в протидії фальсифікації меду. Це особливо важливо в епоху, коли в міжнародній торгівлі медом появилися такі продукти і терміни, як «веганський» мед і «біомед», які до власне меду ніякого відношення не мають. Появилися наукові розробки продуктів, які зовні майже нічим не відрізняються від меду, але ніякого відношення до бджіл не мають. Зі сторони пасічної громадськості є намагання заборонити юридично використовувати термін мед стосовно таких продуктів. Тобто, штучно виготовлений солодкий продукт має право на існування і реалізацію на ринку, але він не може називатися медом.

В останні роки зʼясувалося, що при оцінці якості меду необхідно внести ще два параметри - якість ґрунту і води місцевості, де зібраний мед. Погіршення якості ґрунту, ґрунтових вод, мікробіоти ґрунту, органіки ґрунту безпосередньо впливають на якість нектару. В останні роки якість найдорожчих у світі медів знизилася саме з цієї причини. Ці нові параметри якості меду особливо важливі для країн, які потерпають від хронічного забруднення ґрунтів, води і атмосфери.

Ринок меду ЄС переповнений підробками меду на основі цукрових сиропів.

На початку 2023 року в в ЄС опубліковано дві доповіді з аналізом стану ринку меду. Оскільки дані доповідей стосуються і України, нам теж корисно з ними ознайомитися.

Ринок меду ЄС переповнений "медом" на основі різних сиропів: з цим нарешті потрібно розібратися. Європейська комісія опублікувала два спільних звіти про шахрайство з імпортом меду в ЄС.

За даними розслідувань, 46% відібраних для аналізу зразків меду підозрюються у фальсифікації з додаванням сиропів. Цю драматичну ситуацію протягом багатьох років засуджували відповідні контролюючі органи ЄС. Проте тепер висновок однозначний: для ЄС настав час діяти! 

Комісія ЄС констатувала тривожну реальність: із 320 зразків, отриманих від компетентних національних органів, 147 (46%) запідозрили у невідповідності вимогам медової директиви ЄС. Майже 74% китайських, 93% турецьких і 100% британських зразків меду вважаються «підозрілими»! (тут варто мати на увазі: насправді - це підробки, але обережні оцінки висловлюються чисто з юридичних міркувань).

Робоча група оцінила ситуацію так: «Опитування чітко показує, звідки виникають проблеми. Якщо майже кожен другий медовий продукт, імпортований до Європейського Союзу, є фальсифікованим, це означає, що 20% всього «меду», який споживається в ЄС, є фальсифікованим (частина меду в ЄС фасується і реекспортується, тому відсотки завезеного і спожитого меду тут не співпадають)! Якщо ми врахуємо той факт, що «фальшивий мед» надходить до ЄС за ціною всього 1,5 євро/кг з відносно невеликого ряду країн, можна зрозуміти, чому ми проходимо через справжню катастрофу в сільському господарстві в ЄС».

Друга доповідь DG Sante також містить важливі висновки. Комісія «підтверджує, що значна частина меду імпортується з країн, що не входять до ЄС, і підозрюється в недотриманні положень Директиви ЄС щодо меду, але це залишається непоміченим». У звіті далі наголошується, що вже «покращено, гармонізовано в контролі меду, та все ще потрібні загальноприйняті аналітичні методи для підвищення можливостей контрольних лабораторій для виявлення меду, фальсифікованого цукровими сиропами». 

«Коли споживачі нарешті дізнаються, що насправді на їхній ложці? Щоб це сталося, три питання мають бути вирішені на рівні ЄС як пріоритет. По-перше, краще маркування меду сумішей із обов’язковим зазначенням відповідних країн походження у відсотках часток купажу у порядку спадання. По-друге, ЄС повинен оновити офіційні методи, доступні національним контрольним органам для виявлення шахрайства з медом та створити громадський довідковий центр для постійного вдосконалення цих методів. Нарешті, держави-члени повинні посилити контроль і систематично перевіряти імпортовані партії меду на основі цих вдосконалених методів у поєднанні з доказом простежуваності від вулика до столу споживача.

Особи, які приймають рішення в ЄС, повинні діяти зараз, щоб уникнути руйнування професії бджоляра, що може призвести до значного скорочення медоносних бджіл на континенті. Copa та Cogeca (асоціація агровиробників ЄС) звертаються до DG AGRI для поглибленого перегляду Директиви ЄС щодо меду в найближчі місяці. Незабаром на веб-сайті Copa-Cogeca будуть доступні переклади такими мовами: німецькою, іспанською, французькою, італійською, польською та румунською. Copa та Cogeca є об'єднаним голосом фермерів та сільськогосподарських кооперативів у ЄС. Разом ми гарантуємо, що сільське господарство ЄС є сталим, інноваційним та конкурентоспроможним, гарантуючи продовольчу безпеку для 500 мільйонів людей по всій Європі. Більше інформації на сайті: www.copa-cogeca.eu.

Для нас цікаві результати щодо українського меду. Отже, із 74 проб українського меду 13 виявилися підробками. Хто і як фальсифікує український мед? Пасічники цього робити не будуть із двох причин. По-перше: закупочні ціни на наш мед низькі: отже, підгодовувати бджіл цукром і потім відкачувати його як мед, щоб реалізувати по ціні дещо більше від одного євро економічно невигідно; по-друге, під час взятку з соняшника бджоли сироп брати не будуть. Тому для нашого пасічника фальсифікувати мед невигідно економічно і неможливо технологічно. Смислу підробляти мед для пасічника немає ніякого, в умовах коли ми не можемо реалізувати справжній мед. Питання: а хто фальсифікує наш мед?