Метод Корженевського

Рік написання: 2010

Корженевський Петро Петрович (1810 — 1898) - видатний український пасічник, пропагандист рамкового бджільництва в горизонтальних вуликах.

Вулик. 

Корженевський утримував бджіл у вулику Долиновського. Вулик Долиновського - ящик, внутрішні розміри: довжина – 623 мм, ширина – 278 мм, висота – 567 мм (в оригіналі – розміри в вершках). У вулику поміщається 14 рамок Долиновського розміром 445мм х 245мм (розмір, майже як рамки Лангстрота), 3 рухомі заставні дошки і ще 56 мм простору – для солом’яної мати. На передній стінці льоток при дні посередині – для основної сім’ї, другий льоток, для відводка (резерва) – на протилежній стінці від краю, на відстані 134 мм від краю вулика. У відділенні для основної сім’ї, збоку при дні - отвір розміром 178 х 112мм, який забивався дротяною решіткою.  Рамки навішувалися на дві планки, прибиті по довжині вулика так, щоб утворився підрамковий простір 12 мм. Коли пасіка заводиться, вулик слугує домівкою для двох сімейств, коли кількість сімей доведена до норми, в ньому розміщається материнська сім’я і резерв. 

За неофіційними даними вважається, що Корженевський першим у Києві почав водити бджіл у рамкових вуликах, отже належав до числа найстаріших пасічників-раціоналістів цього міста.

Передумови, що посприяли розробці  методу. 

Корженевський вважав, що хороша матка в червні – липні може щодня нести і до 3000 яєць в день, а за весь період кладки з лютого по вересень не менше 200 тис. яєць. Всього буде 9 виплодів, що займуть почергово не менше 50 щільників (40 рамок Дадана). Вважається, що личинка для свого розвитку вимагає стільки меду, скільки поміщається в її комірці, тобто це складає до 50 рамок корму протягом сезону або близько 6 пудів (108 кг). Для повного розвитку бджоли потрібно ще більше корму, тому на протязі сезону бджоли витрачають на вигодовування розплоду не менше 10 пудів меду, перги і води. Намагання до розмноження входить в суперечність з намірами пасічника отримати більше продукції. Отже, зайве червлінння є зло, з яким необхідно боротися. 

За час своєї практики на власній пасіці і на інших, Корженевському  доводилося спостерігати неодноразово, що в числі 10 –  20 вуликів при сильній засусі чи інших негараздах влітку, восени завжди знайдеться один-два вулики, повні меду на тлі інших, з порожніми щільниками.

На цей факт автор звернув увагу ще в ті роки, коли йому доводилося відвідувати крупні пасіки, які існували в 50-ті (1850) роки в Полтавській і Чернігівській губерніях, і коли він їздив вчитися до старих пасічників знахарським прийомам і істинам, здобутим багаторічною практикою. В господарствах пасічників, що зазвичай від 100 пнів отримували 15 – 25 – 40 пудів меду і 2 – 4 пуди воску, час від часу траплялися кризи. Були особливо несприятливі роки. Восени не тільки неможливо було відібрати мед, але і доводилося підгодовувати бджіл, щоб вони взимку не загинули з голоду. Але при найнесприятливіших умовах, коли із 100 пнів пасіки, 90-95 були майже зовсім порожніми, 5-10 були переповнені медом, і запаси їх були цілком щедрими. Автора дуже цікавив цей дивний факт, і він шукав його пояснення. 

Досвід показав, що у всіх тих випадках, де, незважаючи на несприятливий рік, до осені у гнізді виявлявся достатній запас меду, у сім’ї в другій половині весни мала місце випадковість – в гнізді пропадала матка внаслідок старості або хвороби.

Завдяки цьому, до виводу молодої матки і її запліднення на  23 – 25 днів, яйцекладка в гнізді буде призупинена. Кількість робочих бджіл буде збільшуватися, оскільки  виводяться молоді бджоли від старої матки, а для догляду за розплодом бджіл необхідно все менше, які можуть в повній мірі зосередитися на медозборі в другій половині весни. Коли молода матка почне відкладати яйця, взяток згасає, що обмежує вирощування розплоду. До осені сім’я відновлює силу, а запаси меду достатні для перезимівлі. Якщо відкладання яєць не припинялося, то в умовах бідного взятку весь принесений нектар використовується на вирощування розплоду, а сім’я до зимівлі підходить без належного запасу.

Звернувши увагу на факт, що в несприятливе літо пасічник завдячує виживанню деяких своїх сімей випадковостям, Корженевський поставив собі за мету створити такий метод, який би дозволяв пасічнику отримувати однаковий медозбір при несприятливих умовах від усіх сімей пасіки. 

Іншою причиною, що посприяла створенню методу, було роїння і його контроль.

Метод

До відділення резервів приступають в першій половині червня. Вулик ділять на дві частини роздільною дошкою, так, щоб бджоли через неї не могли проходити. За день до цього проводиться ревізія всіх сімей пасіки і в журналі фіксується кількість щільників з розплодом у кожному вулику. Поділу підлягають сім’ї, які мають не менше 6-7 рамок розплоду. В хороший день, коли значна частина льотної бджоли знаходиться в полі, оглядаємо сім’ю і беремо щільник, на якому знаходиться матка і переставляємо його разом з бджолами у відділення для резерва. Туди ж ставимо ще три щільники – два порожніх, а один з кормом, і змітаємо бджіл з чотирьох щільників материнського вулика. Вулик утеплюємо, а льоток резерва закриваємо на один день. Нуклеус потрібно підгодовувати ситою кілька днів. В новому приміщенні стара матка продовжує відкладати яйця і незабаром всі чотири стільники будуть наповнені розплодом. Згодом гніздо резерва розширюємо до повного комплекту.

Материнськими сім’ями на деякий час призупинено вирощування розплоду, отже призупинена витрата корму на розплід. У вулику залишилася вся льотна бджола, частина молодих бджіл і 5-6 рамок розплоду, всього близько 40 тис. особин, які, поки молода матка не почне відкладати яйця через 25-28 днів, будуть складати мед про запас. Яка може бути економія корму, можна судити із наступних розрахунків. Наприклад, вирощування розплоду призупинене на 26 днів, рахуючи, що матка буде відкладати щонайменше по 2000 яєць на добу, матка відклала б 52 тис. яєць, які б зайняли 13 щільників (10 рамок Дадана), на їх вирощування потребувалося б щонайменше два пуда корму.

Припиняючи своєчасно відкладання яєць в материнському вулику, ми уникаємо незгод, спричинених пасіці ройовою гарячкою, а заодно зменшуємо вирощування трутнів, яких Корженевський вважав дармоїдами. Сім’ї з молодими матками в перше літо не рояться і не кладуть трутневих яєць, а старі, відділені в резерви, почувають себе в стані рою і теж не рояться і не вирощують трутнів.

На 8-9-й день після відділення резервів материнські вулики оглядаються, і всі  запечатані маточники видаляються, за винятком одного незапечатаного. Корженевський вважав, що такий маточник вирощений із яйця, тому матка буде високої якості.

На 16-18-й день всі материнські сім’ї оглядаються і перевіряються, чи почали відкладати яйця молоді матки. На випадок втрати молодої матки, а таких випадків буває 5-6 на сто пнів, резерв негайно приєднується до материнської сім’ї, другий раз виводити матку небажано, сім’я надто довго буде без матки і не встигне використати осінній взяток.

Між 17 і 22 липня проводиться ревізія материнських сімей, виявляється кількість рамок з розплодом від молодої матки. Від резерву в материнську сім’ю переставляють стільки рамок з розплодом, щоб загальна кількість рамок з розплодом була 8. Резервам взамін даємо порожні щільники. Подібна добавка розплоду вирівнює силу сімей на пасіці. Використовуючи взяток з пізньої гречки, бджоли самі будуть обмежувати подальше відкладання яєць маткою.

В середині серпня  матки в резервах знищуємо, а резерви через добу приєднуємо до основних сімей, піднявши роздільні дошки, добиваємося того, що бджоли мирно об’єднуються.

Загальні зауваження щодо методу Корженевського. 

Резерви робимо для того, щоб: 

  1. Призупинити вирощування розплоду в другій половині весни у вуликах з сильними сім’ями, з метою економії корму, на випадок слабкого взятку другої половини сезону.
  2. У вуликах невеликої сили, щоб замінити маток, які нездатні до відкладання яєць в повну силу з якої-небудь причини. Наявність резервів дозволяє підрівняти силу сімей для другого взятку і тим самим досягти однакового медозбору в кожному вулику.

Оскільки створення резервів виконується в одному вулику, то: 

  1. Економимо кількість вуликів.
  2. Зручно при виконанні робіт.
  3. Зменшення площі під пасікою.

Суттєвим є можливість заміни маток. В разі обезматочення материнської сім’ї, в резерві завжди є запасна матка, яку можна підсадити. На останній медозбір сила материнської сім’ї і резерву об’єднується і підтримується яйцекладкою тільки однієї – молодої матки.

Результати такої роботи: 14 рамок, залитих медом, із них - 6 гніздових залишаються бджолам на зиму, 2 - в запас до весни і решта 6 – в прибуток пасічнику.

Приклад Корженевського демонструє нам, що перші пасічники, які перейшли до утримання бджіл в рамкових вуликах, тонко розуміли біологію бджіл, не тільки сприймали переваги рамкового вулика, але і проблеми ним породжені. Також їм вдалося вдосконалити техніку утримання бджіл, використовуючи всі переваги рамкової технології. 

Звичайно, наше покоління пасічників навчилося нарощувати силу сімей, для яких вулик Корженевського замалий. І медозбори, ним отримувані, можуть розчарувати нинішніх пасічників. Але на забуваймо, що Корженевський утримував свою пасіку, яка в кращі роки нараховувала до 250 вуликів на Сирці. Це територія нинішнього Києва, яка ні тоді, ні тепер особливими медозбірними умовами не відзначається. Отже, метод цікавий пасічникам, які послуговуються слабкою медоносною базою, але не тільки.

Не варто вважати, що метод Корженевського – музейний експонат. Сучасна прогресивна кемеровська система догляду бджіл, яка в свій час наробила багато галасу (автор Кашковський), ґрунтується саме на методі Корженевського.

Достоїнство методу Корженевського – пластичність, як у часовому детермінуванні операцій, цілях, які ставить перед собою пасічник, так і у варіації сили сімей, з якими працює пасічник.

Корженевський користувався двома класичними на той час медоносами: липою, гречкою.

В наших умовах, коли ми працюємо з двома взятками (акація-соняшник, ріпак-соняшник), методом Корженевського можуть користуватися більшість пасічників. Відбір матки на медозбір з акації — поширений прийом для підвищення медозбору. Щорічна заміна маток на молодих, виведених в повноцінних сім'ях — достоїнство методу, що не всі помічають. 

Метод Ващенка чи метод відводків, який виник у радянські часи, по суті, це творче продовження методу Корженевського. 

Це наш вчитель, це наша пасічна азбука, по якій ми вчимося читати. Вважав себе учнем Любінецького.

Коментарі (0):