Рік написання: 2024

Сімʼї малої азійської бджоли Apis florea в серпні 2024 року вперше виявлені на території Європи, а саме - на острові Мальта. Ареал цієї бджоли знаходиться на території південно-східної Азії. В нашій літературі цей вид бджіл роду Апіс має кілька назв: мала азійська бджола, мала індійська бджола, жовта карликова бджола, червона карликова бджола, карликова бджола. 

Поява цього інвазивного виду бджіл в Європі очевидно буде мати далекосяжні наслідки для біорозмаїття і популяції медових бджіл в Європі.

Види інвазивні і інтродуковані.

Спочатку розберемося, що таке інвазивні і інтродуковані біологічні види. Початково, до втручання людини, всі види в природі мали свої ареали - більші чи менші географічні території, де мешкали ці види. Згодом людина почала поширювати окремі види з метою їх господарського використання, або з іншими намірами. Ці види дістали назву інтродуковані види. Небажані на нових територіях види дістали назву - інвазивні види. Наприклад, медова бджола була завезена в Америку з метою отримання меду, як інтродукований вид, а кліщ варроа, який появився там пізніше, може вважатися інвазивним видом. Поширення окремих видів за межі власного ареалу може відбуватися і без участі людини. Одна із основних причин такої інвазії є зміна клімату і глобальне потепління. Насправді, значної різниці між інвазивними видами і інтродукованими немає. Так, акація біла на територію України була завезена з Америки, як декоративне дерево, приблизно 200 років тому, тобто - інтродукований вид. Але в останні десятиліття цей вид визнано інвазивним в Європі, і в більшості країн Євросоюзу (крім Угорщини) всі насадження акації були знищені і замінені місцевими видами дерев. Чимало наших медоносів є саме інтродукованими або інвазивними видами, навіть найпоширеніші. Наприклад, липа з’явилася в нас приблизно 10 тис. років тому після відступу льодовика. Гречка (грецька крупа) за однією з версій була завезена нібито з території Візантії, але коли саме - невідомо.

Так ось, мала індійська бджола в Європі - це поза всяким сумнівом інвазивний вид, і нічого доброго в її появі тут немає. По-перше, вона буде змагатися за кормові ресурси (нектар і пилок) з аборигенними видами бджіл Європи, які (ресурси) наразі тут і так є обмеженими. По-друге, поява нової бджоли ще більше ускладнить ситуацію з запилювачами в Європі, яка і так вже є критичною. По-третє, з собою вона принесе комплекс нових патогенів - вірусів, мікробних захворювань, грибкових захворювань, паразитів (кліщів), які можуть перейти на аборигенні види бджіл, що може скоротити їх чисельність або взагалі спричинити їх зникнення. Загроза є реальною і для медових бджіл Європи, наприклад, поява тут кліща варроа принесла з собою цілий комплекс вірусних захворювань, які завдають не меншої шкоди, ніж сам кліщ.

Ареал малої азійської бджоли.

Материк Євразія можна умовно поділити на чотири квадрати, з огляду на географічні і кліматичні барʼєри. Зі сходу на захід Євразію розділяє система гірських масивів: Гімалаї, Памір, Тянь-Шань, Ельбрус, Кавказ і так далі, аж до Піренеїв на заході. З півночі на південь Євразію розділяють гори Урал, потім солоні пустелі Казахстану і Туркменії, далі пустелі і сухі нагірʼя Афганістану і східного Ірану. Так ось, якщо подивитися на карту Євразії, то ареал бджоли виду Apis florea займає правий нижній квадрат, до якого входить південно-східна і частково південна Азія. На північ цей вид бджіл не зумів поширитися, оскільки він не виносить мінусових температур, рух на захід був зупинений пустелями Афганістану з їх температурами +45ºС і вище. Тому Apis florea довгий час була обмежена в своїй зоогеографічній області. Але декілька десятиліть тому сталася малопомітна ззовні подія - барʼєр на захід було подолано. В 1984 році ця бджола вже була в Ірані і Омані, і ймовірно в Іраку. Коли мені довелося вчитися на курсах по бджільництву в Ізраїлі в 2010-му році, ця бджола вже була в Ізраїлі, і місцеві спеціалісти були стурбовані її появою тут. Але Ізраїль - це східно-середземноморське узбережжя, досить сприятливе для проживання цього виду бджіл. Очевидно ніщо вже не зможе зупинити її поступове природне поширення на захід узбережжям Середземного моря з усіма негативними наслідками, які з цього випливають. Поява цієї бджоли на Мальті лише підтверджує це.

Пасічники повинні залишатися пильними, щоб уникнути найгіршого. З огляду на те, що середземноморський клімат сприяє виживанню цього виду, дослідники закликають владу уважно стежити за цими бджолами і в разі потреби вживати заходів із їх швидкого знищення. Поширення цього інвазивного виду може порушити місцеві екосистеми та загрожувати виробництву меду та основним службам запилення для сільського господарства в Європі.

Особливості біології малої азійської бджоли.

Бджоли виду Apis florea є найменшими за розміром бджолами роду Апіс, деякі вчені вважають їх і найпримітивнішим видом роду Апіс. Одна з основних рис цього виду бджіл - здатність виживати в умовах дуже сухого і спекотного клімату. На узбережжі Перської затоки ці бджоли виживали при +50ºС. Жоден інший вид роду Апіс не може вижити в таких умовах. Не дивно, що цей вид бджіл з усього роду Апіс зумів найдальше просунутися на захід в таких несприятливих для бджіл умовах.

Розмір бджолиної комірки цієї бджоли за даними Руттнера - 2,9 мм (2,7 - 3,1 мм), трутневої - 4,6 мм. Середня тривалість життя бджоли - більше 60 днів, що в два рази довше від нашої медової бджоли. Бджоли Apis florea можуть літати за взятком при температурах вищих від +40°С.

Гніздо цих бджіл складається з одного щільника, який прикріплюється до гілки куща або невеликого дерева. В місці прикріплення до гілки щільник має потовщення. Розмір щільника може дуже варіювати: від 13 на 13 см до 27 на 36 см і більше (Руттнер). Гніздо будується на відкритому повітрі, але зустрічаються гнізда в дуплах дерев, в нішах стін в норах в ґрунті і розщелинах скель, де немає дерев. Розмір колонії - кілька тисяч бджіл. 

Якщо гніздо тримається на гілці, то гілка перед щільником обмазується прополісом, більш клейким, ніж у медових бджіл, що попереджає проникнення в гніздо мурашок - головного ворога цих бджіл і інших дрібних хижих комах. Більших за розміром ворогів ці бджоли просто жалять, хоча в цілому цей вид бджіл є досить спокійним і неагресивним. При появі людини біля гнізда бджоли схильні злітати і будують гніздо на новому місці. Матка має здатність літати навіть під час яйцекладки. 

Бджоли Apis florea схильні до сезонної міграції. Влітку вони будують гніздо в затіненому місці або вище в горах, в холоднішу пору вони перелітають в тепліші ніші і будують гніздо в сонячному місці.

Підтримувати стабільну температуру гнізда ці бджоли можуть при зовнішніх температурах вище +20°С. Бджоли зігрівають розплід, розмістившись у кілька шарів на поверхні щільника. Виживати в умовах помірного клімату ці бджоли не можуть.

Apis florea - є важливим запилювачем в своєму ареалі, зокрема, в таких країнах, як Індія і Пакистан.

В гніздах цих бджіл є невелика кількість меду і в деяких країнах Азії мисливці за медом полюють на цих бджіл. Їх мед дорогий через те, що збирають його небагато. Як виробник меду, ці бджоли ніякої господарської цінності не мають.

Бджоли Apis florea на Мальті. 

Колонія цих бджіл, виявлена ​​біля порту Біржеббудга на Мальті, була швидко знищена, але дослідники побоюються, що в регіоні можуть утворитися інші колонії.

Колонію ідентифікував Томас Галеа, місцевий пасічник, який також є адміністратором організації НУО Breeds of Origin Conservancy, яка була створена з метою захисту мальтійських порід, видів і сортів, зокрема, мальтійської медової бджоли (Apis mellifera ruttneri). Він є співавтором статті про появу цих бджіл на Мальті в журналі Journal of Apicultural Research.

Стаття підтверджує виявлення колонії Apis florea з приблизно 2000 бджіл у місці приблизно за 2,5 км від Мальтійського вільного порту: морський рух через порт визначено як ймовірне джерело появи цих бджіл, оскільки судноплавство було відповідальним за появу цих бджіл в ряді інших країн. Рій A. florea був ідентифікований також у торговому порту Генуї (Італія), але був перехоплений і негайно знищений, перш ніж він міг поширитися.

У статті підкреслюється, що клімат Середземномор’я сприяє виживанню колоній Apis florea, які вже досягли східного узбережжя Середземноморського басейну. Поширення цього виду, зазначають автори, "становитиме серйозний ризик". Колонія інвазивних червоних карликових бджіл помічена в Європі вперше. Вчені попереджають, що немісцеві бджоли можуть становити загрозу для популяції бджіл Європи. Причиною появи нових видів на континенті називають кліматичну кризу і глобальне потепління.

Протягом останніх років Apis florea повільно розширює свою територію проживання від Азії до Близького Сходу та північно-східної Африки. Адаптованість виду добре задокументована та відображена в його аборигенній зоні поширення, яка охоплює різні кліматичні середовища та місця проживання.

Apis florea, ймовірно, конкуруватиме за пилок і нектар з нашими місцевими запилювачами, групою комах, кількість яких уже скорочується. Також дуже ймовірно, що ці бджоли будуть переносниками багатьох хвороб, до яких європейські бджоли можуть мати слабкий опір. Інтродукція такого немісцевого виду, як Apis florea, може мати значні екологічні наслідки. Місцеві запилювачі вже відчувають труднощі через втрату середовища існування, використання пестицидів і підвищення температури через кліматичну кризу.

Поширення Apis florea в Європі не є поодиноким випадком. По всьому світу переміщення видів на нові території стає все більш поширеним явищем, часто спричиненим діяльністю людини та кліматичною кризою.

У міру підвищення глобальних температур види розширюють свої ареали, щоб адаптуватися до нових умов. Більш висока температура може створити більш сприятливе середовище для видів, які інакше були б обмежені певними регіонами. Поява нових видів створює загрозу природному біорізноманіттю через конкуренцію за ресурси та середовища існування на території, де мешкають численні ендемічні види, та де антропогенний тиск вже високий». 

Крім того, автори відзначають, що вид є носієм багатьох шкідливих патогенів, які не є місцевими для регіону, і які можуть поширюватися на ендемічних медоносних і диких бджіл. 

Хоча Apis florea справді дає мед, цей вид бджіл зазвичай не одомашнений для виробництва меду через його невеликий розмір і низьку продуктивність меду, однак він є важливим запилювачем у своєму рідному регіоні. 

Автори статті зауважили, що їхній документ «покликаний попередити компетентні органи та бджільницьке співтовариство про те, щоб вони були пильними та продовжували стежити за потенційною присутністю колоній A. florea на Мальтійських островах і в прибережних районах Середземного моря та були готові до ефективних заходів знищення». Відповідно, Breeds of Origin Conservancy підтвердила, що вона зробила саме це, поінформувавши владу та бджільницьку спільноту Мальти про загрозу, яку становить можливе впровадження цього інвазивного виду.