Конгрес Апімондії: наукова програма

Рік написання: 2019

Конгрес Апімондії, 46-й за ліком, який проходив в Монреалі (Канада) з 8-го по 12 вересня, виявився подією малопомітною для наших пасічників. Інформація від учасників Конгресу, а таких від України за даними Комісара було близько 10 осіб, доходить до нас скупо. Тому є необхідність аналізу документів Конгресу. 

Знайомити наших пасічників з роботою Конгресу розпочнемо з наукової програми. 

Наукові доповіді традиційно поділяються на постери і голосові (оральні) повідомлення по комісіях Апімондії.

Роботу наукової конференції Конгресу було організовано наступним чином. Кожен робочий день починався з однієї основної доповіді (keynote, таких було всього 4). Читали їх видатні вчені: 

1.  Жені Робінсон, директор інституту біології геному, основоположник вивчення генетики соціальності у бджіл (США) – «Від мене до вас: пошуки генетичних витоків соціальності» 09.09;

2. Руфус Ісаакс, професор Мічіганського університету, спеціаліст по запиленню і здоров’ю бджіл – «Інтегрована система запилення врожаю» - 10.09;

3. Пітер Розенкранц, вчений по дослідженню здоров’я і хвороб бджіл, зокрема вароатозу (Німеччина) -  «Світові перспективи питань охорони здоров’я бджіл» - 11.09;

4. Томас Сілі (Seeley), професор біології Корнельського університету (США) – «Дарвініанське бджільництво» - 12.09.

Тематика його досліджень і книг – поведінка тварин, соціальність і екологія бджіл. Широко відомі його дослідження теми роїння бджіл, про що він написав окрему книгу.

Ці імена нам мало що говорять. Ну, наприклад, Жені Робінсон - директор інституту біології генома. За його ініціативою і під його керівництвом проведена робота по розшифровці геному бджоли. В роботі брали участь 20 (!) провідних генетичних лабораторій світу. Робота тривала 5 (!) років, з 2002-го по 2006 роки. Ці події пройшли якось мимо нас. І ось такого вченого можна було послухати на Конгресі протягом години.

Ключові доповіді тривали по годині кожного робочого дня Конгресу, вранці, без паралельних заходів.

Потім ішли доповіді на симпозіумах і круглих столах з 10.00 до 17.30, з перервою на обід. Тут уже було все дещо скромніше. Паралельно проходили 5 симпозіумів і круглих столів щодня, а доповіді тривали по 15 хвилин, перша доповідь на симпозіумі триває 30 хв. Тематика симпозіумів відповідає проблематиці світового бджільництва на даному етапі. Зрозуміло, що учасник міг вибрати лише один захід з п’яти, відповідно своїм інтересам. Окремі симпозіуми проводилися в межах тематики окремих комісій Апімондії, але були і об’єднані симпозіуми.

Обрамляли дійство церемонії відкриття – 8.09 і закриття Конгресу – 12.09.

Які ж особливості даного Конгресу? Доповідей було не менше, ніж на попередньому Конгресі: всього 320 доповідей і 360 постерів, близько 5 500 учасників з 134 країн, за даними сайту Апімондії. Доповіді були представлені від 70 країн світу. Але в Канаді був представлений весь цвіт світової апідології, чого не було в Туреччині. Переважали доповіді вчених США, Канади, Китаю і Євросоюзу, зокрема Німеччини і Франції. Науковий рівень доповідей дуже високий.

Від рясноти актуальних тем і великих імен у доповідях очі розбігаються. Варто віддати належне організаторам. Серед відібраних доповідей переважала тематика на актуальні для сьогоднішнього дня теми бджільництва. Теж саме можна сказати і про теми симпозіумів. Так, на комісії по економіці один із симпозіумів був присвячений темі фальсифікації меду. На комісії по біології половина тематики – генетика бджіл.  США є лідером у цій сфері. Віддали належне організатори і місцевим проблемам. Симпозіум про зимівлю бджіл в екстремальних умовах - актуальна тема для Канади, де зима дуже холодна. На комісії по здоров’ю бджіл одразу два симпозіуми по проблемі отруєння бджіл, ще два – по проблемі кліща вароа.

В комісії по технології – два симпозіуми по інструментальному осіменінню маток. На тлі цих проблем симпозіуми по апітерапії, наприклад, виявилися дещо в тіні. Тема ця не дуже популярна в Північній Америці.

Але цікава закономірність складається на світових конгресах. Наукових доповідей було 320. Більшість із них тривають по 15 хвилин. При цьому деякі симпозіуми йдуть паралельно. Ще було 360 постерів. Все зводиться до того, що ні за чотири дні Конгресу вживу, ні пост-фактум, після  сприйняти, вникнути, зрозуміти ці доповіді нереально. Не допомагає і збірник доповідей. Там друкують короткі реферати, з яких часто не зовсім зрозуміло про що йде мова. Таким чином, наукова частина Конгресу слабо виконує свою місію – знайомити пасічників з передовими досягненнями науки про бджіл. Ось пройшов Конгрес у Канаді, а що ми знаємо про наукову конференцію Конгресу? Власне, майже нічого, а послухати там було що. 

На основі даних сайту Конгресу спробував проаналізувати наукові доповіді, хоча би кількісно.

Незважаючи на те, що Конгрес виявився американо-канадським, особливого зацікавлення зі сторони бджолярської преси США він не викликав. Інформації про Конгрес в американських ЗМІ по суті не було.

Щодо представників від України. Було всього 5 доповідей і 6 постерів. 

Доповіді:

1. Васильківська Т., Харковенко А. Криза в українському бджільництві і шляхи виходу з неї, ББУ, Львів. – Комісія по економіці бджільництва.

2. Комісар О. Вулик Паламарчука для зимівлі нуклеусів і їх інтенсивний весняний розвиток з метою раннього отримання відводків, СПУ, Київ. – Комісія по біології.

3. Комісар О. Термопреферендум медоносних бджіл і їх високотемпературна зимівля, Київ. – Комісія по біології.

4. Семенюк В., Семенюк Н. Контроль водного балансу бджолосім’ї, Київ. – Комісія бджільницької технології і якості.

5. Кніженко В. Застосування суппозитаріїв прополісу, маточного молочка і трутневого гомогенату, як ефективний і безпечний метод апітерапії в Україні, «Медок» Київ.

Були ще постери від України:

1. Йолкін В.  Використання бджолопродуктів для оздоровлення населення: досвід і досягнення України, Медок, Харків.

2. Ковальчук І., Федорук Р., Васильківська Т. Біологічна дія цитратів мікроелементів на медоносних бджіл в різні періоди їх життя. Інститут біології тварин, ББУ, Львів.

3. Домбровський В., Домбровський І., Домбровська О. Воскова вощина, як новий метод передачі лікувальних субстанцій для контролю хвороб бджіл, Київ – Новосілки.

4. Домбровський В., Домбровський І., Домбровська О. Властивості, технологія і ефективне використання прополісної вощини, Київ – Новосілки.

5. Коцюмбас І., Янович Д., Засадна З., Рідчук М., Плотиця С., Заярнюк А. Простий метод швидкого одночасного визначення залишків антибіотиків у медах. Державний науково-дослідний контрольний Інститут ветпрепаратів і кормових добавок, Львів.

6. Коцюмбас І., Янович Д., Засадна З., Рідчук М. Актуальні вимоги світової торгівлі медом щодо контролю залишків антибактеріальних препаратів. Державний науково-дослідний контрольний Інститут ветпрепаратів і кормових добавок, Львів.

Нам відомо, що Семенюк В. і Семенюк Н. не були на Конгресі. Їх доповідь прочитав Комісар О. Таким чином Комісар виступив з трьома доповідями на Конгресі – унікальний випадок, оскільки по правилах конгресів від однієї особи приймається не більше двох доповідей. Доповідей чи постерів від Інституту бджільництва, Кафедри бджільництва і конярства НУБІП на Конгресі не було.

Деяке уявлення про стан науки про бджіл у світі дає географічний поділ доповідей по країнах і тематичний – по комісіях Апімондії (Таблиця). Всього були представлені доповіді від 70-ти країн, постерні доповіді не аналізувалися.

Таблиця. Розподіл доповідей по країнах і комісіях Апімондії.

КраїнаДоповідей12345678
США7791121693414
Канада443816733 4
Франція2717711226
Китай23183253 1
Німеччина2153514  3
В. Британія18 2212245
Бразилія12 1 51311
Швейцарія10 25 2  1
Аргентина821 21 11
Бельгія7  222  1
Індія71 13111 
Словенія712  21 1
Греція6  1 11 3
Ефіопія611 2  11
Мексика6113  1  
Пд. Корея6 122   1
Туреччина6 1  32  
Австралія51   1  3
Італія5    11 3
Україна512  11  
Нідерланди4  2    2
Іспанія41   2  1
Таїланд4  12   1
Данія3       3
Кенія31      2
Н. Зеландія3 1 11   
Португалія3 1  1  1
Румунія3    3   
Тайвань3 2  1   
Угорщина3 2   1  
Уругвай3 11 1   
Болгарія2    2   
Естонія2   11   
Іран2 1  1   
Латвія2    1  1
Судан2   1 1  
Чехія2 1 1    

Пояснення до таблиці. Цифрами в стовбцях позначені доповіді окремим комісіям Апімондії:

1 – економіка бджільництва,

2 – біологія бджіл,

3 – здоров’я бджіл,

4 – запилення і медоносна флора,

5 – технологія і якість бджільництва,

6 – апітерапія,

7 – бджільництво для сільського розвитку,

8 – об’єднані симпозіуми.

В таблицю, щоб не перевантажувати її, ми не помістили дані по країнах, які представили по одній доповіді. По одній доповіді представили: Австрія, Алжир, Буркіна-Фасо, В’єтнам, Єгипет, Зімбабве, Ізраїль, Ірландія, Камерун, Киргизстан, Коста-Рика, Македонія, ОАЕ (Емірати), Марокко, Мауру, Непал, Нігерія, Пакистан, Панама, Півд. Африка (ПАР), Польща, Росія (Башкирія), Саудівська Аравія, Танзанія, Уганда, Фіджі, Філіппіни, Хорватія, Чилі, Швеція, Шотландія, Японія. 

Деякі доповіді ми врахували два і більше разів, якщо автори були з двох чи більше країн. Тому в таблиці доповідей дещо більше, ніж 320, реально представлених на Конгрес-2019.

Звичайно, такий поділ умовний. Деякі країни, маючи високий рівень науки про бджіл, доповідей представили мало. Наприклад, Польща, Ізраїль, Японія, Австрія. Провінція Квебек - франкомовна, а місто, де проходив Конгрес 2019, її столиця Монреаль – друге франкомовне місто світу (після Парижу). Саме цим пояснюється велика кількість доповідей від франкомовних країн – Франції, Швейцарії, Бельгії, які зазвичай на останніх конгресах активністю не відзначалися.

Понад третину доповідей (121) представили Канада і США. США в деякій мірі - теж господарі Конгресу.

Традиційно вважається, що рівень доповідей вищий, ніж рівень постерів. Так від Росії на симпозіуми пройшла тільки одна доповідь, зокрема від Башкирії, – «Традиційне лісове бджільництво в Башкортостані» і кілька, як постери. 

 

Конгрес Апімондії: Організаційні питання

За новими правилами президент Апімондії обирається на 4 роки (не більше) представниками національних спілок пасічників. До 46-го Конгресу виконуючим обов’язки президента був Пітер Козмус, представник Словенії, оскільки попередній обраний президент Філіп Мак-Кейб із Ірландії помер під час своєї каденції.

Зауважимо, що екс-президенти Апімондії попередніх каденцій: Йоргенсен і Ратіа брали активну участь у поточному Конгресі.

Організаційно Апімондія складається із наукових комісій. Їх сім: економіки бджільництва, біології бджіл, здоров’я бджіл, запилення і бджолиної флори, технології і якості бджільництва, апітерапії, бджільництва для сільського розвитку. На останніх конгресах добавилися ще регіональні комісії. Їх п’ять, по числу частин світу: Африки, Америки, Азії, Європи, Океанії.

Слово «Апімондія» - французьке, оскільки Апімондію «винайшли» французи,  а перший конгрес відбувся у Бельгії ще у 1897 р. Але тепер робочою мовою Апімондії є лише англійська, що створює певні проблеми, зокрема для наших пасічників, але це наші проблеми. 

Конгреси Апімондії проходять раз на два роки, по непарних роках за такою схемою: один конгрес проходить у Європі, наступний – на іншому континенті. Приклад – перелік останніх Конгресів: Україна 2013, Корея – 2015, Туреччина – 2017, Канада – 2019, Башкирія (Росія) – 2021, Чилі – 2023. Місцем проведення Конгресу-2025 буде Європа, а конкретна країна буде вибрана на Конгресі в Башкирії в 2021-му році. Місце проведення визначається за 4 роки на генеральній асамблеї Апімондії простим голосуванням представниками національних спілок пасічників. Від України такими є СПУ (Стретович В.) і ББУ (Васильківська Т.). Залишимо за дужками питання наскільки повно ці структури  охоплюють пасічну спільноту України. За право проведення Конгресу розгортається боротьба не на жарт між представниками країн, особливо європейських, які бажають провести Конгрес. Так, в Туреччині за право провести Конгрес-2021 вели боротьбу Словенія, Росія, Норвегія. Перемогла, як відомо, Росія. Вибори місця проведення - часто це велика політика. В Канаді місцем проведення Конгресу-2023 обрана Чілі, її конкурентом була Ефіопія - основний виробник меду в Африці. Попередні дані свідчать, що фаворитом для проведення Конгресу-2025 в Європі можуть бути Данія, Норвегія і Швеція, які бажають провести об’єднаний конгрес в Скандинавії, одразу в трьох країнах одночасно, вперше в історії Апімондії. Не варто скидати з рахунків і Словенію, яка намагається провести ще один конгрес.

Зауважимо, що після успішного для нас, українських пасічників, Конгресу-2017 в Туреччині, з масовим відвідуванням конгресів нашими пасічниками якось не складається. В Канаду їхати – надто дорого, в Башкирію – теж недешево і навряд чи можливо по чисто моральних аспектах, Чилі – неблизько, Скандинавія? – не скоро. 

Варто зазначити, що Конгрес на даному етапі розвитку вже слабо виконує цілі, задекларовані Апімондією. Тому в світовому бджільництві появився ряд структур і заходів, які перебирають на себе функції конгресів. Є регіональні конгреси типу Апіславії. Є чисто наукові заходи, наприклад конференція EURBEE (європейська бджола). До речі, черговий конгрес EURBEE пройде в Бельгії,  15 – 17 вересня в 2020-му році. В США проводяться щорічні конференції західного (WAS) і східного (EAS) наукових товариств по вивченню бджіл, які збирають по кілька тисяч учасників і для місцевої науки є заходами набагато важливішими від Апімондії. Солідні конгреси по апітерапії проходять в Азії. І такі приклади в світі не поодинокі.

Тим не менше, хоча Апімондія вже не є унікальним і монопольним заходом, що об’єднує пасічників, вона зберігає свою популярність, про що свідчить хоча би кількість бажаючих провести черговий конгрес Апімондії.

На заключному пленарному засіданні новим президентом Апімондії обраний Джеф Петтіс (США) на термін 2019 – 2023 роки, який до цього був керівником Комісії Апімондії по здоров’ю бджіл. Козмус при цьому повернувся на свою попередню посаду – віце-президент Апімондії.

 

Конкурси і нагороди 46-го Конгресу Апімондії.

В рамках Конгресу відбувся конкурс продукції бджільництва. Всього змагання пройшло в 50-ти видах (класах, номінаціях) продукції. Умови участі в змаганні чітко обумовлені. Переможців у трьох номінаціях (золота, срібна і бронзові медалі) мало би бути таким чином 150. Але реально їх було дещо менше – близько 140, оскільки по деяких класах не були представлені експонати, наприклад, книги по бджільництву, в деяких номінаціях медалей присудили менше. В змаганнях брали участь представники близько 80 країн.

Отже, за умовами конкурсу були змагання у наступних категоріях:

класи 1 – 7 – мед від пасічників (світлий, середній, темний, кристалізований, м’який, щільниковий, з добавками), 

класи 8 – 11 - питні меди (питний мед, сухе вино, медове пиво і лікери),

класи 12 - 14 – віск (бруски воску, свічки і декоративні свічки),

класи 15 – виставка меду – 4 баночки різних сортів меду,

Комерційні класи – для комерційних виробників і оптовиків

Класи 16 – 18 – мед (світлий, середній, темний), 

Класи 19, 20 – мед кристалізований і м’який,

Класи 21, 22 – спеціальні меди (щільниковий і з добавками – фруктів, горіхів, цитрусових і т. п.),

Класи 23 – 28 – питні меди (питний мед, сухе вино, метеглін, меломель, медові пиво і лікери),

Класи 29, 30 – віск (свічки і декоративні свічки),

Класи 31 – 33 – косметика (креми, мило, інша косметика),

Класи 34 – 36 – виставки (покази) – (мед, бджоло продукти, мед для продажу),

Категорії (класи) Апімондії:

Клас 37 – фото на теми бджільництва,

Класи 38 –  44 друковані матеріали і відео (книги, журнали наукові, журнали, веб-сайти і мобільні додатки про бджільництво, альбоми, постери, відео).

Класи 45, 46 – декорації і мистецтво (бджолярські колекції і твори мистецтва про бджіл),

Класи 47, 48 – інновації (застосування і ідеї).

Категорії від Канади, як господаря:

Клас 49 – мед, зібраний в Канаді,

Клас 50 – торгові стенди на Конгресі.

Представники нашої країни взяли участь у змаганнях в рамках Конгресу, але цілий ряд наших учасників і експонатів було знято з конкурсів через незнання умов конкурсу, неналежне оформлення експонату, подачу експонатів у невідповідний клас. Тому ми знайшли можливим подати конкретний перелік категорій (класів), по яких відбувалося змагання на Конгресі- 2019 для ознайомлення пасічникам. Перелік класів більш-менш постійний для змагань на конгресах Апімондії.

Учасники від України вибороли 5 медалей, за даними офіційного сайту оргкомітету (із 150 теоретично можливих):

1. Кочерга Владислав, Кривий Ріг – срібна медаль, клас 8 (питний мед, буквально: солодкий питний мед),

2. Фірма «Медовари» (Войтків Р. – Дрогобич, Дмитрук В. - Луцьк) - срібна медаль, клас 26, меломель,

3. Андрусів Ігор – бронзова медаль, клас 26, меломель,

4. Фірма «Медовари» (Войтків Р. – Дрогобич, Дмитрук В. - Луцьк) - бронзова медаль, клас 28, медовий лікер,

5. Бажин Андрій, Київ – срібна медаль, клас 44, за відео на тему: бджільництво в агрокультурі.

Чого ми не здобули. Жодної золотої медалі у нас не було. Не було нагород за експонати меду, що є відвертою невдачею, адже наші меди цілком на рівні, а категорій по медах було близько половини від всіх номінацій. Ми бідкаємося, що наш мед слабо просувається на міжнародних ринках, з іншого боку, мало робимо для його популяризації і реклами.

Лідером по здобутих нагородах виявилася Словаччина, у якої здобуток складає аж 21 медаль, США здобули 10 нагород, Канада – 5.

 

Роман Войтків (Дрогобич) отримує нагороди з рук Пітера Козмуса –  в/о президента Апімондії.

 

Нагороду отримує Андрій Бажин.

 

Коментарі (0):