Камеліна… біотопливо і бджоли

Рік написання: 2021

Перспективи камеліни (Camelina) як біотоплива і медоносу для бджіл.

Взагалі‑то камеліну вважають бур'яном, але в деяких країнах її починають вирощувати як покривну культуру, яка захищає ґрунт взимку. Олія з насіння цього жовто-квіткового трав'янистого представника сімейства гірчичних також може бути перетворена на першокласну кулінарну олію та високоякісний біодизель, що пропонує альтернативу використанню імпортованої нафти для цього палива.

Протягом останнього десятиліття науковці Служби сільськогосподарських досліджень США ( ARS) у кількох регіонах країни провели багатогранні дослідження, спрямовані на те, щоб виявити нові олійні культури, такі як камеліна, зробити їх більш вигідними для вирощування фермерами, легшими для переробки в промисловості та з кращими показниками якості готового біопалива або інших продуктів.

У дослідницькому підрозділі ARS з управління ґрунтами, штат Міннесота, основна увага приділяється оцінці та інтеграції використання камеліни, ріпаку, пеннікресу та інших олійних культур у виробничі системи традиційних культур Середнього заходу США, зокрема кукурудзи та сої. Минулої весни вчені опублікували деякі результати своїх досліджень, які включають потенційні вигоди для фермерів та поліпшення здоров'я таких комах-запилювачів, як бджоли.

В одному дослідженні, опублікованому в квітневому номері Agronomy Journal, фізіолог рослин ARS Рус Геш та ґрунтознавець ARS Джейн Джонсон вивчали сезонне використання води при подвійному посіві та реле-посіві (посів двох культур на одну площу в два терміни, спочатку восени, під зиму висівають камеліну, як озиму культуру, потім в кінці весни її збирають і площу засівають соєю), що є стратегією, яка перекриває ріст озимої камеліни та сої. Серед їхніх знахідок:

  • в умовах природних опадів при релейному посіві (при якому насіння камеліни висівають восени, а сою — на наступний рік, в кінці весни) витрачається менше води, ніж при подвійному посіві (при цьому насіння сої висівається відразу після збору врожаю камеліни, приблизно в середині-кінці червня);
  • вирощування в парі камеліна-соя споживало лише трохи більше води, ніж повносезонне вирощування лише сої в контролі;
  • реле-посіви камеліни і сої призводили до вищих урожаїв сої, ніж при подвійних посівах камеліни і сої;
  • при реле-посівах врожай сої коливалася від 58% до 83% урожайності сої при монокультурному її вирощуванні протягом усього сезону. Однак насіння камеліни дає більше, що компенсує будь-який недобір врожаю сої. Крім того, загальний вихід олії для релейної системи (олія камеліни плюс соєва олія) був на 50% більшим, ніж при врожаї лише сої протягом усього сезону;
  • встановлено, що чиста економічна прибутковість врожаю при релейному посіві є конкурентоспроможною з вирощуванням у монокультурі, одночасно додаючи переваги покривної культури, що зберігає ґрунт;
  • перед збором насіння камеліни на олію, пропонується дещо затримати її збір перед посадкою сої, щоб камеліна підсушила надлишок вологи, якщо такий є в ґрунті, що буває на Середньому заході США. За відсутності покривних культур, надлишок вологи восени та ранньою весною часто призводить до вимивання та попадання азоту в ґрунтові та поверхневі води, де він стає забруднювачем, пояснює Геш;
  • дослідження демонструє надійний спосіб вирощування врожаю як для їжі, так і для палива на одній земельній ділянці, що потенційно може запропонувати фермерам подвійне джерело доходу на одній площі за один сезон.

В спорідненому дослідженні було показано, що періоди цвітіння камеліни, ріпаку та пеннікресу можуть забезпечити медом бджіл та інших комах критичним джерелом нектару та пилку ранньої весни, який тоді зазвичай відсутній - особливо на Середньому заході США, де утримується приблизно одна третина всіх бджолосімей США з травня по жовтень.

На полях озимої камеліни та ріпаку озимого виробляється більше 100 кг нектарного цукру на гектар протягом 2–3-тижневого сезону їх цвітіння. Цієї кількості, виробленої за такий короткий час, достатньо, щоб забезпечити щорічні потреби в енергії типового бджолиного вулика.

Інші результати дослідження 2012-2014 рр. такі:

  • підрахунок комах показав, що посіви трьох олійних культур також приваблюють інших запилювачів, включаючи диких видів бджіл, метеликів, жуків та жука “сонечко”, личинки якого ненажерливо харчуються попелицями;
  • комахи відвідували квітуючий ріпак до 15 разів частіше, ніж пеннікрес і камеліну, можливо, через більш високий рівень нектару в кожній окремій квітці, який набагато більший, ніж у камеліни та пеннікресу.

Ріпак не зміг дати цвіту протягом одного року, коли робили досліди, що свідчить, що ріпак є менш холодостійким, ніж дві інші олійні культури. Камеліна загалом отримала найвищі оцінки завдяки поєднанню чудової холодостійкості, високої врожайності насіння, хорошого ґрунтового покриву протягом осені, зими, весни та високої продуктивності нектару (102 кг з га).

Постійні зусилля щодо поліпшення врожайності та характеристик сільськогосподарських культур допоможуть встановити ці культури (особливо камеліну та пеннікрес) як легітимні в сівозміні.

І оскільки попит на виробництво біопалива продовжує зростати, ми можемо також очікувати зростання ціни на насіння цих культур, що приносить користь як фермерам, так і бджолам.

Статтю «Камеліна обіцяє біопаливо та бджіл» було опубліковано у випуску журналу AgResearch від листопада 2015року: https://agresearchmag.ars.usda.gov/2015/nov/oilseed/

Як не дивно, але досвід подібних релейних посівів був і в Україні, правда в минулому. Протягом сезону у нас вирощували в парі озиму культуру і гречку. Подібна практика була і в колгоспні часи. Так, після збору озимого ячменю (ця культура дозрівала найраніше з усіх зернових), на його місці висівали гречку, яка цвіла і дозрівала в другій половині літа. Тепер клімат став значно сухішим, але, ймовірно, подібна практика двох врожаїв за рік на одній площі все ще можлива в ряді місцевостей України. 

Джерело: https://www.beeculture.com

Коментарі (0):