Чому не було медозбору з акації у 2014 році?

Рік написання: 2014

Взагалі-то медозбір був, і місцями - непоганий. Але з різних місць України приходять повідомлення про низький, менший від звичайного, медозбір з акації. Так, на Донбасі, акація цвіла всього три дні через засуху. Медозбір незначний. Вдвічі менший медозбір у Верхньодніпровському районі Дніпропетровщини. На Кіровоградщині дощі йшли, але акація теж чомусь цвіла недовго, і медозбору з акації переважно не було. Подібна картина у більшості місцевостей. Спробуємо розібратися чому так сталося. Погода нібито сприяла медозбору. Розвиток сімей був хорошим, бджоли наростили хорошу силу і вже в перших числах травня де-інде навіть роїлися, ще до цвітіння акації. Акація зацвіла з середини травня – в звичні терміни. Чисто зовнішня причина відсутності медозбору – негаразди з цвітінням. Акація цвіла або недовго (3 дні), або квіти не виділяли нектар, або самих квітів було мало. Причому короткий термін цвітіння був і там де була засуха, і там де йшли дощі.

На мою думку, негаразди з медозбором викликані кількома причинами:

  1. Сухі кінець літа і осінь стали причиною закладки меншої кількості плодових бруньок в акації ще з минулого року. Це з акацією буває, особливо в степу, де вологи не вистачає хронічно, особливо в останні роки, і де наявність або відсутність вологи і дощів - важливий фактор медозбору.
  2. Плодові бруньки акації вимерзли частково. Спричинено це не досить звичайним ходом погоди взимку 2013/14 років. Зима була незвично теплою і сухою. Настільки теплою, що погода січня більше нагадувала осінню погоду, ніж зимову. Сокорух у дерев почався відразу після Різдва (7 січня). Проте, на Водохреща раптово похолодало. Установилася холодна зимова погода з температурами до -22°С, ненадовго, всього на 7 – 10 днів. Цього виявилося досить, щоб дерева попідмерзали, особливо плодові бруньки. Звернемо увагу, що постраждали і інші плодові дерева: персик, абрикоса, алича, слива, яблуня, груша і т.д. Були ще три хвилі заморозків у травні, які довершили нищення цвіту. Залишається тільки дивуватися, що вимерзло не все, ще щось залишилося.
  3. Можна було б списати те, що сталося з цвітінням, на примхи і випадковості погоди. Але це не так. В природі виникли проблеми з цвітінням і плодоношенням, які тривали досить довго, на випадковості це не спишеш. Коли і чому це сталося? Повернемося до 2013 року. Згадаймо, що весна і початок літа були засушливими, але з цвітінням і плодоношенням проблем не було. Добре вродили абрикоси і сливи. Проблеми з цвітінням почалися в другій половині літа. Не вродили помідори, огірки, кабачки, гарбузи, кавуни, дині – все, що цвіло в другій половині літа і мало би забезпечувати бджіл пилком і підтримуючим взятком. Тобто, простежується негативна дія на цвітіння і плодоношення більш загального фактора, ніж просто заморозки весною 2014 року. Відповідь на питання я знайшов у візантійській енциклопедії 10-го століття – Геопоніки (можна скачати з інтернету). Одна з книг енциклопедії описує фактори, які впливають на погоду. Зокрема, є методика, авторство якої приписують Заратустрі, і яка пояснює хід погоди положенням планети Юпітер в Знаках зодіака. Отже, з 27 червня 2013 року по 15 липня 2014 року Юпітер перебуває в знаку Рака (вода), що якраз і пояснює несприятливий вплив погоди на цвітіння і плодоношення протягом цих майже тринадцяти місяців, що ми і спостерігаємо в дійсності. Причому, не важливо, яка саме негативна дія має місце. Цвіт вимерзає, вимокає, піддається дії грибкових захворювань. Важливий результат. Оскільки цвітіння рослин дає нектар, то подібну негативну дію ми відчуваємо і на медозборі. До речі, з 16 липня Юпітер перейде в знак Лева (вогонь), і характер погоди зміниться (вода на вогонь). Вона стане, ймовірно, сухою і спекотною, що позитивно вплине і на медозбір. Тому прогнозую хороший медозбір другої половини літа в 2014 році.
  4. Тут ми згадали, що низький медозбір весни викликаний кількома факторами. Доречно назвати ще один. Існує, як відомо, місячний посівний календар, за яким визначають оптимальні терміни посадки рослин. Справа ця набула неабиякої популярності серед населення. Згідно цієї концепції на розвиток всього живого впливає Місяць. Зокрема, якщо синхронізувати розвиток рослин з фазами Місяця, то врожайність піднімається мало не в два рази. Спостерігається деяка періодичність в розвитку рослин. Рослини два тижні ростуть (на ростучому Місяці), соки рослин на ростучому Місяці піднімаються до «вершків» і два тижні дозрівають (на спадаючому Місяці) – соки рослин опускаються до «корінців». Можна припустити, що подібна дія Місяця поширюється і на процес збору нектару бджолами. Тому на ростучому Місяці має місце процес виділення нектару і медозбір, на спадаючому – переважає процес дозрівання меду, а виділення нектару сповільнюється. Чи правильна така теоретична концепція? Спростувати чи підтвердити це можемо ми, пасічники, спільно проаналізувавши показання контрольного вулика по фазах Місяця. А поки що можна сказати, що цвітіння акації в цьому році почалося і закінчилося на спадаючому Місяці (повний Місяць 14 травня), що згідно даної концепції не сприяло виділенню нектару. Це ще одна причина слабкого медозбору з акації в цьому році. До речі, чому ми подібної негативної дії фаз Місяця не спостерігаємо на медозбору з соняшника? Соняшник цвіте більше місяця і, таким чином, перекриває всі фази Місяця, тобто завжди період цвітіння соняшника попадає на фазу ростучого Місяця, коли виділення нектару хороше, тому медозбір з соняшника завжди є. Між іншим, і на соняшнику так не буває, щоб хороше виділення нектару тривало місяць чи більше.

Звичайно, можна сперечатися, наскільки науковими є подібні підходи. Згадаймо, що і Прокопович вивчав вплив планет на медозбір. Але астрологічні чинники дозволяють задовільно пояснити слабкий весняний медозбір у цьому році.

Коментарі (0):