Бджільництво США

Рік написання: 2008

Продовжуємо знайомити читачів зі станом справ в американському бджільництві. Джерела нашої інформації – лекції американських волонтерів, які відвідали Україну на запрошення Братства Бджолярів України, і журнал ABJ.

Управління бджільництвом в США.

США – країна чисто ринкової економіки, де кожен сподівається тільки на себе, і в той же час в цій країні існує досить потужна державна підтримка бджільництва і управління галуззю. В центральному офісі міністерства сільського господарства США працює близько 100 співробітників, які займаються тільки бджільництвом. В США немає єдиного інституту бджільництва, але є потужні 4 державні лабораторії в різних штатах, кожна налічує по 100 співробітників, які також отримують державну зарплату і підпорядковані міністерству сільського господарства США. Напрямки діяльності цих державних лабораторій доповнюють, а не повторюють одна одну. Ще добрий десяток університетів США виконують науково-дослідні роботи в бджільництві США, але вже на приватній основі.

В 35 штатах є департаменти (управління) по бджільництву, куди входять по 14 – 15 співробітників. В решті, 15 штатах, де умови для утримання бджіл гірші, бджільництво розвинене слабше, вважають недоцільним утримувати державних службовців для управління бджільництвом. Таким чином неважко підрахувати, що лише в рамках міністерства сільського господарства США бджільництвом керують щонайменше 1000 співробітників. Нагадаю, що в Україні в міністерстві сільського господарства немає зовсім співробітників, які би опікувалися бджільництвом.

 За даними міністерства сільського господарства США (USDA), в США станом на 2007 рік налічується приблизно 250000 пасічників, із них понад 90% - любителі, 7 – 8% - побічні пасічники (цим терміном у США називають напівпрофесіоналів, які мають ще деякий прибуток в іншій сфері діяльності, окрім бджільництва) і 1- 2% - пасічники-професіонали, тобто пасічники, які живуть тільки за рахунок бджільництва.

Станом на 2007 рік в США налічуються приблизно 2 млн. комерційних бджолосімей. 

Уже років 5 пройшло з тих пір, коли в США запилення ентомофільних культур за рівнем доходів випередило доходи від виробництва меду.

Лише близько 30% пасічників перебувають у різноманітних спілках пасічників і беруть участь у громадському житті. Середній медозбір у США сягає 60 фунтів (27 кг) на одну бджолородину.

Запилювальний бізнес в США.

Основна робота в американських пасічників і основний прибуток – це запилення ентомофільних культур, виробництво меду має другорядне значення. Є пасіки, які виробництвом меду не займаються зовсім. Іноді відкачка меду - це технологічна операція, коли від нього просто звільняють вулики.

Помітне явище в американському бджільництві – запилення мигдалю в Каліфорнії. Мигдаль – це перша в сезоні культура, за запилення якої платять гроші. За запилення мигдалю садівники платять найбільше в ряду інших ентомофільних культур. Плата за запилення зростає з року в рік швидкими темпами. Зокрема, в 2007 році на запилення мигдалю в Каліфорнію було підвезено близько 1000000 бджолосімей! Це близько 40 % від наявних в США бджолосімей. Образно кажучи, - всі, хто на колесах в лютому їдуть в Каліфорнію на запилення мигдального горіха, оскільки запилення цієї культури, в ряду інших ентомофільних культур оплачується найкраще. Але насправді потреба в запиленні мигдалю в США становить приблизно 1,3 млн. бджолосімей, це дві третини від наявних в США бджолосімей на даний момент. Таким чином ми бачимо, що попит не задовольняється пропозицією. І ситуація в найближчі роки не покращиться. Попит зростає, і вже в 2010 році необхідно буде мати 1,5 млн. бджолосімей, а в 2012 – майже 2 млн. для запилення мигдалю в Каліфорнії. Це означає, що в найближчі роки необхідно буде всі бджолосім`ї, що є в США, перевозити на запилення мигдалю. Але не всі пасічники в США бажають перевозити своїх бджіл в Каліфорнію, навіть в ситуації, якщо оплата за запилення перевищить нинішню – 150 доларів за одну сім`ю (в 2007 році плата за запилення мигдалю перевищила 200 доларів за вулик). Тому прогнозується нехватка бджолосімей в запилювальному бізнесі США в найближчі роки. Можливий варіант вирішення цієї проблеми – завезення бджолопакетів із Австралії, запрошення комерційних пасічників із Канади і Мексики. Як допоміжний варіант вирішення проблеми нехватки бджолосімей – виведення сортів мигдалю, які не потребують запилення бджолами.

В останні роки фермери і садівники США зрозуміли всю важливість бджолозапилення в ряду інших агротехнічних заходів для значного збільшення врожайності в сільському господарстві. Такому розумінню сприяли, зокрема, декілька обставин:

  • сім`ї диких бджіл, досить численні в США в минулі часи, в природних умовах були знищені кліщем варроа, який проник в США в 1990 році,
  • в США щільність розміщення бджолосімей незначна, бджіл в США дещо менше, ніж в Україні, а площа США більша від площі України приблизно в 16 разів,
  • в США майже немає інших запилювачів, зокрема, одиночних бджіл із-за тотальної хімізації сільського господарства, яка знищує всіх інших комах.

Як тільки стало зрозуміло, що медоносні бджоли через запилення можуть значно збільшити врожайність на 30 - 50%, а іноді і більше, при цьому покращується якість врожаю, і все це без будь-яких додаткових затрат на насіння, добрива, обробіток ґрунту, фермери і садівники навперебій почали запрошувати пасічників підвозити бджіл на свої плантації і платити їм за цю послугу.

Тепер запилювальний бізнес в США – це прямі доходи пасічників, які складають декілька сотень млн. доларів на рік, а вартість додаткового врожаю, який фермери отримують за рахунок запилення, оцінюється в 10 млрд. доларів США.

Робота по запиленню виконується по такій приблизно схемі. Між пасічником і фермером укладається договір, де обумовлюється кількість сімей на запиленні, схема їх постановки, а також терміни постановки на плантацію. Досить часто відносини між фермерами і пасічниками ґрунтуються на взаємній довірі, якою дорожать обидві сторони і ніяких договорів не складають. Сила бджолосім`ї не має на запиленні такого значення, як при виробництві меду. Однаково добре на запиленні працюють і сильні, і середні за силою бджолосім`ї, така особливість біології медоносних бджіл. Тому за всі сім`ї на запиленні платять однаково, незалежно від їх сили.

Плата за запилення окремих культур  в 2007 досить висока, зокрема:

  • мигдаль - 200 дол./вулик;
  • голубика - 85 дол./вулик;
  • соняшник - до 100 дол./вулик.

Не набагато нижчі ціни за запилення ріпаку, вишні, яблуні, інших ентомофільних і садових культур.

США займають перше місце в світі по вирощуванню соняшника (Україна, до речі, друге). Останнім часом посіви соняшника зменшилися, натомість зросли площі під ріпаком.

Виробництво меду в США.

В США поширена кочівля бджіл на дуже далекі відстані, часто це тисячі км. Існує навіть поняття – мандрівний пасічник. Кочівля в США має деякі особливості, порівняно з українськими умовами. Протягом сезону пасічник кочує з півдня на північ країни. Традиційно сезон у професіоналів починається на півдні у штатах: Флорида, Техас, Каліфорнія в кінці грудня - січні, адже зими  в звичному для нас розумінні слова в цих штатах немає. Протягом сезону пасічники поступово рухаються на північ вслід за весною, теплом і квітуючими медоносами. А закінчується сезон у найпівнічніших штатах, на кордоні з Канадою у листопаді – грудні. Але бджіл перевозять на південь не відразу. Пару тижнів їх витримують в умовах холодної зими. Пасічники вважають, що бджоли повинні відчути зиму. Потім перевозять бджіл на південь, і починається новий сезон. Як бачимо, активний сезон у бджільництві США триває досить довго – 9 - 10 місяців на рік. Втім існує чітко виражений період головного взятку, який припадає на другу половину серпня, триває він недовго, і протягом якого отримують основну кількість меду. Приблизно така ж ситуація з головним медозбором і в Україні.

В США виробляють близько 200 млн. фунтів (90 тис. т) меду на рік, і ще таку ж кількість завозять із інших країн-виробників: Китаю, Мексики, Аргентини, В`єтнаму.

Собівартість меду в США - 1 долар за фунт (2 долари за 1 кг). Собівартість меду в Китаї - 1 долар за 1 кг, тобто вдвічі нижча, ніж в США. Така різниця в собівартості і є джерелом проблем для американського бджільництва. Іноземний мед продається в США по цінам, які є нижчими від собівартості американського меду, чого не можуть собі дозволити американські пасічники. Виробництво меду стає збитковим і постійно скорочується з року в рік. Проблемі цій уже більше 10 років.

Напрямки вирішення цих проблем наступні:

  • перехід від виробництва меду до запилення;
  • створення кооперативів пасічників за фасуванням і збутом меду, в цьому випадку пасічники отримують за мед не тільки оптову ціну, але і частину роздрібної, ця обставина робить виробництво меду знову прибутковим для пасічників.

Хвороби бджіл в США і боротьба з ними.

Досить напружена ситуація склалася з захворюваннями медоносних бджіл. Серйозних втрат зазнає бджільництво США від відомих і нам хвороб: варроатозу, гнильців, нозематозу. Аскосфероз в США хворобою бджіл не вважається, тут немає ліків, якими би лікували бджіл від аскосферозу. Вважається, що поява грибкових інфекцій у вулику – результат порушень технології утримання бджіл. В США наявні хвороби, в нас поки що невідомі. Зокрема, це малий вуликовий жук – новий шкідник бджіл, досить небезпечний. 

Цікавою є ситуація з трахейним кліщем, який викликає хворобу - акарапідоз. В США акарапідоз – хвороба, небезпечна так само, як і варроатоз. В Україні теж зрідка зустрічається трахейний кліщ, але він не завдає нашим бджолам таких руйнівних наслідків, як в США. Чому трахейний кліщ не набув поширення в Україні? Відповідь на це питання наразі не відома. Ймовірно, в природі існують механізми, які стримують поширення трахейного кліща на наших пасіках.

В цілому бджільництво США переживає не найкращі часи. Криза триває майже 20 років, і вихід з неї затягується. Більшість спеціалістів дотримуються думки, що покращення ситуації в бджільництві США настане не скоро.

До питання про зникнення бджіл у США.

Багато шуму в останні два роки наробила так звана проблема зникнення бджіл в США. В чому суть проблеми? Протягом сезону певна кількість бджолосімей гине з різних причин, і не тільки під час зимівлі. Американці чітко ідентифікують причини загибелі бджіл протягом сезону. Скажімо, 30% бджіл гине від кліща варроа, ще деякий відсоток - від нозематозу і т. д. Але кілька років тому виникла ситуація, коли стало неможливим ідентифікувати причину приблизно 20% втрат бджіл. Тобто є дещо, від чого гинуть 20% бджіл в зимівлі, і причини цього ми не знаємо.

За різними оцінками в США на весну 2007 року загинули 600 – 700 тис. бджолосімей, а в окремих штатах загинули 60 – 70% бджіл.

Зникнення бджіл з вуликів – явище, яке  можна трактувати як нову хворобу медоносних бджіл. З невідомих причин бджоли залишають вулик і зникають невідомо куди, корми – мед і перга залишаються у вулику. Повідомлення про нову хворобу викликало переполох у пасічних колах. Вперше хвороба помічена у Франції кілька років тому. Тепер це явище відмічене У США, Канаді, ряді європейських країн.

Виникли кілька гіпотез, які пояснюють причини цієї хвороби:

  1. Нові інсектициди.
  2. Нові гербіциди, які руйнують короткотермінову пам`ять у бджіл, із-за чого вони не можуть повернутися у власний вулик.
  3. Нові віруси, бактерії чи мікроби, поки що не ідентифіковані.
  4. Нова форма ноземи, яка вбиває бджіл в кінці літа.
  5. Нектар і пилок із генетично-модифікованих рослин може бути смертельно отруйним для бджіл.
  6. Мобільні телефони, випромінювання яких руйнує систему навігації медоносної бджоли, із-за чого бджола не може повернутися у власний вулик.
  7. Новий вид кліща, поки що не ідентифікованого.
  8. Кліщі і віруси, резистентні до традиційних ліків.
  9. Дуже токсичні хімікати, які використовуються при вирощуванні кукурудзи,
  10. Генетично-модифікована кукурудза, сироп з якої використовується для осінньої підгодівлі бджіл, і який може бути токсичним для них в зимівлі.

Повідомлення про те, що мобільні телефони можуть бути причиною загибелі бджіл, вперше надійшло з Німеччини. В США цю гіпотезу вважають несерйозною. В перебігу цієї хвороби існують кілька моментів, які викликають тривогу і заставляють насторожитись. Якби це були нові віруси, бактерії чи кліщі, то вони були б неодмінно виявлені і ідентифіковані, як це не раз бувало з хворобами бджіл у минулому. В США існує потужна наукова база, яка обслуговує бджільництво. Тут немає проблем з науковими кадрами, фінансуванням чи обладнанням. І той факт, що американська наука не виявила причин хвороби, викликає тривогу, можливо ми маємо справу з чимось принципово новим, чого не було в минулому. Показово, що зникнення відбувається більш-менш рівномірно по території США, що може свідчити, що хвороба не має осередку  свого поширення і не дозволяє прив`язати причину її виникнення до якого-небудь місцевого фактора. Як мовиться, дослідження тривають.

Попередні висновки свідчать, що не існує яких-небудь специфічних патогенів чи інших причин, відповідальних за зникнення бджолосімей. Проте, очевидно, що проблема зникнення сімей реальна, значно вищі від середніх втрати зафіксовані скрізь по країні. Втрати сімей створили напруження для фірм, які торгують пакетами і вирощують маток, щоб відновити кількість бджолосімей у США. Погода весни 2007 року сприяла і нарощуванню бджіл для пакетів, і виводу маток у США.

Дві вигоди від зникнення бджіл відмічаються пасічниками США: по-перше, значно зросли обізнаність і увага громадськості до медоносних бджіл, і відчуття втрати бджіл привело до підвищення оптових цін на мед, що збільшило прибутки пасічників; по-друге, втрати сімей стали предметом уваги зі сторони уряду, який провів слухання по проблемі  в березні 2007 року і виділив 75 млн. доларів на дослідницькі гранти, мета яких – знайти причину зникнення бджіл. Пасічники вдячні за таку увагу до своїх проблем, проте деякі пасічники потребують негайної фінансової допомоги уже тепер, щоб пройти без втрат важкий період.

Четвертий рік медозбори в США падають і залишаються нижчими від середніх. В 2006 році медозбір впав на 11% нижче від середнього і склав 155 млн. фунтів (70 тис. т). Запаси меду у пасічників у грудні 2006 року склали тільки 27 тис. т.

Основною причиною, відповідальною за зниження медозборів у США, визнано зникнення бджолосімей з вуликів. Лунають думки, що це ненауковий підхід до проблеми, мета таких розмов – підняти ціни на мед і плату за запилення. Втім, це серйозна проблема, яка стосується всіх пасічників США. Науковці міністерства сільського господарства США активно досліджують джерела цих проблем, оскільки вони впливають не тільки на виробництво меду і воску, але і на врожай багатьох культур, врожай яких залежить від запилення їх бджолами.

Причини зникнення бджіл продовжують залишатися невідомими. Загально американські медіа, включаючи „Нью-Йорк таймс”, зникнення сімей описують в деталях, які нагадують фронтові зведення.

Починають згадувати про інші можливі причини, серед них – запилення мигдалю в Каліфорнії, що визиває необхідність перевезення бджіл на надто великі дистанції, по суті, взимку – в лютому. Бджоли в цей час більш ослаблені і вразливі. Перевезення їх у такий період визиває стрес у бджіл, а це веде ще до більшого ослаблення. 

В 2007 році проблема зникнення бджіл у США стала більш видимою і очевидною. Ситуація не є стабільною і має тенденцію до погіршення.

Коментарі (0):