Апімондія 2017 – враження учасника

Рік написання: 2017

Черговий 45 Конгрес Апімондії проходив в Туреччині з 29 вересня по 3 жовтня в м. Стамбул (Істанбул, якщо точно перекласти назву міста). Я мав честь брати участь у цьому дійстві і хотілося би поділитися враженнями від події. 

Власне, враження від Конгресу змішалися з враженнями від країни - господарки Туреччини. Стамбул – найбільше місто Європи. Формально Конгрес можна розділити на виставку – Апіекспо, доповіді, які відбувалися в 4-х (!) залах паралельно і зону постерів. Постери – це теж свого роду доповіді. Були і менші за розмахом події. Це конкурси продуктів бджільництва, книг, кращого представництва і т. д. Була розгорнута невелика експозиція музею пасічництва. Інтрига Конгресу – вибори місця проведення конгресу в 2021 році. Отже, по порядку.

Виставка Апіекспо.

Апіекспо – виставка, це ніби осердя Конгресу. Тут представлені: інвентар, технології, продукція бджільництва, апітерапія, засоби боротьби з хворобами і офіціоз (в значній мірі) – це експозиції національних спілок пасічників, які і є основою Апімондії. 

Серед інвентарю мою увагу привернули: шкіряні перчатки пасічника з дуже м’якої шкіри (Пакистан), ніж для роз печатки щільників (Туреччина), матриця для виробництва вощини в домашніх умовах (Китай). Було багато вуликів з дерева і пластику, зокрема, багатофункціональний вулик «Апімайя» (Туреччина). Характерна риса турецьких вуликів – багатофункціональність, коли у вулику є пристосування, що дозволяють бджіл підгодувати, поїти, ізолювати, відбирати пилок, поділити вулик на нуклеуси і т. п. Було всього багато іншого – медогонки (Лисонь, Бенка), лінії по відкачці меду. Дріб’язок типу: стамески, димарі, шпателі для переносу личинок, ножі, сита.  Все це переважно китайське. Стамески, наприклад, були дуже довершені і за дизайном, і за виготовленням, і за функціональністю. У нас такі стамески не роблять. Наші виробники говорять, що невигідно.

Серед технологій - вулик, який тече медом (Австралія), машина по виробництву вощини з Німеччини, яка робила вощину прямо на виставці. Цікаво, що на виставці було багато вощини. На Апіекспо можна було дізнатися, що вощину в світі роблять з воску, а не переважно з фальсифікату, як у нас. Був станок для інструментального осіменіння бджолиних маток (Туреччина).

Серед продукції бджільництва переважав мед, причому мед представляли переважно експортери і фасувальники, а не пасічники. На багатьох експозиціях мед можна було продегустувати, іноді невелику фасовку взяти собі на згадку, зокрема, мед з Аргентини, України, Туреччини, Африки, Росії. Був зелений прополіс з Бразилії, який дозволяли тільки понюхати. Напої з меду були представлені слабо. Туреччина – ісламська держава, де алкоголь під забороною.

Засоби боротьби з хворобами традиційні. Правда, складається враження, що виробництво хімічних засобів боротьби з кліщем поступово перебирає на себе Китай. На виставці був представлений прилад для боротьби з кліщем з допомогою ультразвуку (Туреччина).

І, нарешті, про офіціоз. Апімодія – громадська організація, яка об’єднує національні спілки пасічників мало не 200 країн. Багато країн були представлені палатками, де були представники тільки спілок і нікого більше, зокрема, Польща, Болгарія, Вірменія і т. д. 

Наукові доповіді Конгресу.

Іншою після Апіекспо групою заходів були наукові доповіді на Конгресі. Апімондія функціонує у вигляді окремих підрозділів – Комісій. Таких Комісій у складі Апімондії - 7: Апітерапія, Біологія бджіл, Здоров’я бджіл (по хворобам), Економіка бджільництва, Бджільництво для сільського розвитку, Технологія і якість бджільництва, Запилення і медоноси. 

Наукові доповіді відбираються окремо по кожній комісії, якщо хоча би два члени комісії висловляться «за». Реферати відібраних доповідей і постерів видаються у вигляді окремої книги до відкриття Конгресу.

Доповіді на Конгресі у Стамбулі йшли паралельно у 4 залах, тому слухати можна було лише одну із чотирьох паралельних доповідей. Всього за 4 дні було прочитано близько 300 доповідей. Зрозуміло, що почути все це, вникнути і осмислити все це фізично неможливо. Інтерес до доповідей був значно менший, ніж до виставки. Частина заявлених доповідачів не прибули на Конгрес, зокрема, нікого не було від Росії. Організатори на цей випадок мали запасні доповіді від місцевих представників, так що пропусків і накладок у доповідях не було.

Від України були доповіді: 1. Домбровський В., 2. Приятеленко В., Фурсов В., Іллєнко О., 3. Васильківська Т., 4. Горніч М.

Серед найбільш помітних і актуальних доповідей: Бінефільд – про європейський проект збереження аборигенних рас Європи, Шепард, США - про біорозмаїття бджіл, захист бджіл від отруєнь, боротьба з кліщем, органічне бджільництво. 

Україна є одним із лідерів у світі в галузі апітерапії (це через оргпроблеми з офіційною медициною, а не тільки тому, що ми такі розумні), багато напрямків апітерапії України є унікальними у світі (хоча би сон на вуликах), але, на жаль, на Комісії апітерапії - жодної доповіді від України.

Варто відмітити програмні доповіді, які тривали по годині. Це «Майбутнє бджільництва» - Кафтаноглу О., «Сублетальний стрес, що впливає на поведінку: порівняння місцевих і імпортованих бджіл» - Сміт Б., «Поліпшення якості продуктів для апітерапії» - Каррек Н.

Звичайно, доповіді - це більш індивідуально, ніж Апіекспо, тут іноді помітно намагання просто заявити про себе (чому б і ні), особливо зі сторони представників бідніших країн. Можливо до третини доповідей були від Туреччини, що природно: туркам є що розповісти про своє бджільництво.

Варто відмітити, що українська офіційна наука про бджіл на Конгресі ніяк представлена не була: ні серед доповідей, ні серед постерів, ні на Апіекспо.

Постери.

Формально постери - це теж доповіді Конгресу, але оформлені у вигляді плакатів розміром 70х100 см по певних правилах. Бажаючі подають свої доповіді у вигляді рефератів, а комісії вирішують – відмовити чи прийняти у вигляді наукової доповіді чи постеру. Постери вивішуються в окремому місці – зоні постерів, і кожен відвідувач може ознайомитися з його змістом. За тематикою постери поділяються так само, як і наукові доповіді. Від однієї особи чи організації приймали на розгляд не більше 2-х доповідей. Постери – це теж непогано, адже доповідь триває 15 – 20 хвилин, а постер доступний для ознайомлення протягом 4-х днів Конгресу.

Потрібно сказати, що постери на Конгресі визвали найменше уваги, бажаючих ознайомитися з їх змістом було відверто мало. Всього було представлено близько 300 постерів, підрахунок ускладнився тим, що значна частина заявлених постерів була відсутня.

Від України постери представили: 1. Домбровський В., 2. Семенюк В., Семенюк Н., 3. Лосєв О., Волощук І.,  4. Горніч М., 5. Олійник Д., Ніжна Я., 6. Лосєв О., Ягіч А. 

Конкурс і вибори.

Елементи динаміки і драматургії в статичний хід Конгресу привносять дві події – конкурс і вибори місця проведення наступного Конгресу. На конкурс подають (за окрему плату) все, що стосується бджільництва – продукти: мед, віск, прополіс, медове вино; засоби апітерапії, сувеніри: стилізовані зображення бджоли, вулики, картини; інвентар, книги, навіть експозиції на Апіекспо і т. д. Для огляду експонатів конкурсу була окрема експозиція в рамках Апіекспо, кожен бажаючий міг оглянути експонати. Від України, зокрема, були представлені: косметичний крем (автори Постоєнко В. і Гевалюк М., вулик Приятеленка, медові вина (Барабаш В., Дмитрук В.). Під кінець Конгресу авторитетна Комісія вибирала лауреатів і нагороджувала їх медалями Апімондії. Зокрема, медалі Конгресу від України отримали Постоєнко В. і Гевалюк М. за косметичний крем, Барабаш В. і Дмитрук В. в номінації медові вина – всього 3 медалі.

Іншою подією Конгресу, що тримає пасічників в інтризі, були вибори місця проведення Конгресу 2021 року. Місця проведення чередуються по такій схемі – один конгрес в Європі, наступний – в іншій частині світу. На поточному Конгресі вибирається  місце проведення Конгресу-2021, який буде через 4 роки (це, щоб господарі наступного мали час належно до нього приготуватися). Отже, в Туреччині кандидатами на проведення Конгресу 2021 були такі країни – Росія, Словенія, Данія, Сербія. Найбільш активно вели агітацію Росія і Словенія, Данія вела себе пасивніше, а участь Сербії, на мою думку, обмежилась просто підтримкою Росії (щоб відібрати частково голоси, які могли бути подані за Словенію). Протягом Конгресу представники країн-кандидатів ведуть себе активно, агітують за себе, навіть співають і танцюють, всіма засобами намагаються переконати всіх, що саме їх країна достойна провести Конгрес. Звичайно, основні події відбуваються за зачиненими дверима. Представники національних спілок пасічників платять членські внески до Апімондії і мають право голосу шляхом голосування і визначають переможця. Від України, зокрема, право голосу мають СПУ – 5 голосів, ББУ – 4 голоси і Ющенко В. – 1 голос (як індивідуальний член Апімондії). Голосування і оголошення переможця відкладають на останні години роботи Конгресу, щоб витримати інтригу до кінця. Хто і як голосував – мені невідомо, але перемогла Росія, хоча я особисто бажав перемоги Словенії або Данії. Таким чином господаркою Конгресу 2021 буде Росія. Пройде він в Уфі і Москві. Презентація Росії була своєрідною. Представляла Росію одна організація – Роспчеловодсоюз Бутова, представників інших структур не було. Інвентарю, науки із Росії не було зовсім, частково була експозиція продукції у вигляді башкирського меду. Основу експозиції Росії складав ансамбль народної музики і танцю із Башкирії. Цього виявилося досить, щоб Росія перемогла і в змаганні місця проведення і на кращу експозицію Апіекспо. Не обійшлося і без політики. Карта Росії на російській експозиції була зображена без Криму (в Туреччині проживає близько 5 млн. кримських татар), башкири сповідують іслам, а науковці з Росії, навіть заявлені на виступи на Конгрес, не приїхали.

Отже, Конгрес 2019 пройде в Канаді, Конгрес-2021 в Росії (заявлено, що в Уфі, але швидше в Москві). Нам, українським пасічникам, можна розслабитися. Обидва конгреси нам будуть недоступні: в Канаді надто дорого, туди потрібна віза, в Росію їхати не зовсім безпечно і теж недешево. Крім того, Уфа значно далі і дорожче Туреччини. Цікаво, що в Москві уже був конгрес Апімондії в 1971 році. Від України на ньому була делегація Укрбжолопрому і все: рядових пасічників на конгрес в Москві не пускали. Історія повториться в 2021 році?

Туреччина.

Туреччина довго домагалась проведення Конгресу і правомірно, що вона отримала можливість провести його. Можливо, надто довго: голова Турецької Асоціації Пасічників Барі Їлмаз, який багато зробив для проведення Конгресу, не дожив до цієї події. Він помер від серцевого нападу в 2016 році. Приблизно за рік до Конгресу в Туреччині була спроба військового перевороту, що мало наслідком деяке обмеження демократії і ріст загрози тероризму. Деякі члени Апімондії - Німеччина, наприклад, рекомендували своїм пасічникам не відвідувати Конгрес з цієї причини. 

Туреччина - велика і самодостатня бджолярська держава. Вона входить в трійку країн світу з найрозвиненішим бджільництвом. Туреччина має понад 7 млн. сімей бджіл і виробляє до 90 тис. т. меду. Тут є 7 рас бджіл (40% від світової кількості рас бджіл). Туреччина – лідер у світі з виробництва падевого меду . Падевий мед - із сосни, з провінції Мугла. Більше 90% світового виробництва падевого меду зосереджено в провінції Мугла. Втім, бджільництво Туреччини заслуговує на окрему статтю.

Самодостатність бджільництва Туреччини виражена в тому, що тут є потужна наука, є свої станки по інструментальному осіменінню маток, проводяться роботи по генетичному дослідженню рас бджіл, наукові центри Стамбула і Анкари мають свої школи, відповідну освіту і традиції, інвентар, в основному, місцевий. Туреччина розробляє свій багатофункціональний вулик. Це вулик Дадана на 10 рамок, але він має чимало додаткових функцій. Туреччина більше 100 років переходила на рамковий вулик, але робили це тут без колективізацій і голодоморів. Остаточний перехід на рамковий розбірний вулик завершився зовсім недавно.

Відношення турків до нас, українців, рівне і приязне. Туреччина – наш близький сусід і, очевидно, наше співробітництво у бджільництві в майбутньому буде розширюватися.

Конгрес-центр, учасники і спілкування.

Не оминемо увагою і місце проведення Конгресу. Конгрес-центр – унікальна споруда, яка знаходиться… під землею. Вражають розміри цієї споруди. Отже, ми заходимо на нульовий поверх і опускаємося вниз. На мінус п’ятому була Апіекспо, на мінус четвертому - виступи і постери. На найнижчому сьомому поверсі – стоянка для авто на 850 місць. Технічне забезпечення - на найсучаснішому рівні. Здається, це найбільша подібна споруда в Європі, а Апімондія-2017 - перший Конгрес в історії, який був проведений під землею. В Туреччині теж існує загроза тероризму. Тому прохід учасників в Конгрес-центр тільки через рамки з металошукачами, як в аеропорту. Втім, це не затримувало учасників, як і реєстрація учасників в перший день. Протягом Конгресу ніяких черг, тисняви і затримок не було.

Всього в 45-му Конгресі взяли участь (за даними секретаріату Конгресу) 12 880 учасників із 127 країн плюс Туреччина. Від України було 227 учасників, вона представила одну з найчисельніших делегацій на Конгресі. Це був, ймовірно, найчисельніший Конгрес в історії. «Найкращий Конгрес в історії Апімондії!» - заявив Президент Апімондії Філіп МакКейб після закінчення Конгресу. 

Робочими мовами Конгресу були англійська і турецька, що створювало труднощі, як для спілкування, так і для розуміння, зокрема, виступів і постерів. Правда, був свідком, як представник Франції виступав французькою…

Зокрема, на Апіекспо Україну представляли 7 експозицій (палаток), переважно експортери меду, а також виробники інвентарю ПАВІК, АВВ-100, Меліса (Харків), ТОВ «Доктор бджілка» і СПУ. Офіційними членами Апімондії від України є СПУ, Братство (ББУ) і Ющенко, який теж був на Конгресі. Делегація від України була досить чисельною, можливо другою за кількістю учасників після Туреччини. Але окремими групами поділ на «ваших» і «наших» і з’ясування стосунків між нами продовжувалося і на Конгресі, як ми можемо з сумом констатувати.  Представників з Криму чи Донбасу на Конгресі не зустрічав.

Наш офіціоз був представлений на Конгресі своєрідно. Наприклад, Братсво (ББУ), про яке ми вже майже забули, було досить помітне на Конгресі – виступ Васильківської, а Риф’як вів урочисте зібрання, де роздавали медалі і нагороди переможцям конкурсів. Велику експозицію на Апіекспо мала Асоціація експортерів меду з України. Чули про таку?

Участь у Конгресі – поняття розмите. Дехто з учасників відвідав Апіекспо один-два рази (що теж участь), а решту часу присвятив відвідуванню Гранд-базару, Голубої Мечеті, Святої Софії чи морській прогулянці по Босфору. У Стамбулі є на що подивитися і крім Конгресу. Наших учасників, які всі дні відвідували Конгрес, було небагато.

Прийнято вважати, що конгреси – то форуми пасічників. У мене склалося враження, що це не так. Ймовірно, більшість учасників все-таки не пасічники, а люди, причетні до бджільництва, скажімо так. Серед учасників переважили експортери, фасувальники меду, виробники ліків і інвентарю, власники крамниць для пасічників, вчені і спеціалісти, апітерапевти, функціонери громадських організацій і т. п. В цій спільноті пасічники були в меншості. Захід задорогий для рядових пасічників.

Спілкування пасічників на подібних форумах утруднене. Мовний бар’єр існує не тільки для нас. Участь у Конгресі коштує задорого. Повний комплект учасника обійшовся мені в 350 євро. Разовий вхід тільки на виставку коштував 50 євро. Скидок для турецьких пасічників не було. Вони платили по повній вартості. Це можна зрозуміти. Проведення Конгресу коштує задорого, і фінансується ця процедура тільки з внесків учасників.

Щодо національного складу, то участь європейців була обмеженою, як не дивно. Натовпів пасічників з Польщі, Німеччини, Італії чи Іспанії я не бачив. З різних причин було мало пасічників і найближчих сусідів – Греції, Болгарії, Румунії і Вірменії. Участь багатьох країн обмежилася тільки палаткою офіційної спілки пасічників. Досить потужно були представлені Азія, Китай, Африка. Загальну увагу привертали експозиції Нігерії і Ефіопії – країни, яка входить в десятку основних виробників меду, не маючи при цьому сучасного розбірного вулика…

Китайських експозицій було найбільше, як по інвентарю, так і по продуктах і ліках для бджіл.

Особливість Апіекспо – дуже мало що продавалося, хіба що дрібний інвентар. Деякі експозиції приурочили продаж на останній день виставки. Ціни на продукцію були відверто високими. У тих же фірм, ті ж товари на виставках в Україні можна купити значно дешевше.

На Апіекспо безкоштовними були кава і чай для учасників, натомість обіди - дуже дорогими. 

Я був на Конгресі вперше, якщо не рахувати Конгрес у Києві, де моя участь була досить обмеженою, тому мені важко з чимось порівнювати. 

Коли мене питають, що нового в технології бджільництва я дізнався на Конгресі, я відповідаю – нічого. Для цього є наукові журнали. Так само нічого нового я не побачив на виставці. Можна звичайно констатувати, що фірма «Лисонь» (Польща)  - найбільший виробник інвентарю в Європі, фірма «Томсон» (Франція) виробляє найбільш якісний інвентар в Європі, а фірма «Свенті» (Данія) найбільш знаменита в цьому плані. Але все це можна дізнатися (і побачити) в інтернеті на відповідних сайтах, не виїжджаючи з дому, а частково і на наших виставках.

В цьому плані Конгрес втратив своє значення. В світі бджільництва багато заходів, які переважають Конгрес. Конгрес – це швидше шоу і фестиваль, ніж науковий чи діловий захід, хоча науки і бізнесових контактів тут цілком достатньо. Заборонити проведення конгресу не можна, бажаючих проводити конгреси і брати в них участь більш ніж досить. 

Тому і все-таки… Вважаю, що кожен пасічник хоч раз в житті повинен побувати на Конгресі Апімондії.

Коментарі (0):