Рік написання: 2024

Вийшов з друку англо-український тлумачний словник термінів бджільництва. Ця книжка є першим у нас виданням подібної тематики. Словник створено у двох формах: класичної паперової книжки і електронної версії.

Про необхідність видання словника.

В наш час, коли є хороші версії електронних універсальних словників (наприклад Google-перекладач, де можна знайти переклад будь-якого слова), постає питання наскільки необхідним є видання ще одного додаткового словника по бджільництву. Є кілька аргументів "за" щодо видання окремого фахового словника по бджільництву:

1. Терміни бджільництва — це, зокрема, пасічний жаргон, який дослівно не перекладається, наприклад, Queen - це королева, в бджільництві це бджолина матка або supersedure - тиха заміна матки, або comb - це гребінець, а в бджільництві це щільник.
2. Є абревіатури слів, які щось означають лише в контексті бджільництва, наприклад, термін WAS (просто слово, то це дієслово - був), але у бджільництві - це Western Apicultural Society (WAS) - наукове бджолярське товариство західних штатів США від Аляски до Каліфорнії, включаючи Гаваї і західні провінції Канади, яке має свій бюджет, свій сайт, видає журнал, проводить щорічні наукові конференції з числом учасників від кількох сотень до кількох тисяч з кількома десятками наукових доповідей. І є ще багато подібних абревіатур, які ми не знаємо і не розуміємо і смислів яких ми не можемо знайти в просто англо-українському словнику.
3. Деякі терміни вимагають пояснення, наприклад, термін: bee space - бджолиний простір, у нас це бджолина відстань. Бджолиний простір - це одне з фундаментальних відкриттів в біології бджіл, яке приписують Лангстроту. Відкриття бджолиного простору привело до створення рамкового вулика з розбірним гніздом. Спочатку відкриття було засекречено. Але навіть серед наших дипломованих спеціалістів немає чіткого розуміння - а що таке бджолиний простір, який у нас чомусь трактується як бджолина відстань.
4. Словник потрібен хоча би для того, щоб всі ми, читачі, однаково і адекватно розуміли англійські тексти. Наука про бджіл в наш час - це тексти переважно і в значній мірі англійською мовою. Вміння читати англійською сьогодні - це як 100 років тому вміння читати взагалі.
5. Ситуація має і зворотний напрямок. Українські спеціалісти по бджільництву мають висловлюватися перед світовою спільнотою, не суперечачи один одному. Наприклад, у нас є чотири латинські терміни для означення назви раси українських бджіл, а карпатська бджола не має жодного. Може пора прийти до спільного знаменника в подібних термінах? Хоча би для того, щоб світ розумів нас адекватно. Вважаю, словник має допомогти нам вирішувати проблеми і в цьому питанні.
6. Деякі терміни перекладені у нас неправильно, наприклад, то й же бджолиний простір подано в нашій літературі як бджолина відстань. Деякі терміни мають історичну тяглість і не можуть бути перекладені не те що дослівно, але і на понятійному чи ментальному рівні. Наприклад, матка - це як мати вулика, в англомовному світі матка - це королева. Тут королева сприймається, як мати нації. Справа в тому, що Україна не була королівством майже ніколи, і в нас немає понятійного ряду такого плану щодо королеви. Ймовірно, термін “матка” старіше від поняття “королева” і виникло ще в доісторичні часи, оскільки в наш час в соціальному плані для людей він вже нічого не означає.
7. Просто чисто англо-українських словників по бджільництву у нас не було видано жодного. Ми маємо право на таке видання, як одна з найбільших бджолярських спільнот світу.
8. Наші сусіди мають визначні досягнення у бджільництві. Польща досягла найбільших успіхів у інструментальному осіменінні маток, Угорщина є лідером у світі з виробництва акацієвого меду, завдяки Румунії десятиліттями жила Апімондія у 20-му ст., Туреччина є лідером у світі з виробництва падевого меду, а ще в цій країні є 8(!) рас бджіл. Щоб ознайомитися з досягненнями цих країн не обовʼязково знати польську, румунську, угорську чи турецьку мови (хоча можна і знати) - досить вміти читати англійською.

Історія питання.

Свою діяльність як пасічник я почав ще в доінтернетівську епоху, коли все було не так як тепер. Просто перекладати наукові тексти з інших мов я почав ще в Київському політехнічному інституті, коли був студентом. Але тоді я вчив німецьку мову. Була тоді така опція знання мови: читаю і перекладаю зі словником. Для багатьох інженерів це було необхідно але і достатньо. Чимало радянських наукових і інженерних розробок були копіями іноземних.

Згодом, приблизно у 1990-му, коли потреба в знанні англійської мови стала нагальнішою, я пішов на 7-денні курси технічного перекладу з англійської мови, де навчився перекладати наукові тексти з англійської мови по системі В. Милашевича (дуже рекомендую для початківців і тих, хто не знає мови зовсім; тепер метод є в інтернеті).

Комісар О. посприяв моєму залученню до читання англійських текстів по бджільництву, який поділився зі мною деякими оригіналами статей і звернув мою увагу на важливість читання на англійській мові. Моє спілкування з Левченком І. О. також допомогло мені в цьому плані, оскільки Левченко також працював з англомовною літературою. Його дружина добре знала кілька іноземних мов і подружжя Левченків чимало зробило для перекладу багатьох іноземних статей на російську мову.

Система Мілашевича допомагає добре розуміти структуру і стрій англійського речення. Але при читанні перших статей я зіштовхнувся з труднощами такого плану, що потрібен був спеціалізований словник для розуміння більшості слів, оскільки звичайні словники були непридатні для розуміння бджолярських текстів. Наприклад, слово: comb - означає - гребінець або причісуватися, в бджільництві - це щільник. І так можна сказати про більшість термінів бджільництва, які реально означають не те, що подають універсальні словники.

Поступово прийшов до висновку: щоб читати і розуміти тексти по бджільництву англійською мовою потрібно три речі: знання мови хоча би на початковому рівні, наявність словників - загального і бджолярських термінів і знання бджільництва, хоча би мінімальні. Відсутність знань хоча би по одному з цих пунктів робить неможливим розуміння текстів по бджільництву англійською мовою.

Тому з самого початку мого читання англійських текстів я зробив собі словник, куди записував від руки всі нові терміни, які мені зустрічалися. Деякими словами-термінами ми обмінювалися з Комісаром. По деяких термінах я консультувався з іноземцями. Наприклад, що означає термін traceability я дізнався в Ізраїлі в 2010 році, коли був там на курсах по бджільництву. Тепер цей термін входить в міжнародні законодавчі акти. Тоді це була свого роду новинка в термінології.

Як уявляється, проблема розуміння текстів у бджільництві була глобальною і в минулому, тому з 1951 по 1977 рік спочатку наукове товариство Британії, потім Апімондія під керівництвом Єви Крейн видала серію словників по термінології бджільництва (всього було 9 словників) на європейських мовах (всього було 19 мов). Української мови серед них немає. Радянська влада не допустила видання міжнародного словника на мові найбільшої бджолярської нації Європи. З нашою мовою боролися і таким чином. У свій час я користувався для роботи 5-м словником цієї серії: англо-французсько-німецько-російсько-іспанським словником за 1977 рік. Хоча в цьому словнику і немає української мови, більш-менш адекватно його можна розуміти в самостійному перекладі з російської на українську мову. Словник корисний в роботі. В ньому є близько однієї тисячі термінів, але він застарів. З часу видання словника минуло майже 50 років. Так у ньому немає, наприклад, терміну "варроа". На момент підготовки словника в Європі такої хвороби ще не було. Деякі терміни подані з помилками на російській мові, оскільки перекладачі від Союзу не були пасічниками, наскільки я розумію.

Наступним кроком у цьому плані був словник, виданий у 1997-му році інститутом бджільництва ім. Прокоповича: Словник бджільництва. Англо-російсько-український (6500 термінів). Автор словника - Майя Алексеніцер. Видання словника - видатне досягнення в нашому бджільництві. Проте з часом виявилося, що цей словник має ряд недоліків: це в першу чергу англо-російський словник, невеликий тираж (300 екз.), незручний у користуванні, невеликий відсоток власне термінології по бджільництву, до речі, терміну варроа немає і в словнику інституту бджільництва, хоча варроатоз уже 20 років як був - на момент створення словника. Словник інституту бджільництва по суті мало допомагає в розумінні англійських текстів по бджільництву. Він також застарів в деякій мірі, оскільки минуло майже 30 років від його видання.

Як тільки словник появляється у вигляді книжки, він відразу ж починає морально старіти. Це проблема всіх паперових словників, оскільки появляються нові терміни мало не щодень, і після кожної нової прочитаної статті.

Нарешті, словник по бджільництву підготував до видання Комісар О., але його робота залишилася, на жаль, неопублікованою. Після того, як словник Комісара був готовий до друку виявилося, що таке видання не може бути комерційно успішним. Всього кілька людей підписалося на словник. Коштів на видання словника в автора не було. Це одна з причин, чому видання так і не побачило світ. Готуючи власне видання словника, з рукописом словника Комісара я не був ознайомлений.

Всі ці недоліки існуючих словників, я, як автор, постарався врахувати у власному виданні. Отже:

1. Словник буде існувати в двох варіантах: паперовому і електронному. Це дозволить вносити зміни, уточнення і правки в електронний варіант словника по мірі появи нових термінів і виявлення помилок у словнику. Кожен бажаючий зможе безкоштовно користуватися словником, навіть не маючи паперової копії. Таким чином словник в деякій мірі стане інтерактивним. Правки можуть вносити і самі читачі, відправляючи переклади нових термінів, виявлені у словнику помилки і вносячи уточнення у вже існуючі терміни на електронну адресу автора: gornich@i.ua.
2. Обсяг словника-книжки - приблизно дві з половиною тисячі термінів, обсяг електронного словника поступово буде зростати, по мірі появи нових термінів.
3. Словник написано на основі власного словника автора, який створювався протягом більше 30-ти років і 5-го словника Апімондії Єви Крейн. Словник був доповнений термінами, зібраними з новіших джерел. В якості джерела термінів були використані, зокрема, останні видання енциклопедій Рута і Дадана. Електронна версія буде постійно доповнюватися і оновлюватися, тому не буде єдиного остаточного варіанту електронного словника.
4. Словник доповнений термінами по апітерапії, медовій кулінарії і медоварінню, чого немає зовсім в інших подібних словниках. Це ті сфери, де наше бджільництво перебуває на лідерських позиціях у світі.
5. Частина слів подані у перекладі і з поясненнями їх значення. Тобто, словник відносно частини термінів буде тлумачним. Це може бути корисно для початківців, які починають вивчати бджільництво. Пояснення будуть стосуватися і тих слів, які часто неправильно трактуються у нашій літературі. Тлумачення деяких термінів може спрямувати вивчення бджільництва у правильному для читача напрямку.
6. При виконанні даної роботи завжди існувала спокуса перетворити словник на енциклопедичний, подавши розгорнуті пояснення до кожного терміну, що поміняло би формат і тематику словника, тому я обмежив тлумачення окремих термінів лише одним реченням, навіть якщо такі речення були складними і довгими. Поняття "тлумачення" тут є дещо відносним: для одних термінів достатньо просто перекладу, наприклад терміни: бджола чи вулик - тут і тлумачити нічого; для деяких маловідомих термінів потрібні пояснення. Тому відсоток тлумачень - поняття досить умовне. Переклад і тлумачення термінів дозволить читачу знати термін, але для більш глибокого розуміння смислу терміну звичайно потрібно читати відповідні книжки, статті чи сайти. Для чималого числа термінів можна знайти детальне пояснення на відповідних сайтах, тому мої переклади - це лише попереднє знайомство з терміном.
7. При підготовці словника виникли труднощі такого плану, що деякі наші терміни не співпадають в обох мовах. Наприклад, в англійській мові немає термінів: медоносна бджола, матка, маточне молочко, відводок чи рій-вторак. Є (дослівно): медова бджола, королева, королівське желе, поділ (нуклеус) і післярій. В таких випадках автор намагався подати переклади, близькі до оригіналу на англійській мові, але з поясненнями. Оскільки деяка частина подібного "новоязу" прийшла до нас з російської мови (друк українських книжок був заборонений або перебував під цензурою протягом всієї україно-російської історії), то вважаю, що згодом ми від цього відмовимося на користь міжнародної термінології. Наша термінологія потребує уточнення, і в свій словник автор подав переклад деяких термінів з огляду на таку перспективу.
8. В словнику подані значення скорочень і абревіатур, які є в міжнародному бджільництві. Це допоможе орієнтуватися в тому потоці інформації, яку ми постійно отримуємо.
9. Переклад більшості застарілих або неправильних з точки зору автора термінів подані в дужках. Тобто, вони є в нас у вжитку, але нам бажано рухатися в сторону сприйняття і переходу до міжнародної термінології.
10. Є різні джерела і варіанти англійської мови. Тут у словнику використано джерела англійських термінів у такому порядку: США, Великобританія, Євросоюз, мова наукових журналів. Терміни з Азії, Африки чи Латинської Америки зустрічаються в дуже мінімальній кількості.
11. В якості джерела нових термінів були використані наукові статті, глосарії і індекси відомих англомовних книжок і журналів по бджільництву.
12. Частина термінології подана латиною. Це переважно назви видів рослин і комах, рас бджіл із систематики видів.

Тематика словника.

Словник вузькоспеціалізований і технічний - стосується лише теми бджільництва, але до нього відібрані терміни, що стосуються широкого кола питань, які належать до різного роду знань:

1. Терміни бджільництва, це слова типу: вулик, рамка, медогонка чи пасіка.
2. Пасічний жаргон, це поняття типу: розширити гніздо, піймати рій, наростити силу сімʼї.
3. Медоносна база і ботаніка - тут подані у мінімальній кількості, назв медоносів небагато, переважно ті, що зустрічаються і в нас, і лише основні.
4. Науки про бджолу: біологія, зоологія, анатомія, фізіологія, генетика, поведінка бджіл. Перелік цих термінів буде цікавий в першу чергу науковцям.
5. Хімічні і фізичні терміни, які використовуються в бджільництві.
6. Хвороби бджіл і ветеринарія.
7. Апітерапія.
8. Медоваріння.
9. Медова кулінарія.
10. Економіка бджільництва і ринок меду.
11. Скорочення і абревіатури, які стосуються бджільництва.
12. Деякі терміни подані у вузькоспеціалізованому смислі, насправді їх значення більш широке, наприклад: keg - бочка для ферментації питного меду, в більш широкому перекладі - це просто бочка.
13. Переведення неметричних мір, які є в користуванні в США і Британії, у метричні, як це є в світі; в багатьох англомовних текстах метричні міри не використовуються.

До деяких термінів, з розумінням яких можуть виникнути труднощі у читача, подані тлумачення чи пояснення для їх кращого і правильного сприйняття.

Всього в словнику наведено переклади і тлумачення приблизно 2 500 термінів (деякі з повторами).

Побудова словника.

Подача термінів алфавітно-тематична. За основу термінології взятий рукописний словник автора і 5-й словник Апімондії Єви Крейн. Таким чином ми долучаємося до проекту Апімондії, нехай із запізненням на 50 років. Разом з тим словник доповнений новими термінами, які появилися за ці 50 років, тому число термінів збільшилося більш, ніж удвічі в порівнянні зі словником Апімондії. Терміни подані в алфавітному порядку. Синоніми, пояснення, доповнення до них нижче від терміну подані через кілька пробілів, що дозволило розмістити частину термінів тематично, а не алфавітно. Деякі синоніми подані і в алфавітному порядку у відповідному місці, деякі - ні (ті, що автор вирішив, що вони менш важливі і поширені).

В якості джерела термінів були використані, зокрема, останні видання енциклопедій Рута і Дадана.

Оскільки словник буде використовуватися переважно в електронному вигляді, то немає сенсу економити місце. Таким чином ми відмовилися від скорочень в словнику.

Більшість термінів подані в однині і без артиклів, деякі подані в множині: все залежало від джерел, з яких бралися ці терміни, або від контексту, як це зустрічається в публікаціях.

Назви рослин, окремих видів організмів, назви хвороб, рас бджіл подані і латиною.

При виконанні даної роботи передбачалося, що це буде лише англо-український словник. Такий словник дозволяє читати і адекватно сприймати англомовні тексти. Це як перший етап долучення до розуміння світового бджільництва, оскільки більшість важливих творів на українську чи російську мову ніколи не перекладалися (твори Лангстрота, Дадана, Рута, Фріша, Руттнера, Вінстона, Морзе, Лейдлоу, Крейн і так далі по списку, який досить довгий). Але в процесі налаштування пошуковика електронної версії словника виявилося, що так само буде можливий і українсько-англійський переклад - приємний бонус, на який автор спочатку і не розраховував при роботі над словником. Тому, виявилося, що паперовий варіант - це чисто англо-український словник; електронний - англо-український і українсько-англійський. Що робить використання електронного словника функціонально більш повним. При написанні текстів англійською простіше користуватися електронною версією словника.

Користування електронним словником.

Отже, відкривши словник на сайті автора (gornich.com.ua), користувач може набрати в пошуковику англійський або український термін і побачити його переклад, відповідно на українську чи англійську мову. Передбачена також ще одна опція, в якій читач може за раз відкрити і прочитати всі терміни-слова на одну латинську літеру. Оскільки ще буде передмова і система мір, тому щоб повністю прочитати словник, потрібно відкрити приблизно 30 різних сторінок (на кожну літеру окремо).

Переважна більшість термінів подана англійською мовою.

Деякі терміни, зокрема, систематика біологічних видів подані латинською мовою. Всі англійські терміни виділенні жирним шрифтом.

Латинські терміни виділені жирним шрифтом і курсивом.

Українські переклади подані звичайним текстом.

Словникова сторінка побудована наступним чином. Спочатку жирним шрифтом поданий термін англійською мовою, потім через тире іде переклад українською мовою. Якщо термін має два і більше смислів, переклади розділені знаком ";". Якщо є необхідність - далі йде тлумачення або визначення терміну. Переклад і тлумачення терміну подані стисло, одним реченням, навіть якщо воно складне і довге. При необхідності читач може знайти більш розгорнуте тлумачення терміну в інших джерелах.

Для деяких термінів, якщо вони є абревіатурами, як правило, подане розшифрування англійською мовою і далі - переклад українською мовою. Або спочатку йде термін, потім його абревіатура, далі переклад.

Обʼєм словника порівняно невеликий (приблизно 2500 термінів), тому прийнято рішення не використовувати в ньому скорочень.

Мета словника - дати можливість користувачам читати і адекватно розуміти тексти по бджільництву англійською мовою. Тому форма подачі матеріалу максимально проста. Автор відмовився від скорочень, від нумерації термінів, наголосів у словах і транскрипції в англійських термінах. Все це можна знайти в інших джерелах. Наприклад, вимову будь-якого терміну можна знайти в Google-перекладачі. Така подача тексту спрощує користування словником.

Переклад деяких термінів подано не дослівно, а термінами, які є в українській мові.

Термінологія перекладу побудована таким чином, що українські відповідники термінів найбільш повно відповідають вживаним у нас термінам. Але деякі терміни, які не зовсім точно передають зміст англійського терміну, або ті, що потребують узгодження (на думку автора) з міжнародною термінологією, подані в дужках.

Словник опублікований в двох форматах: паперовому і електронному.

Електронний варіант словника інтерактивний. Час від часу в нього будуть вноситися зміни: доповнення новими термінами, уточнення вже опублікованих термінів і виправлення помилок, якщо такі будуть виявлені.

Література, використана при написанні словника.

1. Abstract Book. 2019. 46-th International Apicultural Congress of Apimondia. Montreal. Canada. P. 343.
2. American Bee Journal. 2023. номери: 1 - 12. Hamilton. USA. P. 1376.
3. Aston D., Bucknall S. 2021. Good nutrition, Good bees. Northern bee book. P. 432.
4. Bee Culture. 2023. номери 1 - 12. The A.I. Root Co., 623 W. Liberty St., Medina, OH. P. 1200.
5. Connor L. 2014. Increase Essentials. Wicwas Press. P. 176.
6. Crane Eva. 1977. Dictionary of beekeeping terms.Volume 5. English - French - German - Russian - Spanish. Apimondia Publishing House. Bucharest. P. 206.
7. Elkon Juliette. 1978. The Honey Cookbook. New York. P. 162.
8. The Hive and the Honey Bee. 2015. Hamilton. Illinois. P. 1058.
9. Laidlaw H., Page R. 1997. Queen rearing and Bee breeding. Wicwas Press. P. 224.
10. Morse R. 1990. The ABC & XYZ of Bee Culture. 40-th Edition. Medina. Ohio. P. 516.
11. Piatz S. 2014. The Complete Guide to Making Mead. Vojadger press. P. 160.
12. Winston M. 1987. The Biology of Honey Bee. London. P. 282.
13. Алексеніцер М., Боднарчук Л., Кубайчук В., Добровольська К., Гаркава Г. 1997. Словник бджільництва. Англо-російсько-український. Київ. С. 342.
14. Горніч М. 2019. Медові вина. Видання шосте. Київ. С. 180
15. ДСТУ 2154. 2016. Бджільництво. Терміни та визначення понять. Національний стандарт України.
16. Рукопис словника англо-українських термінів бджільництва Горніча М.