Аналіз ринку репродуктивного матеріалу бджільництва в країнах Євросоюзу

Рік написання: 2022

В рамках роботи пілотного проекту по варроарезистентним бджолам в комерційному бджільництві Євросоюзу науковим колективом EurBeST був проведений економічний аналіз стану ринку репродуктивного матеріалу (матки, пакети, нуклеуси, рої) в бджільництві країн ЄС (довідка: Євросоюз — економічний і політичний союз, що об'єднує 27 країн Європи).

Статистичні дані аналізу виявилися досить цікавими і такими, що виходять за межі наших уявлень про бджільництво в Європі, а висновки з цього аналізу настільки виходять за рамки означеної роботи, що є намір познайомити пасічників з цим економічним аналізом, як самодостатньою роботою, оскільки напрошується порівняння з нашими реаліями і очікуваннями.

Подібна аналітика дозволяє нам поглянути на бджільництво Євросоюзу ніби в цілому, порівняти з нашими умовами, з тим, що є в інших країнах і з нашими перспективами на ринку маток і пакетів в країнах ЄС. Деякі висновки нашого аналізу будуть в певній мірі несподіваними. Насправді ситуація в бджільництві Євросоюзу є дещо відмінною від наших уявлень про неї.

Загальні показники бджільництва в ЄС наступні: бджолосімей в ЄС — 16 млн. Пасічників — 600 тис., середній розмір пасіки — 27 бджолосімей, середня щільність розміщення бджолосімей — 3,8 бджолосімей/км2 (в Україні — 5 — 6 бджолосімей/км2, в США — 0,3), оптова середня ціна меду - 7 Євро/кг.

Реалізація пакетів і бджіл.

При популяції бджіл в ЄС 16 млн. бджолосімей для їх утримання потрібно щорічно створювати щонайменше приблизно 8 млн. нових сімей, це аксіома розведення. У нас вже проходила інформація про потребу ЄС в бджолах - 7 млн. нових сімей щорічно. Ймовірно, саме потреби розведення і малися на увазі, а не потреба в завезенні нових сімей бджіл до ЄС.

Подивимося на структуру розведення бджіл в ЄС з урахуванням наданої статистики. Отже, щороку в ЄС реалізується 108400 пакетів по ціні 83 Євро. Це складає 1,35% від потреб розведення. Зовсім мало бджолосімей відновлюється в Європі за рахунок пакетів. Поширення пакетного бджільництва має дуже обмежений характер. Чому так мало пакетів реалізується в ЄС? Здавалося б, при виробничому, наковому і фінансовому потенціалі ЕС попит пасічників на нові сім'ї можна було легко задовольнити за рахунок пакетів. Тим більше, вартість репродуктивного матеріалу на зареєстрованих пасіках компенсується фінансовими органами ЄС, тому затрати на придбання нових пакетів і маток не можуть бути фактором, що стримує їх поширення.

Але згадаймо про обмеження, які є в ЄС. Ряд країн забороняють завезення бджіл взагалі. Так, Словенія є ареалом карніки, тому завозити бджіл в цю країну заборонено. Так само заборонено завозити бджіл в Італію, навіть італійських. Часткові обмеження на завезення бджіл є в більшості європейських країн, в Австрії, в Німеччині. В цьому, на нашу думку, причина слабкого розвитку пакетного бджільництва в ЄС.

Після втрати наших ринків на сході через відомі події була надія, що наші пасічники зможуть перенаправити торгівлю пакетами на захід. В світлі наведеної статистики подібні надії є досить примарними. Наші бджоли в Європу не підуть, це очевидно з наданої статистики науковим колективом EurBeST, навіть якщо будуть задоволені непрості ветеринарні вимоги країн ЄС.

Крім того, в Євросоюзі діють досить строгі ветеринарні правила по переміщенню бджіл. Практика кочівлі бджіл не надто поширена і здійснюється лише в межах своїх країн, а то і в межах окремих областей. За своїм характером бджільництво Європи залишається консервативним.

Якщо торгівля пакетами носить обмежений характер, то в ЄС є така форма торгівлі бджолами, як реалізація роїв. В ЄС реалізується щороку 603 тис. роїв по ціні 105 євро за рій. Це 7,54% від числа необхідних нових сімей, які потрібно створити протягом сезону. Цей момент є дуже інтригуючим в даному статистичному огляді. Роїв в Європі реалізується в 6 (!) разів більше, ніж пакетів. Спробуємо оцінити цей показник. Пакети в Європі в основному безщільникові, тобто вони не дуже відрізняються від роїв. Рої — це місцеві бджоли, їх очевидно реалізують на місці, і на їх реалізацію очевидно не поширюються строгі закони, які регулюють перевезення і реалізацію пакетів. В цьому можлива причина такої популярності роїв. Але причина може бути зовсім в іншому. Можливо, рої в Європі популярні просто тому, що ройові матки найкращі, а рій завжди кращий від нуклеуса (відводка)? Від подібного позитивного трактування роїння в розведенні бджіл ми вже відійшли давно і далеко.

Таким чином, в сумі пакети і рої задовольняють 8,89% потреб від створюваних нових сімей. Доводиться припустити, що на 91,1% пасічники для потреб розведення використовують нуклеуси (відводки) і рої з власних пасік. Це дуже високий відсоток. Але тут немає нічого несподіваного. Медозбори в Європі невисокі, довкілля досить захищене і здорове, без хімії, приблизно третину території країн ЄС займають ліси, і умови для розведення бджіл близькі до таких, які є в нас в Закарпатті. Тут статистика добре узгоджується з реальним станом справ. Якщо немає умов для високих медозборів, то чому би не зосередитися на розведенні бджіл, принаймні для потреб власної пасіки при хорошому підтримуючому медозборі і доброму забезпеченні пилком.

Не можна не звернути увагу на те, що роїння в Європі не вважається небажаним. Навпаки, можна припустити, що роїння відіграє важливу роль в розведенні бджіл. І це досить позитивний момент, оскільки роїння означає здоровий стан місцевої популяції бджіл. А розведенню саме місцевих рас бджіл в країнах ЄС в останні роки приділяють належну увагу.

Реалізація маток.

Оскільки вважається, що маток потрібно міняти кожні два роки на продуктивній пасіці, то щорічна потреба в матках в країнах ЄС складає не менше 8 млн. на рік. Маток в країнах ЄС професійними маткарями вирощується для реалізації 1 772 975 штук по ціні 21 євро за матку вільного парування і по ціні 38 євро - для племінних маток. При цьому імпорт маток в ЄС складає 54 604 шт., а експорт за межі ЄС - 212 105 шт.

Матки, що реалізуються в ЄС від комерційних маткарів, таким чином, складають 22,1% від щорічної потреби маток. Це досить невисокий відсоток. Питання, а де беруться решта необхідних 77,9% маток для заміни існуючих на пасіках. Очевидно вони виводяться на пасіках самими пасічниками для своїх потреб. Оскільки ми бачимо, що реалізація роїв - поширена практика, то можемо припустити, що в країнах ЄС так само поширена практика використання ройових маток, і їх очевидно вирощується значно більше, ніж професійними маткарями на продаж. Дуже несподіваний висновок, з огляду на наші «наукові» рекомендації про небажаність роїння. Потенціал по вирощуванню маток в ЄС досить значний, і якщо їх реалізується лише 22,1% від потреби, то це лише тому, що це розмір попиту. І попит на купованих маток в ЄС досить незначний від потреби, як бачимо. Пасічники в ЄС воліють самі вирощувати маток для своїх потреб, а не купувати їх невідомо де.

До речі, в ЄС є 2 739 професійних маткарів, це лише 0,4% від кількості пасічників або на тисячу пасічників припадає 4 комерційних маткаря. Це не дуже багато.

Порівняємо ці показники з деякими іншими країнами. За даними Гайдара, на Закарпатті вирощується до 200 тис. маток щороку. Ймовірно, решта областей України вирощує ще стільки ж для реалізації на ринку. Це дуже приблизні цифри, оскільки точної статистики по Україні ми не маємо. При кількості бджолосімей в нас 4 млн., щорічна потреба в матках в Україні складає 2 млн. шт. для потреб розведення бджіл. Якщо наш ринок маток складає 400 тис. на рік, то виходить, що ринок задовольняє попит пасічників на маток приблизно на 20%. Це приблизно такий же відсоток, як і в країнах ЄС.

В США картина дещо інша. Там є близько 3 млн. сімей, і щорічно професійними маткарями вирощується і реалізується більше 1,5 млн. маток. Тобто, в США попит на матки задовольняється  маткарями майже на 100%, самі пасічники маток не вирощують. Це не дуже добрий момент для здоров'я місцевої популяції бджіл, оскільки виходить, що всі бджоли в США походять лише з племінних пасік, що могло би значно збіднювати генетичне різноманіття місцевих бджіл і їх пристосування до місцевих умов довкілля. Але ситуація не така критична, як може здатися, оскільки довкілля в США значно в кращому стані, ніж у нас. І там є досить потужна популяція бджіл в дикій природі, яка добре почувається при досить теплій зимі на більшій частині території США, і яка підтримує необхідний баланс генів в місцевих популяціях бджіл і не дозволяє проявлятися інбредній депресії в помітних формах.

Коли ми говоримо про обмежений розмір ринку пакетів і маток в країнах ЄС, потрібно мати на увазі, що Європа є лідером у багатьох напрямках селекції і розведення бджіл. Тут знаходяться зони чистопородного розведення карніки (Словенія, Австрія), лігустики (Італія). Німеччина — чи не перша країна в світі, де виникла селекція бджіл приблизно 150 років тому. Польща є лідером в світі по інструментальному осіменінню маток. В Європі проводиться планомірна робота по збереженню аборигенних бджіл. Але всі ці лідерські досягнення в розведенні бджіл мало впливають на комерційний бік справи. Ринок репродуктивного матеріалу в країнах ЄС не набагато розвиненіший, ніж у нас, при наших досить скромних можливостях в порівнянні з ЄС.

Статастичні дані ринку репродуктивного матеріалу в країнах Єврозоюзу (за даними наукового колективу EurBeST).

Зробимо деякі висновки. Якщо вирощування маток в країнах ЄС не дуже сильно залежить від комерційного вирощування і ринку маток, то сподіватися на те, що в ЄС можуть піти наші матки у великій кількості не доводиться. Країни ЄС не зможуть замінити для нас ринок маток і пакетів, який ми втратили на сході. Це сумно констатувати, але в найближчі роки маток і пакети наші пасічники зможуть реалізувати лише в східні, південні і центральні області країни. Масштаб цього ринку значно менший, від того, що ми мали на сході. Через значні втрати бджіл від отруєнь в останні роки попит на пакети бджіл тут буде більший, ніж раніше, але ринок східних країн це не замінить в повній мірі.

Близько 50 років Закарпаття і деякі західні області України постачали маток і пакети бджіл у більш ніж 10 зарубіжних країн. Це можна вважати феноменом у світовому бджільництві. Рядові пасічники Закарпаття створили потужне репродуктивне бджільництво, яке задовольняло потребу в пакетах і матках на величезних територіях Євразії, які в кілька разів більші від площі країн ЄС. Схоже ці часи закінчуються. Ситуація навряд чи зміниться на краще, навіть якщо геополітичні зміни стануть більш сприятливими для нас. Наш ринок маток і пакетів в Азії (Сибір, Алтай, Казахстан) зайняли пасічники Узбекистану і Таджикистану. Не видно жодних обставин, за яких ми могли би знову повернутися на ці ринки.

Коментарі (0):